Провадження № 11-кп/4820/176/20
Справа № 674/1529/19 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія:ч."ст.185КК України Доповідач ОСОБА_2
22 липня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі :
судді- доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розсліджувань за №12019240140000326 від 04.09.2019 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_8 на вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2019 року, -
Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дунаївці Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, без місця постійної реєстрації, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 03 листопада 2011 року Дунаєвецьким районним судом за ч.1 ст.186 КК України до 200 годин громадських робіт;
- 20 березня 2012 року Дунаєвецьким районним судом за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки обмеження волі з встановленням на підставі ст. 75 КК України, випробувального строку на 1 рік 6 місяців;
-17 серпня 2012 року Дунаєвецьким районним судом за ч.3 ст.185 КК України нао 3 роки 6 місяців позбавлення волі, 08.08.2014 року звільнений із Софієвської виправної колонії Дніпропетровської області на підставі рішення Софієвського районного суду Дніпропетровської області від 31.07.2014 року згідно ст. 2 Закону України «Про амністію»;
- 11 січня 2019 року Дунаєвецьким районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 місяці арешту, 14 червня 2019 року звільненого з Сокирянської виправної колонії №67 по відбуттю строку покарання;
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч.2 ст.185КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2(два) роки.
Запобіжний захід засудженому, до вступу вироку в законну силу, обрано у вигляді тримання під вартою, взято його під варту в залі судового засідання.
Строк відбуття покарання рахується з 15 листопада 2019 року .
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 628,04 грн.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100КПК України.
Як установлено судом першої інстанції, 03 вересня 2019 року, близько 18 години 50 хвилин, ОСОБА_8 , проходячи повз приміщення магазину «Імперія», що розташований по вул. Шевченка, 59/3, в м. Дунаївці Хмельницької області, вхід до якого є безперешкодним та вільним, помітив у коридорі магазину, біля бетонних сходів, велосипед «Ardis Либідь», в багажнику якого знаходилося дві пачки туалетного паперу «Каховинка тиснений», в результаті чого, у нього виник злочинний умисел на вчинення крадіжки даного велосипеду та туалетного паперу. Впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно, шляхом вільного доступу, ОСОБА_8 , з коридору магазину, викрав велосипед марки «Ardis Либідь», вартістю 1356 гривень 66 копійок та дві пачки туалетного паперу «Каховинка тиснений» по ціні 4 гривні 30 копійок за одну пачку, на суму 8 гривень 60 копійок, що належать потерпілій ОСОБА_9 , які вона залишила без нагляду у коридорі при вході до магазину, а сама зайшла до приміщення магазину.
В подальшому ОСОБА_8 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 1365 гривень 26 копійок.
Не погоджуючись із таким рішенням першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити даний вирок та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді арешту до шести місяців або позбавлення волі на один рік.
Вважає вирок незаконним із-за суворості призначеного покарання. Він вину визнав повністю, але суд першої інстанції, призначаючи покарання, не врахував ст.65 КК України, ступення тяжкості вчиненого ним злочину.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_8 , на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який вважає вирок місцевого суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 в умисному, повторному, з корисливих мотивів, викрадені чужого майна, правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому вирок суду, в цій частині, в апеляційному порядку не переглядається. Колегія суддів враховує фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_8 про невідповідність призначеного йому покарання вимогам закону внаслідок суворості, то вони не ґрунтуються на матеріалах провадження і є безпідставними.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Положеннями ст.65 КК України визначено, що при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, судом враховані фактичні обставини справи, тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, особу винного, визнання ним вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданого збитку потерпілій та небажання ставати на шлях виправлення обвинуваченим, оскільки він через короткий проміжок часу, після звільнення з місць позбавлення волі вчинив новий умисний злочин, що вказує на його суспільну небезпечність.
Таким чином, місцевий суд призначив ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, та не встановив підстав для застосування ст.ст.69, 69-1, 75, 76 КК України.
Призначене обвинуваченому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав визнати його надмірно суворим, як про це зазначено в його апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.
Посилання апелянта на щире каяття та активне сприяння злочину, а також обставини, що після звільнення з місць позбавлення волі, розлучився із дружиною і залишився без житла та засобів для існування, не є підставою для зміни вироку та призначення йому більш м'якого покарання, оскільки при призначенні покарання ці обставини судом першої інстанції частково були враховані та не є визначальними.
До такого висновку колегія суддів приходить з огляду на те, що
ОСОБА_8 , будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, після відбуття покарання у виді позбавлення волі, на шлях виправлення не став, продовжив злочинну діяльність, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та схильність до вчинення злочинів.
Відтак, призначене ОСОБА_8 покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав визнати його надмірно суворим колегія суддів не знаходить.
Інших порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування судового рішення, не встановлено.
Керуючись ст. 404, п.1 ч.1 ст.407, ч.1 ст.418, ст.419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2019 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала підлягає касаційному оскарженню до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк, з дня отримання копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3