33/804/390/20
263/3196/20
Суддя 1-ої інстанції Музика О.М.
Суддя доповідач - Куракова В.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
28 липня 2020 року м. Маріуполь
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Куракова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 06 березня 2020 року о 20-46 год., рухаючись по пр-ту. Будівельників, поблизу буд. № 147а у Центральному районі м. Маріуполя Донецької області, керував транспортним засобом марки «Nissan Maxima», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродні блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова незаконна та підлягає скасуванню. Звертає увагу, що оскаржувана постанова була прийнята за його відсутністю та відсутністю його адвоката Д'яконової К.І., чим порушено його право на доступ до суду. Зазначає, що після складання адміністративних матеріалів щодо нього він пройшов медичний огляд в КНП «Наркологічний диспансер м. Маріуполь», в ході якого було визначено діагноз - тверезий. Вказує, що підставою для огляду на стан наркотичного сп'яніння були не ознаки наркотичного сп'яніння, а перебування його в базах МВС по обліку за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України. Звертає увагу, що пояснення свідків містяться на заздалегідь надрукованих бланках, що робить їх недопустимими. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, провадження по справі закрити.
Від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він наводить додаткові причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, просить апеляційну скаргу розглянути за його відсутності.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, апеляційну скаргу слід задовольнити частково за наступних підстав.
ОСОБА_1 не був присутнім під час винесення оскаржуваної постанови, з матеріалів справи не вбачається дати отримання ним копії оскаржуваного рішення. Крім того, рекомендаціями Ради суддів України № 19 від 17.03.2020 року учасникам справ було рекомендовано обмежити відвідування приміщень суду у період карантину. Також заслуговує на увагу та обставина, що підтверджень про отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваного рішення засобом поштового зв'язку матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження.
Належне повідомлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи є обов'язком суду. Виконання даних приписів закону дає можливість особі реалізувати право бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, давати пояснення, заявляти клопотання та іншим чином реалізовувати свої права, визначені КУпАП.
Як вбачається з матеріалів провадження, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було призначено на 10 квітня 2020 року, про що повідомлено представника ОСОБА_1 - адвоката Д'яконову К.І. (а.с. 14), однак самого ОСОБА_1 належним чином повідомлено не було. Крім того, 10.04.2020 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Д'яконовою К.І. було подано клопотання про закриття провадження по справі, зі змісту якого вбачається, що сторона захисту просить у випадку, якщо суд не задовольнить клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, викликати в судове засідання свідків та провести розгляд даної справи за участі сторони захисту, однак суд першої інстанції, прийшовши до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, не надав клопотанню про розгляд справи у присутності сторони захисту належної уваги та не відклав розгляд справи для забезпечення повідомлення ОСОБА_1 та його представника про дату, час та місце судового розгляду, на якому сторона захисту могла б реалізувати свої права, гарантовані Конституцією України та КУпАП. Таким чином, провівши розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутністю ОСОБА_1 , суд першої інстанції порушив права останнього.
За таких обставин визнати постанову суду законною неможливо, тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у зв'язку з наявністю у нього ознак наркотичного сп'яніння, відмовився.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 292529 від 06.03.2020 року (а.с. 3);
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2207869 від 06.03.2020 року (а.с. 5);
- довідкою про не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП (а.с. 2);
- рапортом поліцейської Зозулі В. (а.с. 6)
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких вони підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (а.с. 4).
- відеозаписом подій 06.03.2020 року за участю ОСОБА_1 (а.с. 7).
Особа, яка керує транспортним засобом повинна мати відповідний дозвіл від органів державної влади. Даний дозвіл за своєю зовнішньою формою представляється як водійське посвідчення. Процедура його отримання регламентована таким чином, що особи, які бажають стати водіями повинні знати ПДР та їх дотримуватися. Так, п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов'язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами неухильно дотримуватись цього пункту. Таким чином, ОСОБА_1 повинен знати ПДР та їх виконувати. Крім того ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.
Посилання апеляційної скарги на довідку, надану КНП «Наркологічний диспансер м. Маріуполь», згідно якої ОСОБА_1 тверезий є безпідставними, адже диспозиція ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність як за знаходження водія у стані сп'яніння, так і за відмову від проведення огляду на стан сп'яніння. Склад адміністративного правопорушення у випадку відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння є усіченим та вважається завершеним з моменту засвідчення факту відмови. Дана довідка підтверджує те, що ОСОБА_1 не перебував у стані сп'яніння, однак вона не спростовує відсутність в діях ОСОБА_1 порушення п. 2.5 ПДР. Таким чином дані доводи є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи, у ОСОБА_4 були встановлені наступні ознаки наркотичного сп'яніння:
- неприродна блідість обличчя;
- зіниці очей не реагують на світло;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Дані обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 292529 від 06.03.2020 року (а.с. 3) та рапорті поліцейської ОСОБА_5 (а.с. 6).
Отже, працівниками поліції у ОСОБА_1 було встановлено ознаки наркотичного сп'яніння, наявність яких стала підставою для вимоги проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, тож посилання апеляційної скарги на перебування ОСОБА_1 в базах МВС за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України є необгрунтованими.
Наявність заздалегідь надрукованих бланків, на яких містяться графи для пояснень свідків не є підставою для визнання недопустимими даних доказів, адже суть пояснень було не надруковано, а викладено рукописним способом. Крім того, з відеозапису, що наявний в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 в присутності свідків відмовляється від проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, тож вважати дані пояснення недопустимими суд апеляційної інстанції не може.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення 06.03.2020 р., таким чином, на момент апеляційного розгляду, а саме 28.07.2020 року строки накладення адміністративного стягнення, встановлені ст. 38 КУпАП, сплинули, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2020 року відносно ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2020 року відносно ОСОБА_1 скасувати.
Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Провадження по справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Суддя В.В. Куракова