Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/559/20
Провадження № 2/689/272/20
Іменем України
21 липня 2020 року смт. Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Мазурчака В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Поповича В.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці в спрощеному позовному провадженні цивільну справу позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Стислий виклад позиції Позивача
Позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути аборгованість станом на 31.01.2020 року у розмірі 12183,21 грн. за кредитним договором № б/н від 15 липня 2010 року. Посилається на те, що відповідач належним чином не виконав зобов'язань, внаслідок чого станом на 31 січня 2020 року в нього утворилась заборгованість.
ОСОБА_1 15 липня 2010 року на підставі заяви № б/н отримав кредит в розмірі 5300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладенні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав Відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. При укладанні Договору сторони керувались частиною першою статті 634 ЦК України. Відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконує своїх зобов'язань по сплаті заборгованості по кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31 січня 2020 року має заборгованість 12183,21,03 гривень, з яких: 724,92 грн. - заборгованість за кредитом; 9001 грн. -заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 1400,00 грн. - заборгованість за пенею; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн штраф (фіксована частина); 556,34 штраф (процентна складова) (а.с.6-8).
Стислий виклад заперечень Відповідача
У відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив, вказав, що у підписаній ним Анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена та відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Крім цього, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов були йому роз'яснені працівником банку, що він їх зрозумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи 15.07.2010 року Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання ним кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Також відповідачем була сплачена заборгованість за тілом кредиту, що підтверджується чеком від 20 липня 2020 року. Просив у задоволені позову відмовити (а.с. 109).
Представник Позивача у судове засідання, призначене на 21 липня 2020 року, не з'явився, в позовній заяві не заперечувала проти розгляду справи без участі представника банку.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.
Представник відповідача ОСОБА_2 підтримав доводи у відзиві на позов та просив у задоволені позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв'язок, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю з підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_3 15 липня 2020 року підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 9).
У цій заяві він зазначив свої анкетні дані, місце роботи та розмір заробітної плати.
Після цього шляхом одержання та користування кредитною карткою ОСОБА_1 фактично отримав кредит в розмірі 5300,00 гривень.
Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом.
Згідно розрахунку заборгованості, наданої банком, за договором № б/н від 15 липня 2010 року станом на 31 січня 2020 року має заборгованість 12183,21,03 гривень, з яких: 724,92 грн - заборгованість за кредитом; 9001 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 1400,00 грн. - заборгованість за пенею; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина); 556,34 штраф (процентна складова) (а.с. 6-8). Відповідач не визнає даного розрахунку, окрім заборгованості за кредитом (тілом кредиту), про сплату якої надав чеки.
Зміст спірних правовідносин
Спір між сторонами полягає щодо повернення Відповідачем заборгованості за кредитним договором.
Оцінка судом аргументів учасників справи
Відповідач зазначив та надав до суду чек від 20 липня 2020 року та його дублікат від 21 липня 2020 року, згідно якого він сплатив заборгованість у сумі 750 грн. на картку/рахунок одержувача № НОМЕР_1 , призначення ТСО, Пополнения карты/ счета, код отримувача НОМЕР_2 , результат - вдало. (а.с. 107, 113).
За твердженням Позивача, Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Згідно інформації, викладеної у вказаній заяві, Відповідач висловив свою згоду з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, при цьому він ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Відповідачем, на думку позивача, було порушено умови кредитного договору, сума пені та відсотки систематично не сплачуються.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 15 липня 2010 року процентна ставка не зазначена (а.с. 9).
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правилне можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03 липня 2019 у справі №342/180/17, та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.
Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотрималось вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відповідачем виконано зобов'язання стосовно тіла кредиту, що підтверджується фіскальним чеком від 20 липня 2020 року та його дублікатом від 21 липня 2020 року (а.с. 107, 113).
У стягненні іншої заборгованості суд відмовляє, оскільки належними та допустимими доказами не було доведено законність її наявності.
На підставі наведеного та керуючись статтями 526, 530, 610, 625, 629, 1048, 1050, 1052, 1054 Цивільного кодексу України, правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, статтями 258, 264 та 265 Цивільного процесуального кодексу України,
вирішив:
У позові акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду безпосередньо або через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://ym.km.court.gov.ua/sud2221/, а інформацію про зміст судових рішень у справі - за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Відомості про учасників справи:
1. Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (Ідентифікаціний номер юридичної особи (код ЄДРПОУ): 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50).
2. Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 27 липня 2020 року.
Суддя В. Мазурчак