печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18072/20-к
07 травня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019000000000057 від 23.01.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
06.05.2020 Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 120190000000000 57 від 23.01.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений, проте направити кримінальне провадження з обвинувальним актом до суду, оскільки виконуються вимоги ст. 290 КПК України, підозрюваний ОСОБА_5 продовжує знайомитись з матеріалами кримінального провадження, не складено обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Так, згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
При цьому, абсолютність права на свободу не передбачена ні Конституцією України, ні іншими джерелами права, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судовим розглядом встановлено, що в Головному слідчому управлінні Національної поліції України перебуває кримінальне провадження № 12019000000000057 від 23.01.2019 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 4 ст. 190 КК України.
11.01.2019 під час розслідування кримінального провадження № 42017101070000221 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Бровари Київської області, громадянину України, раніше судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 4 ст. 190 КК України та вручено повістку про виклик на 14.01.2019 для проведення його допиту як підозрюваного.
14.01.2019 підозрюваний ОСОБА_5 до ГСУ НПУ для проведення слідчих дій за його участю не з'явився та не повідомив причини неприбуття.
23.01.2019 прокурором у кримінальному провадженні № 12014100020010000 винесено постанову про виділення матеріалів досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 4 ст. 190 КК України, та відомості про прийняте рішення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120190000000000057.
23.01.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120190000000000057 на підставі п. 2 ч. 1, ч. 2 і ч. 4 ст. 280 КПК України зупинено у зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.
Станом на 23.01.2019 строк досудового розслідування складав 51 день.
26.02.2020 досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено, у зв'язку з необхідністю виконання процесуальних дій у кримінальному провадженні.
26.02.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі №757/7678/20-к о 08 год. 55 хв. затримано підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27.02.2020 Печерським районним судом м. Києва до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.04.2020, строк якого рахувати з часу затримання з 08 год. 55 хв. 26.02.2020. Одночасно визначено заставу у розмірі 200 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 420400 гривень та покладено наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатись з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю.
02.04.2020 прокурором у кримінальному провадженні в порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України надано доручення слідчому щодо повідомлення підозрюваного, його захисника та потерпілого про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні.
02.04.2020 та 03.04.2020 підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження.
15.04.2020 Печерським районним судом м. Києва строк застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 15.05.2020, але не більше строку досудового розслідування.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Наряду з вказаним, слідчий суддя враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 200, ч. 4 ст. 190 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим суддею встановлено, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Однак, до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді, закінчити досудове розслідування, у порядку передбаченому параграфом 3 глави 24 КПК України, не надалось можливим, оскільки на даний час не виконано вимоги ст. 290 КПК України, в частині ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Також, необхідно врахувати, що сторона захисту може мати свої матеріали, які буде використовувати як докази у суді, та з якими сторона обвинувачення повинна ознайомитись.
Прокурором в судовому засіданні було доведено, що виконати вимоги ст. 290 КПК України раніше, у межах строку дії ухвали слідчого судді, не виявилось можливим з об'єктивних причин, оскільки всі слідчі (розшукові) та процесуальні дії здійснювалися послідовно, по мірі проведення комплексу інших необхідних слідчих (розшукових) дій, що зумовлено з метою забезпечення повноти, всебічності та неупередженості дослідження обставин кримінального провадження.
Варто зазначити, що виконання вимог ст. 290 КПК України має вирішальне значення для кримінального провадження, оскільки якщо сторона не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
При вивченні матеріалів клопотання, особи підозрюваного та обставин за яких було вчинено кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, сторона обвинувачення довела, що метою продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Зокрема, необхідність застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 у тому числі особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Відповідно до матеріалів досудового розслідування ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, переховувся від органу досудового розслідування і суду, у зв'язку з чим було оголошення його в розшук.
Також доведено, що на цей час існує ризик того, що підозрюваний продовжить свою злочинну діяльність, оскільки ніде офіційно не працює, немає постійного матеріального забезпечення, міцних соціальних зв'язків.
Крім цього, підозрюваний ОСОБА_5 є особою, яка вже притягалась раніше до кримінальної відповідальності за злочини проти власності та будучи раніше неодноразово судимим: 04.09.1996 Броварським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 206 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, 26.12.1996 Броварським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 89 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі, 07.10.1998 Броварським районним судом Київської області за ст. 17, ч. 2 ст. 215-3, ч. 2 ст. 215-3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 30.03.2006 Ленінським районним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 26.09.2014 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ст. 391 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнившись 28.01.2016 на підставі ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 28.01.2016 по відбуттю строку покарання на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив аналогічні злочини.
Прокурор зазначив, що злочинними діями підозрюваного спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 594 650 гривень, що більше ніж у 743 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить особливо великий розмір, яка на цей час не відшкодована.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо закінчити досудове розслідування, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування та суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Що стосується визначення ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава, у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
-не відлучатись з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на шістдесят днів, тобто до 05.07.2020, в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12019000000000057 від 23.01.2019.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме в сумі 420 400 (чотириста двадцять тисяч чотириста) грн., зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_5 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
-не відлучатись з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- носити електронний засіб контролю.
Застава може бути внесена, як самими підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 05 липня 2020 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_5 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст судового рішення буде проголошено 12.05.2020 о 15-00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1