Справа № 199/4832/20
(2/199/1925/20)
28.07.2020 м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Подорець О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
24.07.2020 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 2,3,5,9,10 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти .
Проте, у поданій позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта відповідача, не зазначено офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача і відповідача, засобів зв'язку відповідача і взагалі не вказано чи відомі такі відомості позивачеві.
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
В порушення п.3 ч.1 ст.176 КПК України не визначена ціна позову, яка у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
5) позовна заява не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а саме позивач посилається на те, що діти сторін проживають з нею, проте довідку з місця реєстрації (проживання) позивача про знаходженні на її утриманні дітей, не надано.
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, зазначена позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України.
Так, згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ч.9 ст.19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
За змістом ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп., про що до суду надати оригінал квитанції про сплату, на наступний рахунок:
Отримувач: УК в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра/АНД р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989300
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача UA058999980313181206000004003
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101; _________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що вимога сплати збору цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Крім того, ч.5 ст. 95 ЦПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст.6 Конвенції про захист прав людини ї основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Керуючись ст. ст.187, 260, 261 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - залишити без руху для усунення недоліків, зазначених в ухвалі у строк до 15 серпня 2020 року але не більше десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
У разі невиконання ухвали суду і не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції яка діє з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя О.Б.Подорець