"09" липня 2020 р. Справа №921/786/19
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Хабіб М.І.
секретар судового засідання Гураль К.О.
за участі: представник ОСОБА_1 адвокат Півторак В.М., арбітражний керуючий Жураковська Л.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26 березня 2020 року (суддя Боровець Я.Я.) про тимчасову заборону боржнику без дозволу суду виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі №921/786/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1
У провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа №921/786/19 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 26 березня 2020 року розглянув і задовольнив клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Жураковської Л.В. (отримане електронною поштою та зареєстроване канцелярією суду 24 березня 2020 року за вх.№2188 (підписане ЕЦП) - заборонив боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Тернопільським МВ УМВС України у Тернопільській області 23.05.2012, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , вул. Руська, 14/16, м. Тернопіль) без дозволу суду тимчасово виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі № 921/786/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Суд прийняв до уваги твердження керуючого реструктуризацією про те, що за результатами перевірки декларацій про майновий стан та доходи боржника інформація, яка зазначена боржником є неповною і недостовірною, не відповідає дійсності, а сама декларація заповнена з суттєвими відхиленнями та не у відповідності до вимог затверджених за формою, затвердженою Наказом МЮУ від 21.08.1019 №2627/5, зареєстрованою в МЮУ 23.08.2019 за №964/33935; боржник надав неповну та недостовірну інформацію про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, які здійснювались ними протягом останніх трьох років. Також керуючий реструктуризації вважає, що ініціатива ОСОБА_1 щодо відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність є метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Листом від 07.02.2020 №0.184-4438/0/15-20-вих Державна прикордонна служба України повідомила, що ОСОБА_1 протягом останніх трьох років з 21 січня 2017 року до 06 лютого 2020 року неодноразово перетинав державний кордон, останній виїзд здійснив з України до Ірландії.
Правовою підставою застосування таких за суд назвав статті 2, 12, 30, 118, 120 Кодексу України з процедур банкрутства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що ухвала прийнята з порушенням ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст.13 Конституції України, ст. 313, 269 ЦК України, норм процесуального права.
Розгляд клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Жураковської Л.В. про заборону боржнику ОСОБА_1 без дозволу суду тимчасово виїжджати за кордон проводився без виклику сторін та без визначення строку для подання заперечень, що позбавило боржника права на участь у справі. Скаржник наголошує, що керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Жураковська Л.В. подала клопотання з порушенням вимог ст. 13, 74, 76, 80 ГПК України, без підтвердження належними доказами викладених у ньому тверджень і обґрунтувань, що дають підставу для заборони боржнику виїжджати ти за кордон.
Просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26 березня 2020 року про тимчасову заборону боржнику без дозволу суду виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі №921/786/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Арбітражний керуючий Жураковська Л.В. подала відзив на апеляційну скаргу, неодноразові доповнення і клопотання до відзиву. Вважає, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.258, 259 ГПК України, до апеляційної скарги не додано доказів надсилання її копії арбітражному керуючому Жураковській Л.В., а також копії апеляційної скарги не надіслано кредиторам, які подали заяви вимогами до боржника.
Вважає оскаржену ухвалу законною і обґрунтованою. Статтею 118 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено заборону виїзду, як один із заходів забезпечення вимог кредиторів, а частиною 2 статті 120 цього Кодексу передбачено право суду заборонити боржнику виїзд за кордон за клопотанням арбітражного керуючого або з власної ініціативи за наявності названих у цій нормі права підстав.
ОСОБА_1 не виконував вимоги керуючого реструктуризацією надати необхідні для виконання повноважень декларації за 2017 - 2019 роки, проекту плану санації на виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2020 року, неправильно вказав адресу (замість правильного індексу 46001 вказав неправильний 46000, замість вул. Руська, будинок 16, квартира 14 неправильно вказав вул. Руська, 16/14), не отримував кореспонденції. Відсутність запитуваних документів у керуючого реструктуризацією виникли труднощі проведенні інвентаризації майна боржника та складенні звіту про результати перевірки декларацій майна боржника. Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно отримано об'ємні довідки щодо майна ОСОБА_1 , так і щодо членів його сім'ї, яким він відчужував придбане майно. У заяві про відкриття провадження боржник вказав неправдиві відомості про відсутність майна. Декларації боржника теж містять недостовірні відомості.
Наводить інші доводи, які не були відображені у клопотанні від 24 березня 2020 року, відповідно, не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Про дату, час та місце розгляду справи сторонам повідомлено належним чином.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав пояснення представника боржника адвоката Півторака Володимира Михайловича, керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Жураковської Людмили Валеріївни та вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Обставини справи №921/786/19:
Господарський суд Тернопільської області 21 січня 2020 року ухвалив:
відкрити провадження у справі №921/786/19 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (п.1);
ввести процедуру реструктуризації боргів боржника (п.2);
ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів (п.3);
призначити керуючим реструктуризацією боржника фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Жураковську Людмилу Валеріївну свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №182 від 13.02.2013 (АДРЕСА_1) (п.5);
заборонити фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно (п.7);
встановити керуючому реструктуризацією боржника строк до 20.02.2020 для подачі до суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду (п.8);
встановити керуючому реструктуризацією боржника строк до 21.04.2020 для підготовки та подання до суду плану реструктуризації боргів боржника (п.9);
зобов'язати керуючого реструктуризацією у строк до 20.02.2020 провести інвентаризацію майна боржника, скласти опис майна боржника та визначити його вартість (п.11);
зобов'язати контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім'ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону (п.12);
зобов'язати орган державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання боржником та членами його сім'ї державного кордону за останні три роки (п.13);
зобов'язати банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках боржника (п.14).
