Дата документу 27.07.2020 Справа № 310/4024/19
Є.У.№ 310/4024/19 Головуючий у 1 інстанції: Троценко Т.А.
№ 22-ц/807/2386/20 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
27 липня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
секретар: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної безпеки,
В червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ «СГ «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної безпеки.
В обґрунтування позову зазначала, що 06 серпня 2017 року сталася дорожньо - транспортна пригода, в результаті якої вона утримала тілесні ушкодження за наступних обставин.
Водій автомобіля Шевролет -Нива д/з НОМЕР_1 ОСОБА_2 , рухаючись заднім ходом по вул. Маяковського в м. Бердянську, біля будинку № 31-А скоїв на неї наїзд, в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме - струс головного мозку, забої та садна м'яких тканин голови, забій правої половини грудної клітки, крововиливи в правій пахвовій ділянці та правого плеча, рана зовнішньої поверхні середньої та нижньої третин правої гомілки, травматичний набряк м'яких тканин правої гомілки та крововилив м'яких тканин правої гомілки, закритий лінійний перелом верхньої гілки правої лобкової кістки без зміщення уламків.
Кримінальне провадження, відкрите за фактом ДТП за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, постановою слідчого Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 27. 12. 2018 року закрито з підстав недоведеності вини водія ОСОБА_2 .
Внаслідок ДТП їй завдана матеріальна та моральна шкода.
Матеріальна шкода полягає у витратах на лікування та реабілітацію в розмірі 13775,58 грн., яку просить стягнути з обох відповідачів.
Вказує, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які вона зазнала внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, у значному погіршення стану здоров'я, їй потрібні постійні обстеження у лікарів різних спеціальностей. Крім того, порушені її звичайні життєві зв'язки, після травми має проблеми з зайвою вагою.
Визначає розмір моральної шкоди в сумі 60 000 грн.,
Посилаючись на зазначені обставини просила суд, стягнути з ОСОБА_2 , а саме - за моральні страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я, отриманням травм, безповоротної втрати здоров'я, тривалістю лікування (2017-2019 роки) - 30 000 грн.; моральні страждання у зв'язку з порушенням нормальних життєвих зв'язків та неможливість продовження активного громадського життя - 10 000 грн., моральні страждання у зв'язку з розладом здоров'я, потребою постійного лікування після ДТП - 10 000 грн.
З відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» просить стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. (5% від 200 000 грн.) відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів № АК/0006860 від 29. 11. 2016 року, укладеного між страховою компанією та ОСОБА_2 , а також стягнути з відповідачів судовий збір 768,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 травня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 8 775,58 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» ЄДРПОУ 30115243 на користь ОСОБА_1 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» ЄДРПОУ 30115243 на користь ОСОБА_1 судові витрати 768,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ПрАТ «СГ «ТАС» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині стягнення з ПрАТ «СГ «ТАС» 10000,00 грн. моральної шкоди в повному обсязі за безпідставністю та обґрунтованістю та ухвалити нове рішення в частині стягнення моральної шкоди, яким стягнути з ПрАТ «СГ «ТАС» моральну шкоду у розмірі що не перевищує 438,78 грн.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 06. 08. 2017 року водій автомобіля Шевролет -Нива д/з НОМЕР_1 ОСОБА_2 , рухаючись заднім ходом по вул. Маяковського в м. Бердянську, біля будинку № 31-А скоїв на наїзд на пішохода ОСОБА_1 , в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме - струс головного мозку, забої та садна м'яких тканин голови, забій правої половини грудної клітки, крововиливи в правій пахвовій ділянці та правого плеча, рана зовнішньої поверхні середньої та нижньої третин правої гомілки, травматичний набряк м'яких тканин правої гомілки та крововилив м'яких тканин правої гомілки, закритий лінійний перелом верхньої гілки правої лобкової кістки без зміщення уламків.
