Справа №175/2652/20
Провадження №1-кс/175/761/20
Ухвала
Іменем України
27 липня 2020 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Дніпровського РВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новопокровка, Солонянського района, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, маючого на утримані малолітню доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, -
встановив:
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020040440000924 від 25.07.2020 року за ч.2 ст.289 КК України відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.
Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є підпис підозрюваного про вручення йому зазначених документів.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що ОСОБА_5 , вчинив умисний злочин, що виразився у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого із проникненням у приміщення, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 289 КК України.
Так досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднаним із проникненням у інше приміщення, 25.07.2020 року, приблизно о 05.00 годині прибув до території будинку АДРЕСА_3 , де продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднаного з проникненням у приміщення, потрапив у середину подвір'я вказаного домоволодіння.
Після чого, ОСОБА_5 , побачив у дворі будинку моторолер марки «Honda» LEAD AF48, номер шасі НОМЕР_1 з об'ємом двигуна 49,9 см3, чорного кольору, який визначив об'єктом свого злочинного посягання та з метою власного особистого збагачення виштовхав на проїзну частину вулиці даний моторолер, який належить потерпілому ОСОБА_8 , та у подальшому розпорядився вищевказаним транспортним засобом на власний розсуд.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого із проникненням у приміщення, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 289 КК України.
25 липня 2020 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, а його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується доказами зібраними по кримінальному провадженню.
У зв'язку з чим, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , будучи особою яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може впливати на потерпілого та свідків по даному кримінальному провадженні, а також він може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому обрання менш м'якого запобіжного заходу є недоцільним.
Прокурор та слідчий у судовому засідання клопотання підтримали та просили обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з підстав викладених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого, зазначивши про необґрунтованість підозри та відсутність будь-яких ризиків щодо його переховування від слідчих органів, тому просили суд застосувати альтернативний виду запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі та відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 25 липня 2020 року, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчим відділенням Дніпровським РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040440000924, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
25 липня 2020 року по даному кримінальному провадженню, в порядку ст. 208 КПК України, . було затримано ОСОБА_5 та цього ж дня йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та його провина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами зібраними по кримінальному провадженню, зокрема: рапорт старшого О/у УКР ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 ; протокол прийняття усної заяви від ОСОБА_8 ; протоколом огляду місця події від 25.07.2020 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 , та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Так, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину за який можливе призначення покарання у виді до 8 (восьми) років позбавлення волі.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.
Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні та доданих до нього документах, а також прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Також слідчий суддя приходить до висновку про те, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тому до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою виключення в майбутньому існування ризиків, переховування від органів досудового розслідування та суду, а також ризиків незаконного впливу з боку підозрюваного на потерпілого та свідка по даному кримінальному провадженню та з метою запобігання вчинення інших кримінальних правопорушень. У свою чергу, такі запобіжні заходи, як особисте зобов'язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м'якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначених ризиків, а з особистою порукою до суду ніхто не звертався.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Враховуючи обставини кримінального провадження вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу у 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 42040,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ Дніпровського РВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.289 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 години 40 хвилин 22 вересня 2020 року включно.
Відповідно до ст. 296 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні №12020040440000924 від 25.07.2020 року за ч.2 ст.289 КК України, у розмірі 42040,00 грн., яка підлягає внесенню на депозитний рахунок:
Одержувач платежуТУ ДСА України в Дніпропетровській області
Код ЄДРПОУ:26239738
Код банку отримувача МФО:820172
Рахунок отримувачаUA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва
Призначення платежу:
- застава, як міра запобіжного заходу за (ПІБ особи, за яку внесено заставу), постанова (Дніпропетровського районного суду №____ справи, дата постанови), ПІБ особи, яка вносила кошти;
- частка майна по справі №____(номер справи) Дніпропетровського районного суду.
У разі внесення підозрюваним ОСОБА_5 встановленої застави на вказаний депозитний рахунок, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити, підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.
Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_5 у зв'язку з цим з-під варти, покласти на нього строком до 22 вересня 2020 року наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд (залежно від стадії кримінального провадження) про своє місце проживання;
- прибувати до слідчого прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження) за кожним викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання слідчому (прокурору) свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним після звільнення зазначених обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Копію ухвали вручити прокурору і підозрюваному та направити начальнику Дніпровського УВП №4.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі у п'ятиденний термін з дня оголошення ухвали апеляційної скарги. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1