Справа № 461/5512/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/782/20 Доповідач: ОСОБА_2
24 липня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 липня 2020 рокупро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави,
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 липня 2020 рокуклопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 задоволено та застосовано до
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 630 600 грн. У разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за вимогою; не відлучатися із м. Кривий Ріг без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Строк дії ухвали становить 60 днів, а саме до 08 вересня 2020 року включно.
На ухвалу слідчого судді захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави в сумі 175 760 грн, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі вказується, що дана ухвала слідчого судді є необґрунтованою та незаконною. На думку апелянта, суд залишив поза увагою наступні факти: підозрюваний активно співпрацює із досудовим слідством; відсутні відомості, які б давали підставу вважати, що підозрюваний може ухилятись від суду та слідства; ОСОБА_7 є інвалідом за станом здоров'я; у нього наявні міцні соціальні зв'язки - має дружину та неповнолітню доньку. Враховуючи вищенаведене, захисник стверджує, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, не підтверджено, а тому не існує обґрунтованих підстав застосовувати найсуворіший запобіжний захід.
Також в апеляційній скарзі зазначається, що слідчий суддя помилково визначив дату закінчення дії ухвали, оскільки строк тримання під вартою обчислюється з дня затримання, а не дня постановлення ухвали. Окрім цього, суддя не обґрунтував відмову у застосуванні до підозрюваного альтернативних запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту.
Апелянт стверджує, що визначена слідчим суддею застава у розмірі 630 600 грн є завідомо непомірною для підозрюваного. Окрім того, на думку захисника, суддя не мотивував своє рішення щодо визначення застави у розмірі, який суттєво перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора про залишення судового рішення без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав.
У провадженні СУ ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 12020140080000916 від 12 травня 2020 року за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 КК України.
03 липня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 КК України.
Судове рішення про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 630600,00 грн постановлене слідчим суддею з дотриманням вимог статей 177, 178, 183, 194 КПК України.
За змістом п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні в тому числі особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого й правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу - тримання під вартою із визначення застави в розмірі 630600,00 грн, врахувавши при цьому 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на учасників у цьому кримінальному провадженні, а саме свідків та підозрюваного ОСОБА_10 , інших невстановлених учасників у цьому кримінальному провадженні.
З матеріалів провадження вбачається, що при розгляді клопотання слідчий суддя врахував передбачені статтями 178, 182, 183 КПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, в тому числі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень та особу підозрюваного.
При обґрунтованій підозрі ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 КК України, та враховуючи особу підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам.
Відповідно до положень п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти розмірів до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, слідчий суддя, врахував, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке у разі визнання винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на термін від 7 до 12 років з конфіскацією майна, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, а також те, що ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами заволоділи грошовими коштами ТзОВ «Плеяда Львів» на загальну суму 5 888 000 грн., що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром, тадійшов правильного висновку про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 630600,00 грн, та є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Твердження захисника про те, що визначена сума застави становить неповну кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб є помилковим, оскільки слідчий суддя при розрахунку суми застави виходить з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102, 00 грн.
Доводи захисника ОСОБА_8 про те, що тяжкість покарання не є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів до уваги не бере.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те що, ОСОБА_7 , є несудимим, має добру репутацію, є інвалідом за станом здоров'я, має міцні соціальні зв'язки - дружину, неповнолітню доньку, то колегія суддів вважає такі необґрунтованими, оскільки вказані обставини існували і на час вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, проте не стали стримуючим від його неправомірних дій фактором.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.
Ухвала слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу - тримання під вартою із визначення застави в розмірі 630600,00 грн є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 липня 2020 року про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4