Справа № 210/2576/20
Провадження № 3/210/1276/20
іменем України
"21" липня 2020 р. м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступак С.В. розглянувши матеріал, який надійшов з полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, працює на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» водієм, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,
05 травня 2020 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол Серії АА № 065254 від 24.04.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 065254 від 24.04.2020 року, складеного поліцейським взводу № 2, роти № 2, батальйону № 1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, капралом поліції Дейнека І.А., 24.04.2020 року о 22 годині 30 хвилин за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Металургійний район, по проспекту Металургів, ОСОБА_1 здійснив відвідування парку «Героїв», та перебував без засобів індивідуального захисту, чим порушив вимоги підпункту 5 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.
В судовому засіданні громадянин ОСОБА_1 , будучи повідомлений про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явився, як вбачається з протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянин ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи на 06.05.2020 року, судовими повістками викликався до суду на 01 червня 2020 року, та на 21 липня 2020 року, однак до суду не з'явився, а тому суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши докази, суд вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Адміністративна відповідальність за ст.44-3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція норми ст.44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», заборонено з 6 квітня 2020 р. перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно; заборонено з 06 квітня 2020 року до 24 квітня 2020 року роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім, зокрема, провадження діяльності з надання електронних послуг, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (у редакції на час складання протоколу про адміністративне правопорушення), заборонено з 06 квітня 2020 року до 22 травня 2020 року, перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.
З наведеної постанови Кабінету Міністрів України, а також із норм КУпАП, які регулюють порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності витікає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП за порушення правил щодо карантину людей необхідна наявність наступних умов:
1) перебування саме у громадському місці без вдягнутих засобів індивідуального захисту;
2) складання протоколу про адміністративне правопорушення має відбуватися з дотриманням вимог КУпАП.
У національному законодавстві термін «громадське місце» наведений у Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення». Відповідно до вказаного закону громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться на офіційному сайті КМУ, до переліку місць, які Уряд вважає громадськими у розумінні постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 відносяться: під'їзди, підземні переходи, стадіони; парки, сквери, дитячі майданчики, зупинки громадського транспорту, ліфти, державні установи, медичні установи та ін. Для віднесення певного місця до «громадського місця» з метою виконання постанови КМУ є необхідним дотримання певних умов: 1) якщо це будівля, то до неї повинен бути відкритий доступ громадян; 2) за умови відкритої території (як парки, сквери, зупинки громадського транспорту) необхідною є умова - скупчення людей. Отже, звичайна вулиця без скупчення людей не може вважатися громадським місцем. Крім того, Уряд лише рекомендував перебувати у масці на вулиці, оскільки в будь-який момент людина можете потрапити на територію, яка є громадським місцем.
Суд також враховує, що згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а, відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається саме на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначену ст.255 КУпАП.
Як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, працівник поліції послався на протокол про адміністративне правопорушення, та рапорт працівника поліції. Протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейськимвзводу № 2, роти № 2, батальйону № 1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, капралом поліції Дейнека І.А.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено фотознімків, які підтвердили б, що ОСОБА_1 знаходився без засобів індивідуального захисту у громадському місці, а саме - у парку «Героїв».
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Виходячи із сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Еркапіч проти Хорватії» від 25.04.2013 (Erkapic v. Croatia) з приводу дотримання національними судами під час розгляду справ п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згідно якої «за відсутності суттєвих підстав для протилежного, поняття справедливого судового розгляду вимагає надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції».
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні даного правопорушення, зокрема, що він 24 квітня 2020 року о 22:30 год. в м. Кривий Ріг по проспекту Металургів перебував у громадському місці, а саме у парку «Героїв» без засобів індивідуального захисту, а саме: маски або іншого респіратора.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП слід закрити.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 9, 62 Конституції України, ст.44-3, ст.245, п.1 ст.247, ст.ст. 251, 266, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Суддя: С. В. Ступак