79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"22" липня 2020 р. Справа №870/39/20
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі
головуючого-судді Бойко С.М.,
секретар судового засідання Кришталь М.Б.
явка учасників справи:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: Іскров К.М., ордер ОД №372348 від 22.04.2020 - в режимі відеоконференції в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області
розглянув заяву сільськогосподарського виробничого кооперативу “Криничне” б/н від 09.04.2020
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” від 18.02.2020 у третейській справі №76/2019, третейський суддя Кудінов В.В., м. Львів
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка”, м. Пологи, Запорізької області
до відповідача сільськогосподарського виробничого кооперативу “Криничне”, с. Криничне, Болградський район, Одеської області
про стягнення 215 971,79 грн.
13.04.2020 сільськогосподарський виробничий кооператив “Криничне” звернувся до Західного апеляційного господарського суду із заявою б/н від 09.04.2020 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” від 18.02.2020 у третейській справі №76/2019.
Заява обгрунтована тим, що при прийнятті рішення порушено вимоги п. 4 ч. 2 ст. 350 ГПК України, оскільки склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону та зазначає, що судовий розгляд справи перевищив двомісячний строк, а тому за відсутності мотивованої ухвали третейського суду в порядку ст. 54 регламенту Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правова Ліга», суд не мав права продовжувати розгляд справи, оскільки не був наділений відповідними повноваженнями.
Третейським судом не повно та не об'єктивно розглянуто справу, оскільки не здійснено розрахунків заборгованості за договором, штрафу, пені та 3% річних.
Вважає, що третейським судом порушено ч. 1 ст. 45 Закону України «Про третейські суди», оскільки не досліджено актів приймання-передачі товару згідно договору поставки №ЗОВ-007/2019 від 04.03.2019, переходу права власності на товар та моменту поставки товару.
У відзиві на заяву про скасування рішення третейського суду позивач заперечує доводи відповідача, посилаючись на ст.ст. 16 - 18 Закону України “Про третейські суди” та вказує, що формування складу третейського суду було здійснено у відповідності до чинного законодавства, а склад третейського суду відповідав вимогам Закону.
Посилається на п. 1 ст. 7 регламенту Постійно діючого Третейського суду приасоціації «Правова Ліга» та п. 9.1. договору та зазначає, що сторони погодили, що третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі одного третейського судді.
Зазначає, що підстави, передбачені ст. 51 Закону України “Про третейські суди” для скасування рішення, відсутні. Просить відмовити у задоволенні заяви відповідача.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №870/39/20 прийнято до розгляду заяву сільськогосподарського виробничого кооперативу “Криничне” про скасування рішення третейського суду та призначено її розгляд на 20.05.2020.
В подальшому ухвалами від 20.05.2020 (з уврахуванням ухвали від 04.06.2020 про виправлення описки) та від 08.07.2020 розгляд справи відкладено на 08.07.2020 та 22.07.2020 відповідно.
Обставини справи та мотиви, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті ухвали:
Відповідно до ч. 2 ст. 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
Згідно з ч. 3 ст. 349 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.
Відповідно до ст. 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1)справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2)рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3)третейську угоду визнано судом недійсною;
4)склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5)третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору поставки №ЗОВ-007/2019 від 04.03.2019, специфікації №001 від 14.03.2017 (додаток до договору) та специфікації №002 від 02.04.2019 (додаток до договору) позивач поставив відповідачу товар (добрива Yara Vita Bortrac 150/10л в кількості 1 100л та соняшник, гібрид ЛГ 5555 КЛП Круїзер, в кількості 43 міш.)
Згідно із специфікацією №001 товар мав бути оплачений двома платежами: перший платіж на суму 26 507,25 грн. (еквівалентно 990,00 доларів США), що складає 20 % вартості товару - до 22.03.2019; другий платіж на суму 106 029,00 грн. (еквівалентно 3 960,00 доларів США), що складає 80 % вартості товару - до 01.10.2019.
Згідно із специфікацією №002 товар мав бути оплачений двома платежами: перший платіж на суму 44 811,47 грн. (еквівалентно 1 462,00 євро), що складає 20 % вартості товару - до 03.04.2019; другий платіж на суму 179 245,88 грн. (еквівалентно 5 848,00 євро), що складає 80 % вартості товару - до 01.10.2019.
Відповідач прострочив сплату платежів, у зв'язку з чим на підставі п.6.2 договору позивач заявив до стягнення 12 952,79 грн. пені та 32 458,48 грн. штрафу. Крім того, на підставі п.3.3 договору, згідно з яким товар, поставлений з відстроченням платежу, вважається таким, що продається в кредит з нарахуванням процентів на несплачену частину вартості товару, та п. 5 специфікацій №001 та № 002, якими передбачено сплату 20% річних за кожен день користування товаром з 02.10.2019, позивач заявив до стягнення 6 999,72 грн. товарного кредиту за період з 02.10.2019 по 10.12.2019.
Позивач обгрунтував звернення до третейського суду на підставі пункту 9.1 договору поставки №ЗОВ-007/2019 від 04.03.2019, за змістом якого усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору, підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації “Правова Ліга” (сайт суду - http://sud.te.ua) відповідно до його Регламенту. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі з одного третейського судді. Місце знаходження Третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - Українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав.
Ця угода укладена сторонами на підставі й у відповідності зі ст. ст. 1, 5, 6, 12 Закону України "Про третейські суди" від 11.05.2004р. № 1701-IV, ст. ст. 212, 626-628,694 Цивільного кодексу України.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” від 18.02.2020 у справі №76/2019 позов товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка” задоволено повністю. Стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Криничне” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка” 218 431,51 грн., з яких: 162 293,22 грн. - основний борг, 12 952,79 грн. - пеня, 32 458,48 грн. - штраф, 1 267,58 грн. - 3% річних, 6 999,72 грн. - товарний кредит, 2 459,72 грн. - сума третейських витрат.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
За ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі.
З огляду на наявність третейської угоди, яка укладена між сторонами у вигляді третейського застереження та викладена в договорі поставки №ЗОВ-007/2019 від 04.03.2019 (п. 9.1 договору), та враховуючи норми ст. 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ третейським судам, даний спір про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Криничне”, заборгованості за договором поставки №ЗОВ-007/2019 від 04.03.2019 міг бути переданий на розгляд Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга».
Як вбачається з матеріалів третейської справи, розпорядженням голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” від 16.12.2019 матеріали справи за вказаним позовом передано на розгляд третейському судді Кудінову В.В.
Ухвалою третейського суду (третейський суддя В.В. Кудінов) від 17.12.2019 порушено провадження у справі №76/2019 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Полетехніка” до відповідача сільськогосподарського виробничого кооперативу “Криничне” про стягнення 215 971,79 грн., розгляд справи призначено в засіданні 09.01.2020 о 11год 00 хв.
Ухвалою третейського суду від 09.01.2020 розгляд справи відкладено на 30.01.2020 та ухвалою третейського суду від 30.01.2020 розгляд справи відкладено на 18.02.2020.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до ст. 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.
За положеннями ст. 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про третейські суди" третейський суд, з додержанням вимог цього Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті. З питань наявності чи відсутності компетенції третейський суд у зазначених випадках виносить мотивовану ухвалу.
Як вбачається з матеріалів третейської справи, та що встановлено апеляційним господарським судом, представником відповідача не було подану заяву про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору, а тому з цього приводу третейським судом і не вирішувалося відповідного клопотання відповідно до вимог ч. 5 ст. 27 Закону України "Про третейські суди" та не виносилася мотивована ухвала з питань наявності чи відсутності компетенції.
Заявник вказує на те, що склад третейського суду не відповідає вимогам закону, оскільки судовий розгляд перевищив двомісячний строк, а тому за відсутності мотивованої ухвали третейського суду в порядку ст. 54 регламенту Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правова Ліга», суд не мав права продовжувати розгляд справи, оскільки не був наділений відповідними повноваженнями.
Суд не погоджується з вказаними доводами з таких підстав.
Чинним законодавством, зокрема ст. 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Статтею 14 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів.
Тобто при призначенні судді сторони керуються виключно принципом автономії волі сторін, власними переконаннями та вподобаннями і обирають такого суддю, освіта, досвід, авторитет і моральні якості якого будуть визнані обома сторонами.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про третейські суди» склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.
Порядок формування складу третейського суду врегульовано ст. 17 Закону України «Про третейські суди», згідно з якою формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.
При цьому, імперативна норма частини третьої статті 12 Закону України “Про третейські суди”, уточнює, що за будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 910/10701/17, а тому в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується апеляційним господарським судом.
Статтею 7 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова ліга” визначено формування складу третейського суду та зазначено, що якщо сторони не домовились про те, що справа розглядається третейським судом у складі трьох третейських суддів, справа підлягає розгляду третейським суддею одноособово. За клопотанням однієї із сторін третейського розгляду голова Третейського суду може призначити розгляд справи третейським судом у складі трьох третейських суддів. Третейський суддя, який розглядає справу одноособово, призначається за його згодою головою Третейського суду із списку третейських суддів Третейського суду.
Наведене свідчить про те, що Регламент Третейського суду передбачає можливість визначення самими сторонами у третейській угоді персонального складу Третейського суду і лише, якщо склад суду в такому порядку не визначено, він визначається головою Третейського суду.
Судом встановлено, що розпорядженням голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” від 16.12.2019 матеріали справи за позовом ТОВ «Полетехніка» до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Криничне» передано на розгляд третейському судді Кудінову В.В. та ухвалою третейського суду (третейський суддя В.В. Кудінов) від 17.12.2019 порушено провадження у справі №76/2019 та призначено розгляд справи.
Матеріали справи підтверджують те, що сторони в п. 9.1 договору визначили персональний склад третейського суду для розгляду спорів - у складі з одного третейського судді, щодо виконання цього Договору, а тому доводи заявника про те, що рішення третейського суду від 18.02.2020 в справі № 76/2019 підлягає скасуванню з посиланням на п. 4 ч. 2 ст. 350 ГПК України є безпідставними.
Перевіривши посилання заявника на п. 54 регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” та на те, що судовий розгляд перевищив двомісячний строк, а тому за відсутності мотивованої ухвали третейського суду суд не мав права продовжувати розгляд справи, оскільки не був наділений відповідними повноваженнями суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 54 регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” Третейський суд застосовує заходи до розгляду спору по можливості у найкоротший строк. Строк третейського розгляду не може перевищувати 2 місяці з дня призначення складу третейського суду, призначення третейського судді, який розглядає справу одноособово.
16.12.2019 розпорядженням голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” призначено склад третейського суду та матеріали справи за позовом ТОВ «Полетехніка» до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Криничне» передано на розгляд третейському судді Кудінову В.В.
Враховуючи, що розпорядження голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” про призначення складу третейського суду винесено 16.12.2019, то перебіг строку третейського розгляду починається з 17.12.2019.
Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” прийнято 18.02.2020, тобто з пропуском строку третейського розгляду на один день.
Апеляційним господарським судом встановлено, що в силу положень ст. 19 Закону України «Про третейські суди» відповідач мав право заявити відвід третейському судді, який прийняв рішення в даній справі, натомість таким правом не скористався, хоча обставини, на які він посилається в заяві про скасування рішення третейського суду, були відомі на момент ухвалення оскаржуваного рішення третейського суду.
Таким чином, доводи заявника про те, шо спір вирішено в порушення компетентності не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, а тому не може бути підставою для скасування рішення третейського суду на підставі п. 4 ч. 2 ст. 350 ГПК України.
Суд зазначає, що ст. 350 ГПК України (яка узгоджується з ст. 51 Закону України «Про третейські суди») визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду серед якого відсутня підстава - порушення строку третейського розгляду.
З огляду на викладене суд відхиляє як необґрунтовані та такі, що суперечать фактичним обставинам справи, доводи відповідача про те, що рішення третейського суду підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням строку третейського розгляду.
Окрім того заявник наводить підстави, шо стосуються суті прийнятого рішення та не передбачені як підстави для скасування рішення в ст.350 ГПК України, а тому вони і не аналізуються апеляційним судом.
Відповідно до частин 3, 4 статті 349 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 349 ГПК України за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд має право: 1)постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін; 2)постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.
На підставі викладеного Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви сільськогосподарського виробничого кооперативу “Криничне” б/н від 09.04.2020 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” від 18.02.2020 у третейській справі №762019 належить відмовити, вказане рішення третейського суду залишити без змін.
Рішення прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства та підстав для його скасування не встановлено.
Судовий збір, сплачений заявником при поданні заяви про скасування рішення третейського суду, на підставі ст.129 ГПК України покладається на заявника.
Керуючись ст. ст. 129, 349 - 351 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
У задоволенні заяви сільськогосподарського виробничого кооперативу “Криничне” б/н від 09.04.2020 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” від 18.02.2020 у третейській справі №76/2019 відмовити.
Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова ліга” від 18.02.2020 у третейській справі №76/2019 залишити без змін.
Судовий збір, сплачений при поданні заяви, покладається на заявника.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду у строки, визначені ч. 3 ст. 351 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 27.07.2020.
Суддя С.М. Бойко