Справа № 298/1084/16-ц
28 липня 2020 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Бисага Т.Ю.
суддів: Фазикош Г.В., Куштана Б.П.,
за участі секретаря: Юрочко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Великоберезнянського районного суду від 27 вересня 2016 року, головуюча суддя Лютянська М.С., у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Великоберезнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,
26 вересня 2016 року заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування щодо нього тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, згідно ухвали Великоберезнянського районного суду від 23 грудня 2011 року в справі № 6-64/11 до моменту повного виконання ним виконавчого листа № 2-326/10 виданого 16.05.2011 року Великоберезнянським районним судом Закарпатської області.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду від 27 вересня 2016 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, жителю АДРЕСА_1 , яке було обрано ухвалою Великоберезнянського районного суду від 23.12.2011 року в справі № 6-64/11.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, ухвалити по справі нову ухвалу про відмову ОСОБА_2 у скасуванні тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, накладеного на нього ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2011 року.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать розписки про вручення їм поштового відправлення і неявка сторін не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 03.12.2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати в розмірі 20 255,68 грн. та судові витрати в розмірі 171 грн.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23.12.2011 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обмежено у праві виїзду за межі України - до моменту виконання ним зобов'язань, покладених рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 03.12.2010 року.
Згідно зі ст. 377-1 ЦПК України, в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 6 ч.1 п. 5 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов'язань.
На час постановлення ухвали про обмеження боржника у праві виїзду за межі України існували невиконані боргові зобов'язання за виконавчим листом №2-326/10 від 16.05.2011 року, виданим Великоберезнянським районним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених витрат в розмірі 20 255,68 грн. та судових витрат в розмірі 171 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України, в редакції чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали, та відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юрій ОСОБА_3 проти України», (Заява №40450/04), суд повторює, що право на звернення до суду, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Roports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективий доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Case of Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], №22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 №18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012.
З матеріалів справи вбачається про наявність у ОСОБА_2 невиконаних зобов'язань та невчинення ним будь-яких дій, направлених на виконання грошових зобов'язань за рішенням суду.
Фактично, боржником допущено пасивне ухилення від виконання судового рішення, яке на час встановлення тимчасової заборони на виїзд за межі України залишилося не виконаним. Вказана обставина є підставою для застосування заходів з обмеження боржника у праві виїзду за межі України, оскільки під ухиленням слід розуміти не тільки пряму активну відмову, а й пасивне небажання, несприяння, невчинення дій, бездіяльність у виконанні обов'язку, покладеного на особу рішенням суду, що відповідно до Конституції України ухвалюються іменем України та є обов'язковими до виконання.
Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ним було постановлено помилкову ухвалу, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для її скасування та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст. 374,375,381-384ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Великоберезнянського районного суду від 27 вересня 2016 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа Великоберезнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 28 липня 2020 року.
Головуючий
Судді