вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" липня 2020 р. Справа№ 910/18674/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Пашкіної С.А.
секретар Ковальчук Р.Ю.
за участю
представників: позивача - Мартинюк Є.В.
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.05.2020 р. (повний текст складено 27.05.2020 р.)
у справі № 910/18674/19 (суддя - Котков О.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
до Державного підприємства "Держвуглепостач"
про стягнення заборгованості у розмірі 292254827,07 грн
У грудні 2019 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося з позовом до Державного підприємства "Держвуглепостач" про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії № 32-К/17-VIP від 29.11.2017 р. у загальному розмірі 292254827,07 грн, з яких: 150000000,00 грн - строкова заборгованість по кредиту, 98570790,23 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 7188768,54 грн - поточна заборгованість по процентах, 9358255,29 грн - прострочена заборгованість по процентах, 26320040,03 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 816972,98 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.05.2020 р. у справі № 910/18674/19 з ініціативи суду призначено судову економічну експертизу та, у зв'язку з цим, зупинено провадження.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що матеріали даної справи містять достатню кількість доказів для розгляду справи, відтак відсутні будь-які дані, які не можуть бути самостійно з'ясовані судом на підставі матеріалів справи. Також позивач не погоджується з оскаржуваною ухвалою в частині покладення на нього оплати витрат по проведенню судової економічної експертизи, оскільки саме відповідач був незгодний з розрахунком заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" у справі № 910/18674/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 р. у справі № 910/18674/19 було призначено справу до розгляду на 14.07.2020 р.
У судовому засіданні 14.07.2020 р. було оголошено перерву до 21.07.2020 р.
У судове засідання 21.07.2020 р. представник відповідача не з'явився, однак надав пояснення по суті спору у минулому судовому засіданні.
Належних доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.
Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
29.11.2017 р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - кредитор) та Державним підприємством "Держвуглепостач" (далі - позичальник) було укладено кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії № 32-К/17-VIP (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору кредитор зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 300000000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 договору, та сплатити плату за кредит на умовах та в строки (терміни), визначені цим договором.
Згідно з п. 1.2 договору цільове використання (мета) кредиту: поповнення обігових коштів.
Як передбачено п. 1.3.1 договору, кредитна лінія відкривається з 29.11.2017 р. по 27.11.2018 р. (включно).
Відповідно до п. 3.2 договору погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 37393641240499.980 відкритий в банку, код банку 320478, відповідно до графіку зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії, який наведено в додатку 1 до договору. Якщо останній день для сплати платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.
Згідно з п. 3.3 договору базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість встановлюється в розмірі 21,5% річних.
У відповідності до п. 3.4 договору нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі базової, або підвищеної базової відповідно до абзацу першого цього пункту договору, або процентної ставки на прострочену заборгованість, визначеному в п. 3.8 договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи ранній день користування кредитними коштами. Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.
Пунктом 3.5 договору визначено, що проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 договору, та в день дострокового розірвання договору на рахунок № 37393641240499.980, відкритий в банку, код банку 320478. У разі якщо останній день для (сплати) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.
Згідно з п. 3.8 договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п. 3.3 договору, збільшеному на 5 (п'ять) процентних пункти. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту договору. Проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення.
В п. 4.2 договору визначено, що позичальник зобов'язується вчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених договором, а також суми передбачених договором штрафів/пені.
Відповідно до п. 5.3 договору за порушення визначених в договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій неустойки, пені) за договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.
В подальшому між сторонами неодноразово укладались договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору.
На виконання умов укладеного договору банком було надано позичальнику кредитні кошти в сумі 300000000,00 грн, що підтверджується виписками по рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за період з 29.11.2017 р. по 14.11.2019 р.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, ним було повністю виконано зобов'язання за кредитним договором та надано відповідачу кредитні кошти в сумі 300000000,00 грн, тому у відповідача виникли зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати процентів, в обумовлені кредитним договором строки.
