Дата документу 21.07.2020 Справа № 328/1341/20
Єдиний унікальний №328/1341/20 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11сс/807/857/20 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.183 КПК України
21 липня 2020 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Токмак Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, який працевлаштований, проживає в цивільному шлюбу, має неповнолітнього сина, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 - в режимі відеоконференції з приміщенням Токмацького районного суду Запорізької області,
підозрюваного ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)».
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 05 липня 2020 року, якою клопотання слідчого Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , погоджене заступником керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.296 КК України - задоволено та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» без визначення розміру застави, строк тримання під вартою постановлено обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного, а саме: з 22 години 30 хвилин 02 липня 2020 року, до 22 години 30 хвилин 30 серпня 2020 року включно.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що органом досудового розслідування надано докази на підтвердження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вищевказану ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що під час обрання запобіжного заходу ним заявлено про необґрунтованість підозри відносно ОСОБА_6 .
Окрім цього, досліджені всі показання свідків та доведеним є факт того, що ОСОБА_11 не втік з місця події, а продовжив вчиняти злочин за допомогою рушниці, розбивши вітрину магазину, який був поруч, та погрожував його відвідувачам та продавцю.
Наведені вище обставини говорять про відсутність з боку підозрюваного ОСОБА_6 хуліганських дій та спростовують застосування ним предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Крім того, апелянт зазначає, що клопотання слідчого викладено з порушенням норм статті 184 КПК України, а саме - не виконані вимоги п.п.5 та 6 частини 1 статті 184 КПК України. Слідчий не виклав обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність ризиків, а у клопотанні вказано про наявність трьох ризиків - п.п.1, 3, 5 статті 177 КПК України. Відсутні посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Також слідчий не обґрунтував в своєму клопотанні неможливість запобіганню ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Не зважаючи на це, слідчий суддя визнав клопотання слідчого таким, що відповідає вимогам КПК України.
Також захисник вважає, що слідчий суддя в своїй ухвалі дав невірну оцінку особі ОСОБА_6 , а саме тому, що останній має цивільну дружину, неповнолітню дитину, мешкає разом з ними за місцем реєстрації, працевлаштований офіційно, завдяки чому має постійний дохід, раніше за законом не судимий, добре характеризується.
Слідчий суддя мав дати належну оцінку доводам сторони захисту, необґрунтованості підозри та наявним доказам невинуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України. Проте, слідчий суддя, на переконання апелянта, істотно порушив вимоги кримінально процесуального закону, ухваливши незаконне рішення про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ухвалою слідчого судді, до Токмацького районного суду Запорізької області надійшло клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено таке.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02 липня 2020 року приблизно о 12 годині 50 хвилин, ОСОБА_12 , знаходячись у громадському місці, а саме біля будівлі, розташованої за адресою: Запорізька обл., місто Токмак, вулиця Володимирська, 139, вчинив сварку з ОСОБА_11 , якому виказував вимогу того, щоб останній перестав пред'являти претензії невідомому на ім'я ОСОБА_13 з приводу невиконання цивільно-правових обов'язків, що виражались в несплаті грошових коштів за придбання ноутбуку.
В цей час ОСОБА_6 , діючи умисно, в групі з ОСОБА_12 , використовуючи без приводу раптово виниклий єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю підійшов до ОСОБА_11 та наніс останньому удар кулаком в обличчя. Захищаючись від дій ОСОБА_6 , ОСОБА_11 наніс у відповідь один удар по обличчю останнього.
Далі ОСОБА_12 , діючи умисно в групі з ОСОБА_6 , використовуючи без приводу раптово виниклий єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, дістав з барсетки предмет схожий на пістолет «Макарова» та направив його на ОСОБА_11 .
Побоюючись за своє життя, ОСОБА_11 сів до автомобіля KIA CERATO, р.н. НОМЕР_1 , що знаходився поруч з вказаною будівлею. В цей час ОСОБА_12 , діючи умисно в групі з ОСОБА_6 , використовуючи без приводу раптово виниклий єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, використовуючи предмет, схожий на рушницю, розбив скло вказаного автомобіля, з метою отримання доступу до ОСОБА_11 та спричинення останньому фізичного болю шляхом нанесення ударів.
Далі ОСОБА_11 вийшов з автомобіля та, маючи намір сховатися від ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , швидким кроком направився по проїзній частині вулиці Володимирська в місті Токмак в сторону міста Молочанськ.
В цей час ОСОБА_12 , діючи умисно в групі з ОСОБА_6 , використовуючи без приводу раптово виниклий єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, здійснив кілька пострілів з предмету схожого на вогнепальну зброю, а саме з пістолету «Макарова» в сторону ОСОБА_11 , два з яких прийшлось в ліве та праве стегно останнього. Від отриманих поранень ОСОБА_11 впав, після чого побоюючись за своє життя, повернувся до останніх.
Далі, ОСОБА_12 , діючи умисно в групі з ОСОБА_6 , використовуючи без приводу раптово виниклий єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, погрожуючи ОСОБА_11 застосуванням предмету, схожого на пістолет «Макарова», спрямував його на останнього.
В цей час ОСОБА_6 , діючи умисно, в групі з ОСОБА_12 , використовуючи без приводу раптово виниклий єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю наніс ОСОБА_11 удар зверху вниз предметом схожим на рушницю, однак останній перехватив його та втік з місця події.
