Справа №:755/9065/20
"24" липня 2020 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання старшого слідчого Дніпровського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040003948 та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Березова Балка Вільшанського району Кіровоградської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, працюючого різноробочим в ТОВ «Євроінтербуд», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
01.12.2012 вироком Вільшанського районного суду Кіровоградської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до одного року трьох місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік;
10.07.2013 вироком Вільшанського районного суду Кіровоградської області за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до чотирьох років одного місяця позбавлення волі,
підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
24.07.2020 старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12020100040003948.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 12.06.2020, приблизно о 17-00 годині, ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку №22 по вулиці Курнатовського місті Києві, зустрівся із своєю наглядно знайомою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою в послідуючому спільно вживали алкогольні напої та розмовляли, після чого посварилися між собою. Під час спілкування з ОСОБА_7 ОСОБА_5 помітив у неї на шиї два золотих ланцюжки. У зв'язку з цим у ОСОБА_5 з корисливого мотиву виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення вказаного чужого майна з метою його послідуючого збуту за грошові кошти та витрати здобутих в такий злочинний спосіб коштів на задоволення власних матеріальних потреб.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, з метою власного протиправного збагачення, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_5 , приблизно о 22-10 годині, після того, як припинив спілкування з ОСОБА_7 та розійшлися, наздогнав останню біля її будинку АДРЕСА_3 , притис тулубом до дверей під'їзду будинку, при цьому потерпіла стала кричати та чинити опір. Продовжуючи застосування фізичного насилля щодо потерпілої, ОСОБА_5 тримав ОСОБА_7 за руки та штовхнув її об двері, тобто застосував насилля, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, після чого повторно відкрито викрав, зірвавши правою рукою з шиї у ОСОБА_7 , належне їй майно, а саме: золотий ланцюжок вагою 4,50 грам, вартістю 7000 гривень та золотий ланцюжок вагою 3,82 грами, вартістю 5000 гривень, заподіявши своїми злочинними діями потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 12 000 гривень.
З викраденим майном ОСОБА_8 з місця вчинення злочину зник та в послідуючому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме - 12.06.2020, в період часу з 23-16 години до 23-18 години у відділенні ломбарду ПТ «Ломбард 24», що у м.Києві, по проспекту Володимира Маяковського, 6, на підставі договорів №002204904 та №002204905, отримав фінансові кредити під заставу двох викрадених у ОСОБА_7 золотих ланцюжків.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
22.07.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Підставою для повідомлення про підозру у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення послужила наявність достатніх доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування (протокол огляду місця події; протокол усної заяви про злочин від потерпілої; протоколи допитів потерпілої; протокол впізнання з потерпілою; протокол слідчого експерименту з потерпілою; довідка з ПТ «Ломбард 24» та копії договорів фінансового кредиту; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності).
На думку слідчого, підставою до застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку слідчого, ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та потерпілого є те, що підозрюваний шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний офіційно не працює та не має законних засобів для існування, а тому кошти на життя може здобувати злочинним шляхом, а також раніше притягувався до кримінальної відповідальності та має непогашену судимість за востаннє вчинений умисний злочин.
На думку слідчого, необхідно врахувати обставини, передбачені ст.178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, відсутність у підозрюваного місця реєстрації у м.Києві, урахувати його репутацію, вік та стан здоров'я підозрюваного.
Під час проведення досудового розслідування, не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_5 не може утримуватись в умовах державної установи «Київський слідчий ізолятор».
На думку слідчого, вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у зв'язку з чим, слідчий просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, просив суд його задовольнити.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, вказували про недоведеність і необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, вказаних в клопотанні, просили не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що обвинувачений і потерпіла спільно відпочивали, на досудовому слідстві примирилися, підозрюваний працює і відшкодовує завдані збитки.
Вислухавши доводи та пояснення прокурора, який підтримав дане клопотання з підстав, викладених у ньому, підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення клопотання слідчого, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом було встановлено, що 15.07.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (кримінальне провадження №12020100040003948).
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: протоколом огляду місця події; протоколом усної заяви про злочин від потерпілої; протоколами допитів потерпілої; протоколом впізнання з потерпілою; протоколом слідчого експерименту з потерпілою; довідкою з ПТ «Ломбард 24» та копії договорів фінансового кредиту; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п.175 Рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року).
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний раніше судимий, має постійне місце проживання в місті Києві, зі слів має постійне місце роботи, вживає заходів щодо відшкодування завданої шкоди.
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
На момент розгляду даного клопотання доказів про те, що за час проведення досудового розслідування, фактично перебуваючи на волі, підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, впливав на свідків слідчому судді прокурором надано не було.
Таким чином, окрім констатації, прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, прокурором не наведені жодні доводи, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, менш суворого, ніж тримання під вартою, який обмежує у свободі ОСОБА_5 , останній буде ухилятись від слідства та суду. Невизнання вини таким не може вважатись, оскільки це є правом підозрюваного та на останнього не покладено обов'язок доказування вини.
Окрім цього, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п.17 рішення ЄСПЛ від 02 серпня 2001 року у справі «Манчіні проти Італії», відповідно до якої з огляду на їхній вплив та спосіб виконання, обидва застосовані … запобіжні заходи - тримання під вартою у в'язниці і домашній арешт - були позбавленням волі за змістом підпункту (с) пункту 1 Статті 5 Конвенції.
Також слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Частина 2 статті 194 КПК України передбачає обов'язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він раніше судимий, постійне місце проживання та роботи, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з матеріалів клопотання не вбачається, у зв'язку з чим необхідно застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений в клопотанні.
За вищевказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст.3, 176, 177, 178, 179, 181, 184, 193, 194, 195, 196 , ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого Дніпровського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040003948 відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з перебуванням останнього за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , строком на два місяці, по 22 вересня 2020 включно, без застосування електронних засобів контролю.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, цілодобово.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти прокурора, слідчого або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'явитися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Визначити строк дії даної ухвали слідчого судді - до 22 вересня 2020 включно.
Виконання ухвали доручити співробітникам Дніпровського УП ГУНП в м.Києві. Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1