Справа № 306/47/19
28 липня 2020 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Бисага Т.Ю.
суддів: Фазикош Г.В., Куштана Б.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 09 квітня 2020 року, головуючий суддя Уліганинця П.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,
У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги мотивує тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем з 06.06.2009 року, який на підставі рішення Свалявського районного суду від 16.11.2018 року розірвано. Від даного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на її повному матеріальному утриманні і вихованні. Заначає, що відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а тому просить стягувати аліменти на її користь, на утримання дитини у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред"явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Свалявського районного суду від 09 квітня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11.01.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання судових витрат.
В задоволенні решти вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити, яким стягнути з нього аліменти у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11.01.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що визначений судовим рішенням розмір аліментів на утримання дитини є завищеним, у той час, як належних і допустимих доказів необхідності на утримання дитини саме такого розміру коштів суду не надано.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано учасникам справи строк п'ятнадцять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання відзиву на апеляційну скаргу.
Копію даної ухвали суду ОСОБА_4 отримала -23.06.2020 року та ОСОБА_1 - 06.07.2020 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, дана справа є незначної складності і відноситься до категорії справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Яквбачається з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Свалявського районного суду від 16.11.2018 року розірвано.
Встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є батьками - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на утриманні матері та проживає разом з нею (а.с.3,4,5).
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлено: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Суд першої інстанції, при визначенні розміру аліментів, врахував вищенаведені обставини, а саме те, що відповідач офіційно працевлаштований, його дохід за період з 01.09.2019 року по 29.02.2020 року склав 301 253,88 грн., іншої сім'ї та дітей немає, та визначив достатню і розумну суму аліментів, враховуючи вік дитини, стан здоров'я та інші обставини, передбачені ст. 182 СК України.
Не спростовують обґрунтованості рішення і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вартість життя в м. Києві значно дорожче і перевищує показники в інших регіонах України, оскільки в разі зменшення доходів апелянт завжди має право на звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Крім того, високий рівень доходів апелянта дає можливість його вагомого внеску в матеріальне забезпечення життя доньки, що поруч з турботою матері створює сприятливі умови повноцінного розвитку дитини.
Даючи оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія приходить до висновку про недоцільність зменшення розміру аліментів, оскільки вищевказана сума є розумною і достатньою для забезпечення матеріальних потреб неповнолітньої дитини.
За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.
Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Свалявського районного суду від 09 квітня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 28 липня 2020 року.
Головуючий
Судді