24 березня 2020 року керуючий реструктуризацією Жураковська Л.В. звернулася до Господарського суду Тернопільської області з клопотанням (отримане електронною поштою та зареєстроване канцелярією суду за вх.№2188 (підписане ЕЦП)), в якому просила заборонити тимчасовий виїзд боржнику ОСОБА_1 без дозволу суду виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі з тих підстав, що ОСОБА_1 не виконує вимоги керуючого реструктуризацією надати необхідні для виконання повноважень декларації за 2017 - 2019 роки, проект плану санації на виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2020 року. Також, боржник надав неповну і недостовірну інформацію про майно, доходи та витрати його і членів сім'ї, які здійснювались протягом трьох останніх років. Зазначені у декларації відомості не відповідають дійсності. Вважає, що боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених Кодексом України з питань банкрутства, а сама ініціатива ОСОБА_1 щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність більш схожа на мету ухилення від погашення боргу перед кредиторами.
Господарський суд Тернопільської області 26 березня 2020 року розглянув і задовольнив клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Жураковської Л.В. від 24 березня 2020 року (отримане електронною поштою та зареєстроване канцелярією суду за вх.№2188 (підписане ЕЦП)) - заборонив боржнику ОСОБА_1 без дозволу суду тимчасово виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі № 921/786/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Тернопільської області від 26 березня 2020 року у справі № 921/786/19, постановлена за результатами розгляду клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Жураковської Л.В. від 24 березня 2020 року (вх.№2188) про тимчасову заборону боржнику ОСОБА_1 без дозволу суду виїжджати за кордон.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що свобода пересування гарантована міжнародним законодавством і Конституцією і законами України.
У статті 13 Загальної декларації прав людини закріплено право кожної людини вiльно пересуватися i обирати собi мiсце проживання у межах кожної держави. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, i повертатися у свою країну.
У статті 2 «Свобода пересування» Протоколу N 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини установлено:
1. Кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.
2. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
3. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
4. Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Такі ж права щодо свободи пересування закріплено й у статті 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Згідно з статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну регулює Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", який також визначає підстави для тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань.
Згідно з статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи здійснюється в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою цього Кодексу.
Наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи визначені статтею 120 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, частиною 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї; майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Відповідно до частини 2 статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд за клопотанням арбітражного керуючого або з власної ініціативи може прийняти рішення про тимчасову заборону боржнику без дозволу суду виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі про неплатоспроможність, якщо боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом.
Отже, для заборони боржнику виїзду за кордон згідно з частиною 2 статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства, суд повинен встановити, що боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом.
У матеріалах справи відсутні належні, допустимі і достовірні докази на підтвердження цієї обставини.
В ухвалі від 21 січня 2020 року, постановленій у підготовчому засіданні за результатами розгляду поданих боржником документів, Господарський суд Тернопільської області встановив наявність підстав для відкриття провадження у справі №921/786/19 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
Тим самим суд визнав, що заява боржника відповідає вимогам статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, а додані до заяви документи підтверджують наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 до заяви відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додав декларації про майновий стан за 2016, 2017, 2018 роки; проект плану реструктуризації боргів боржника. Право на ознайомлення з матеріалами справи мають усі учасники у справі про банкрутство.
З огляду на викладене, у матеріалах справи відсутні докази вчинення боржником дій, спрямованих на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Неотримання боржником листів, запитів керуючого реструктуризацією, неподання керуючому реструктуризацією декларацій, плану санації чи плану реструктуризації не доводить тієї обставини, що боржник саме вчиняв дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Тим більше, таким доказом не може бути подання боржником до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Щодо неповідомлення судом боржника про розгляд клопотання.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Суд першої інстанції без виклику сторін розглянув клопотання арбітражного керуючого Жураковської Л.В. про тимчасову заборону боржнику без дозволу суду виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі №921/786/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , про що зазначено в ухвалі від 26 березня 2020 року.
Тим самим суд порушив право ОСОБА_1 на участь у розгляді справи (ч.6 ст.4 ГПК України), і ця обставина названа в апеляційній скарзі, як одна з підстав для скасування ухвали.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу й на те, що прийняття судом за клопотанням арбітражного керуючого або з власної ініціативи рішення про тимчасову заборону боржнику без дозволу суду виїжджати за кордон є одним із наслідків відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Натомість, заходи забезпечення вимог кредиторів передбачені частиною 2 статті 118 Кодексу України з процедур банкрутства суд вживає за клопотанням сторін чи за своєю ініціативою. Арбітражний керуючий не є стороною у справі про неплатоспроможність боржника.
Право суду за клопотанням арбітражного керуючого або з власної ініціативи та за наявності підстав прийняти рішення про тимчасову заборону боржнику без дозволу суду виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі, визначене статтею 120 Кодексу України з процедур банкрутства, як один з наслідків відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.
Відтак, суд першої інстанції помилився у своїх висновках в оскарженій ухвалі про наявність підстав для задоволення клопотання керуючого реструктуризацією і вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.
Ураховуючи наведені обставини справи, ухвала Господарського суду Тернопільської області від 26 березня 2020 року у справі № 921/786/19 про тимчасову заборону боржнику ОСОБА_1 без дозволу суду виїжджати за кордон, постановлена за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, що в силу частини першої статті 277 ГПК України є підставою для скасування.
Керуючись, ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26 березня 2020 року у справі №921/786/19 про тимчасову заборону боржнику без дозволу суду виїжджати за кордон на період здійснення провадження у справі №921/786/19 скасувати.
Відмовити керуючій реструктуризацією арбітражній керуючій Жураковській Людмилі Валеріївні у задоволенні клопотання, надісланого Господарському суду Тернопільської області 24 березня 2020 року вх.№2188 (підписане ЕЦП).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 27 липня 2020 року.
Головуючий суддя В.М. Гриців
Суддя О.В. Зварич
Суддя М.І. Хабіб