За даним фактом слідчим відділенням Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області внесено відомості до ЄРДР за №12020080350000524 від 02 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, що кваліфікується як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень (хуліганство).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.296 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до клопотання і були досліджені в судовому засіданні, а саме:
відомостями з протоколу огляду місця події - відкритої ділянки місцевості біля магазину «Продукти» по вулиці Володимирська, 139, в місті Токмак Запорізької області, в ході якого виявлено та вилучено: дерев'яний приклад рушниці зі слідами речовини бурого кольору; п'ять фрагментів скла; металевий ствол рушниці «DIANA MOD 34» з фрагментами дерев'яної ручки зі слідами речовини бурого кольору; два змиви нашарувань речовини бурого кольору; фрагменти скла, вилучені з поверхні ґрунту під водійськими дверцятами автомобіля «KIA CERATO»; ґудзик синього кольору «SLJEZENGER»; два сліди пальців рук, з зовнішньої сторони поверхні рами вікна водійської двері автомобіля «KIA CERATO»; одна гільза з металу жовтого кольору;
показаннями потерпілого ОСОБА_11 від 02 липня 2020 року щодо обставин події;
відомостями з протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_11 від 02 липня 2020, який на місцевості відтворив та уточнив обставини зазначеної події;
відомостями з протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_11 від 03 липня 2020, відповідно до яких потерпілий впізнав ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , як осіб, які вчинили щодо нього хуліганські дії із застосування предметів схожих на зброю;
відомостями з протоколу обшуку від 02 липня 2020 за місцем проживання ОСОБА_12 , в ході якого вилучено пістолет з маркуванням «Форт 12Р», серійний номер НОМЕР_2 , та чотири патрони з маркуванням «Сова»;
показаннями свідка ОСОБА_14 та слідчого експерименту за її участю, яка була очевидцем вчинення відносно ОСОБА_11 хуліганських дій із застосуванням предметів схожих на зброю.
Згідно зі ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.4 ст.296 КК України, відноситься до категорії тяжких, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Крім того, слідчий зазначає, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 , може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого, ОСОБА_6 , кримінального правопорушення (злочину) та суворості можливого покарання, особи підозрюваного, який в силу ст.89 КК України не судимий, але раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, тому є підстави вважати, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
З метою уникнення покарання ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, осіб які підлягають встановленню, в тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показань, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які підлягають доказуванню. На необхідність обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує сам характер кримінального правопорушення, яке пов'язано із застосуванням ним до потерпілого фізичного та психічного насильства.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, офіційно не працевлаштований, та підозрюється у тяжкому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.296 КК України, тому є підстави вважати, що наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначене, а також вік обвинуваченого, його матеріальне положення та обставини, які враховуються під час обрання запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, наявність сім'ї та утриманців, репутація ОСОБА_6 , дають підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою може запобігти ризикам, передбаченим у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.
02 липня 2020 року о 22-00 годині 45 хвилин ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України (час фактичного затримання особи 22 години 30 хвилин 02 лютого 2020 року).
03 липня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Заслухавши доповідь судді; захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався цих вимог закону при розгляді клопотання.
З наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного, доводи його захисника, слідчого, думка прокурора, та з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , дані про його особу, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у інкримінованому йому правопорушенні, а також конкретні обставини вказаного кримінального правопорушення.
Як вбачається з наданих матеріалів провадження, та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри підтверджується вищевказаними доказами, зазначеними в клопотанні слідчого, відображеними в оскаржуваній ухвалі.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.
Об'єктивних даних, які б свідчили про те, що вказані докази отримані з порушенням порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, колегією суддів не встановлено.
Доводи сторони захисту про невинуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, є передчасними та мають перевірятися належним чином в ході досудового розслідування в установленому законом порядку, на що обґрунтовано вказав і слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.
Перевіряючи доводи клопотання щодо наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що такі ризики існують, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
При цьому слідчий суддя обґрунтовано врахував тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 правопорушення та його фактичні обставини; те, що останній не судимий, але раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. Також слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а саме те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні в громадському місці хуліганських дій із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку та високий ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень. З огляду на викладене, наявність постійного місця проживання, родини та роботи у підозрюваного, його позитивні характеристики, в даному випадку, не можуть безумовно свідчити про його належну процесуальну поведінку в подальшому та про можливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Приймаючи до уваги фактичні обставини правопорушення, коло учасників провадження та їх стосунки, ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_15 на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного, на думку колегії суддів, є високим.
Дані, які б свідчили про наявність у ОСОБА_15 будь-яких тяжких захворювань, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі, а також інших обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.
З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_15 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою та вважає, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя, з врахуванням положень ч.4 ст.183 КПК України та фактичних обставин провадження, обґрунтовано не визначив розмір застави.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою, суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі в т.ч. про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, на думку колегії суддів, правильність висновків слідчого судді не спростовують та не зменшують встановлених ризиків.
Посилання захисника на те, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.184 КПК України, є безпідставними, суперечать змісту самого клопотання, у якому відображені всі необхідні відомості, передбачені зазначеною статтею.
Твердження захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, були перевірені слідчим суддею та спростовані в оскаржуваній ухвалі.
При цьому слідчий суддя належним чином вмотивував свої висновки та, відповідаючи на доводи сторони захисту, зазначив, чому приймає одні докази та відкидає інші.
Отже, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 05 липня 2020 року, якою клопотання слідчого Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , погоджене заступником керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.296 КК України - задоволено та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» без визначення розміру застави, строк тримання під вартою постановлено обчислювати з моменту фактичного затримання а саме: з 22 години 30 хвилин 02 липня 2020 року, до 22 години 30 хвилин 30 серпня 2020 року включно, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4