79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" липня 2020 р. Справа № 909/727/17
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» за вих. №08/07-20 від 08.07.2020
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2020, суддя: Ткаченко І. В., м. Івано-Франківськ,
про призначення підготовчого засідання
у справі №909/727/17
за первісним позовом Національного банку України, м. Київ,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит», м. Івано-Франківськ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива», м. Київ,
про звернення стягнення на предмет іпотеки
та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит», м. Івано-Франківськ,
до відповідача Національного банку України, м. Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива», м. Київ,
про визнання іпотечного договору недійсним
20.07.2020 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2020 у справі №909/727/17, якою призначено підготовче засідання, а подальший розгляд справи вирішено здійснювати відкритому судовому засіданні.
В обґрунтування цієї апеляційної скарги відповідач покликається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу про призначення підготовчого засідання в період дії карантину, всупереч раніше постановленій ухвалі від 18.03.2020, якою розгляд справи відкладено до завершення дії карантину, внаслідок чого вчинив взаємосуперечливі процесуальні дії. У зв'язку з цим, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала не передбачена процесуальним законом, а відтак постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з направлення до суду першої інстанції.
Частиною другою статті 254 ГПК України (в редакції Закону №460-ІХ від 15.01.2020) передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена лише в тих випадках, коли ГПК України містить норму, якою це дозволено.
Конституційний Суд України, розглядаючи положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, дійшов до висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе у всіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження (абзац 2 п.п 3.2. рішення Конституційного Суду України від 27.01.2010 за №3-рп/2010).
Аналогічні висновки викладені й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №18/1544-10 (провадження №12-127гс18)
З системного аналізу ГПК України вбачається, що пряма заборона на оскарження судових рішень (в розумінні ч. 1 ст. 232 ГПК України) міститься лише в двох процесуальних нормах, а саме ч. 3 ст. 154 ГПК України, яка стосується заборони оскарження судового наказу в апеляційному порядку, та ч. 2 ст. 189 ГПК України за змістом якої ухвала про припинення врегулювання спору за участю судді оскарженню не підлягає.
Отже, решта судових рішень, які, виходячи з ч. 1 ст. 232 ГПК України, передбачені процесуальним законом, зокрема ухвал, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, проте їх оскарження разом з рішенням суду або окремо від рішення суду, залежить від того, чи включена відповідна ухвала до переліку, який визначений ч. 1 ст. 255 ГПК України.
При цьому, апеляційний господарський суд відзначає, що ГПК України розмежовує можливість апеляційного оскарження ухвал разом чи окремо від рішення суду виходячи з обсягу всіх процесуально допустимих ухвал (тобто таких, постановлення або ухвалення яких передбачені ГПК України).
Частиною другою статті 232 ГПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Отже, зі змісту наведеної норми вбачається, що суд постановляє ухвали тільки у випадках, передбачених ГПК України.
Тобто, постановлення ухвал, які не передбачені процесуальним законом - не допускається.
Зазначений висновок узгоджується й із конституційною нормою прямої дії, а саме ст. 19 Конституції України, за змістом якої суди діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Окрім того, ст. 1 ГПК України передбачено, що призначення Господарського процесуального кодексу України зводиться до визначення юрисдикції та повноваження господарських судів, встановлення порядку здійснення судочинства у господарських судах.
У зв'язку з цим, процесуальні норми, які регламентують можливість апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвал, що передбачені ГПК України, не можуть застосовуватись до ухвал, постановлення або ухвалення яких не передбачено процесуальним кодексом.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про призначення підготовчого засідання, постановлення якої передбачено ч. 2 ст. 232 ГПК України, однак яка, виходячи з ч. 1 ст. 255 ГПК України, не включена до вичерпного переліку ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує правові висновки, які викладені в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №912/1398/18 та від 12.03.2019 у справі №918/361/18 за змістом яких процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.
Таким чином, апеляційний господарський суд доходить до висновку, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2020, яка оскаржується апелянтом, в силу норм прямої дії п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України може бути оскаржена в апеляційному порядку, однак реалізація такого права відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Окрім того, оцінюючи наявність підстав для апеляційного перегляду (прийнятність) ухвали суду першої інстанції з урахуванням правових висновків, які викладені у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №756/671/16-ц, апеляційний господарський суд зазначає, що скаржником не доведено виняткові обставини за яких процесуальні порушення допущені судом першої інстанції не зможуть бути виправлені пізніше, тобто при оскарженні судового рішення разом з рішенням суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Тобто цією процесуальною нормою передбачено право суду апеляційної інстанції повернути апеляційну скаргу за наявності обставин, які передбачені ч. 5 ст. 260 ГПК України без попереднього залишення її без руху, у випадку виявлення недоліків (як-от, несплата судового збору в даному випадку).
У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2020 у справі №909/727/17 підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України.
Частинами сьомою, восьмою статті 260 ГПК України передбачено, що про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 232, 234, 254, 255, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» апеляційну скаргу за вих. №08/07-20 від 08.07.2020 (всього на 11 арк.) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2020 у справі №909/727/17.
2.Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу.
3.Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
4.Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко
Судді: Т.Б. Бонк
Г.Г. Якімець
Дата підписання ухвали 27.07.2020.