Кримінальне провадження, відкрите за фактом ДТП за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, постановою слідчого Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 27. 12. 2018 року закрито з підстав відсутності в діянні водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
У зв'язку з отриманими травмами ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в травматологічному відділенні КУ БМР «Бердянське територіальне медичне об'єднання» з 06. 08. 2017 року по 18. 08. 2017 року, що підтверджено копією виписки з медичної карти стаціонарного хворого, копією амбулаторної картки, оригіналами чеків на придбання ліків.
Посилаючись на вимоги ст. 1187 ЦК України, яка у частині п'ятій передбачає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, позивачка просила стягнути з обох відповідачів матеріальну шкоду на лікування в сумі 13 775, 58 грн., з ОСОБА_2 - 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, з АТ «СГ «ТАС» 10 000 грн.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України, за якими шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що саме діями водія ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду, яка виразилася у витратах на придбання ліків для відновлення здоров'я, тому суд приходить до висновку про стягнення вартості лікування з відповідача ОСОБА_2 за мінусом вартості масажу, який ОСОБА_1 отримувала у ФОП ОСОБА_3 31. 05. 2018 року, оскільки вона не довела причинний зв'язок між отриманими травмами у 2017 році та необхідністю здійснення такого масажу.
Обов'язок стягнення матеріальної шкоди одночасно з водія транспортного засобу та страховика законом не передбачена, тому враховуючи положення ст. 1187 ЦК України, суд стягує суму матеріальної шкоди з ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення майнової шкоди не оскаржене, тому не є предметом апеляційного перегляду.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з положень ст. 23 ЦК України, за якими особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав.
Суд врахував, що внаслідок отриманих в результаті ДТП травм потерпіла ОСОБА_1 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв'язку з чим зазнала моральних страждань у вигляді фізичного болю, необхідності змінювати звичний порядок життя, необхідності докладати додаткових зусиль для відновлення свого здоров'я.
Цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС», що підтверджується полісом № АК / 0006860 від 29. 11. 2016 року, при цьому страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, складає 200 000 грн.
Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «г'» пункту 41. 1 та підпунктом «в» пункту 41. 2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо - транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відтак суд першої інстанції правомірно вважав за необхідне стягнути з відповідача ПрАТ «СГ«ТАС» у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 10 000 грн. (5% від 200 000 грн.), не дивлячись на те, що потерпіла не звернулася до страховика за відшкодуванням шкоди.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що 5% від страхової виплати становить лише 438 гр. з огляду на те, що судом стягнуто з ОСОБА_2 8 775,58 гр матеріальної шкоди, не є переконливим.
Так, зазначена сума, яка була стягнена з відповідача ; ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди не є сумою тотожною сумі страхової виплати, позаяк апелянтом не сплачувалося потерпілій особі жодних виплат на відшкодування майнової шкоди, але розмір страхової виплати 200000гр. за шкоду, завдану життю та здоров. передбачений полісом № АК/0006860 від 29. 11. 2016 року, при цьому страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, складає саме 200 000 грн.
Суд врахував також правову позицію Верховного Суду від 20. 01. 2016 року у справі № 6- 2808це15, згідно якої особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша ст. 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї (частина друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника або кредитора.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на вищевикладене, право потерпілих на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілі не були, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст. 1194 ЦК України підстав.
Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цівільно - правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно - правова відповідальність якої застрахована, після заявлення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутись до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно - страхової відповідальності.
Обов'язкове відшкодування моральної шкоди згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України суд першої інстанції поклав на страховика, і судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягнена судом сума є достатньою, розумною, та справедливою, що відповідає вимогам ст. 23 ЦК України, яка визначає загальні вимоги до відшкодування моральної шкоди.
Позивачем в цій частині судове рішення також не оскаржене.
Тож суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем у відповідності із процесуальним законом, і керувався принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.
Наведені вище обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вірно проаналізував норми закону та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з . Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС».
Доводи скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» залишити без задоволення.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 травня 2020 року по цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 липня 2020 р.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков