КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 2-а-4260/11
Провадження № 2-а/2802/11р.
03.10.2011 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської Ради про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
29 квітня 2011 року позивач звернувся до суду Із позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості і компенсацій за затримку щорічних виплат на оздоровлення.
Посилаючись на наведені обставини, просив суд визнати дії Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської Ради у невиплаті позивачу допомогу на оздоровлення за 2011 рік відповідно де ст. 48 Закону України «Про статус І соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на день виплати - неправомірними.
Зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка має статус постраждалої від радіаційної аварії на ЧАЕС у 1986 року, категорії 2, починаючи з 14.01.2011 року у розмірі, визначеному у ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат у розмірі 4628 грн.
Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
З врахуванням того, що у справі наявні достатні докази, суд приходить до висновку про можливість ухвалення законного і обгрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, а відтак у відповідності до ч. 4 ст 183-2 КАС України справа підлягав розгляду в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
У запереченнях відповідача, які надійшли на адресу суду, останній позов не визнав, посилаючись на те, що департамент діяв у межах чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з таких підстав
Дослідивши матеріали справи та оцінивши у сукупності докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
ОСОБА_2 має статус громадянки, евакуйованої у 1986 році із зони відчуження та відноситься до 2- ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням категорії 2 серії Б НОМЕР_1 079083 від 08.04.1993 року.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796- XII) особам, які евакуйовані у 1986 році із зони відчуження, передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Розмір заробітної плати визначається на момент виплати.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Позивач звернувся до Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської Ради із заявою провести перерахування та виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі трьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом № Б-15/12.02-19 від 21.04.2011 Департамент праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської Ради відмовив позивачу у перерахування та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення на підставі того, що згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог, зокрема у розмірах визначеними постановами Кабінету Міністрів України від 25 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12 липня 2005 року за № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Збільшення розміру виплат і допомог передбачених законом, можливе за умови суттєвого збільшення фінансування з державного бюджету, який приймається Верховною Радою України.
Для встановлення пільг і компенсацій Законом визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чернобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - відносяться до першої категорії.
Віповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року проведення зазначених покладено на органи соцзахисту населення які виступають розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені розміри щорічної допомоги на оздоровлення, а саме інвалідам і та іі групи -120 грн.
Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про соціальний статус громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи »від 06.06.1996 року частина четверта статті 48 Закону б. та викладена у наступній редакції: «Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам і і ІІ групи -п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам II! групи, дітям - інвалідам -чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати; кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків - три мінімальні заробітні плати; евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати. Частина сьома зазначеної статті передбачає, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
В 1999 році Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення окремих виплат органами соціального захисту населення», перше речення частини п'ятої було викладено в новій редакції: «Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місце їх проживання органами соціального захисту населення».
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» п. ЗО ст. 71 було зупинено на 2007 рік виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішенням Конституційного суду України № б-рп2007 від 09.07.2007 року, зазначений пункт визнаний таким, що не відповідає Конституції України {є неконституційним).
Дія зазначеної норми скасована.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», було прийнято нову редакцію ст.48 Закону, а саме: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного суду України № 10- рп2008 від 22.05.2008 року, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України'визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення судом цього рішення.
Таким чином, положення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'в редакції закону від 06.06.1996 року, дія якої відновлена рішенням Конституційного Суду України, суперечить Постанові Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р., стосовно розміру виплати компенсації на оздоровлення гарантованих державою.
Згідно ст. 8 Конституції України, яка має вищу юридичну силу та, виходячи з вимог ст. 22 Конституції України, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з положеннями 4.4 ст 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акт/ суд першої інстанції застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому, за конституційними нормами та, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, виходячи з того, що відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату вищезазначених соціальних виплат, виходячи з розмірів, встановлених Законом України №796-12.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню стаття 48 Закону № 796-ХІі, а не постанова КМУ №562.
Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. №7-93 відповідач звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст..ст.158,160-162,183-2 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської Ради про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.
Визнати дії Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської Ради у невиплаті ОСОБА_1 разової щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на день виплати - неправомірними.
Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської Ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на день виплати з урахуванням проведених за цей час виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Звільнити Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської Ради від сплати судового збору у відповідності до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» №7-93 від 21.01.1993 року.
Відповідно до п 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України роз'яснити Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської Ради обов'язок виконати постанову негайно.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів дня її проголошення.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у праві, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Оскарження постанови не зупиняє її виконання.
Суддя: Яна Анатоліївна Чернявська