За розрахунками позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором складає 292254827,07 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 150000000,00 грн, прострочена заборгованість по кредиту - 98570790,23 грн, поточна заборгованість по процентах - 7188768,54 грн, прострочена заборгованість по процентах - 9358255,29 грн, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 26320 040,03 грн та заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 816972,98 грн.
Відповідач, не погоджуючись з розрахунком заборгованості позивача, вказує, що останнім при здійсненні розрахунків були допущені помилки у визначенні дати виникнення зобов'язання по оплаті відсотків. Крім цього, відповідачем надано контррозрахунок заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів та заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту.
Вбачається, що заявлена до стягнення сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 32-К/17-VIP від 29.11.2017 р. включає не тільки суму основної заборгованості по кредиту, а й проценти за користування кредитом, прострочену заборгованість по кредиту, прострочену заборгованість по процентах та пеню у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань зі сплати кредиту.
Оскільки кредитний договір було укладено 29.11.2017 р., а розрахунок заборгованості здійснено станом на 24.12.2019 р., при перевірці обґрунтованості розрахунку заборгованості необхідно дослідити документи за період понад два роки.
З наданого позивачем розрахунку неможливо встановити суми погашення за вказаним кредитним договором та визначити періоди прострочення сплати чергового платежу позичальником.
Крім цього, між сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди до кредитного договору, якими сторони змінювали розмір процентної ставки.
Відтак колегія суддів не вбачає за можливе здійснити перерахунок суми заборгованості за укладеним кредитним договором, суми нарахованих процентів за цим договором, а також суми простроченої заборгованості та прострочених процентів. Звіти про фінансові результати та виписки по рахункам відповідача, надані позивачем на підтвердження заборгованості відповідача за кредитним договором, містять спеціалізовану бухгалтерську інформацію, проведення якої вимагає спеціальних знань.
Так як позивачем стягується значний розмір кредитної заборгованості, розрахунки позивача та контррозрахунок відповідача є взаємосуперечливими, та враховуючи складність розрахунків відповідно до умов кредитного договору, колегія вважає, що для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання в економічній сфері.
При цьому питання, які ставляться експерту, стосуються предмета даного спору, не виходять за межі спеціальних знань експерта в економічній сфері.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі. Тому не можуть розглядатись як висновок експерта і бути підставою для відмови у призначенні експертизи акти ревізії, калькуляції, інші висновки спеціалістів, навіть якщо вони надані на запит суду, адвоката, сторони. За необхідності з'ясування зазначених у таких документах обставин судом може бути призначена експертиза, яка буде вважатись первинною.
Згідно з п. 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.
З огляду на викладене, для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору та відповідно мають суттєве значення при подальшому розгляді справи, необхідні спеціальні знання.
З врахуванням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. за № 53/5, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо призначення судової економічної експертизи в даній справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Доводи скаржника про те, місцевим судом було безпідставно покладено на нього витрати по оплаті судової економічної експертизи, оскільки саме відповідач був незгодний з розрахунком заборгованості за кредитним договором, колегія вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, судова економічна експертиза була призначена за ініціативою суду, відповідно питання оплати витрат на вказану експертизи місцевим судом було вирішено на власний розсуд.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача пояснив, що Державне підприємство "Держвуглепостач" позбавлене можливості здійснити оплату витрат за проведення призначеної експертизи, оскільки останнє перебуває у стані припинення, його банківські рахунки арештовані.
У зв'язку з неможливістю покладення витрат за проведення експертизи на відповідача, місцевим судом було обґрунтовано покладено ці витрати на позивача, як ініціатора судового процесу.
За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у разі задоволення позову, за результатами перегляду справи по суті, оплачені позивачем витрати на оплату витрат за проведену судову економічну експертизу можуть бути відшкодовані йому за рахунок відповідача.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 21.05.2020 р. у справі № 910/18674/19.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.
Відповідно до п. п. 11, 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі.
Разом з цим згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскільки ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.05.2020 р. у справі №910/18674/19 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складено 28.07.2020 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В.Андрієнко
С.А. Пашкіна