Справа № 755/5574/19
"22" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретарів - Міроненко С.П., Стрижеуса В.А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника третьої особи - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
02.04.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, у якій позивач просить стягнути солідарно з відповідачів завдану матеріальну шкоду у розмірі 31950,00 грн., моральну шкоду у сумі 5000,00 грн. та покласти на відповідачів понесені позивачем судові витрати.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що позивачка є власницею АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 є власником АДРЕСА_3 за цією ж адресою, а відповідачка ОСОБА_6 є власницею АДРЕСА_2. 06.09.2018 року належну позивачці квартиру було затоплено, про що позивачка повідомила працівників ЖЕД-401. Згідно акту комісії від 14.09.2018 року, залиття квартири позивача відбулось з квартири АДРЕСА_3 по причині протікання через перемикання в душовій кабіні, та одночасно з квартири АДРЕСА_2 у зв'язку з розгерметизацією каналізаційної гребінки (у квартирі зроблене самовільне переобладнання, замінено металеву (згідно проекту) гребінку на пластикову. Станом на 14.09.2018 року в АДРЕСА_2 протікання ліквідовано. За змістом акту комісії на момент обстеження на двох стінах у санвузлі кахельна плитка відсутня, яка була пошкоджена залиттям квартири від 06.09.2018 року. Актом огляду пошкоджень оздоблення квартири складеного 15.09.2019 року оцінювачем ОСОБА_7 зафіксовано та перелічено конкретні пошкодження оздоблення квартири. Згідно звіту №14/19 від 22.02.2019 року складеного оцінювачем, розмір матеріальних збитків завданих залиттям квартири станом на час складання звіту становить 31950,00 грн. За проведення оцінки позивачем було сплачено 1800,00 грн, що підтверджується товарним чеком. Таким чином, факт завдання шкоди майну позивача підтверджується актами комісії ЖЕД-401 та звітом про оцінку збитків. Відповідачі не бажають добровільно відшкодувати завдану шкоду попри неодноразові звернення позивача. Неправомірними діями відповідачів позивачу також завдано моральну шкоду, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Позивачка є людиною похилого віку, пенсіонером, інвалідом другої групи, дитиною війни та реабілітованою особою, пенсія складає 2189,16 грн., тому позивачка не має змоги самостійно провести ремонт, адже коштів ледве вистачає на продукти харчування, оплату комунальних послуг та лікування. Власними силами провести ремонт позивачка також не має змоги, оскільки є людиною похилого віку, інвалідом другої групи, що перешкоджає позивачу навіть вільно пересуватись. Не зважаючи на встановлену комісією вину, відповідачі відмовляються усунути завдані збитки та сплатити компенсацію, тому позивачка вимушена користуватись пошкодженою ванною кімнатою, самостійно виносила плитку та залишки штукатурки, що принижувало її честь та гідність, наносило душевні страждання та суттєво вплинуло на психоемоційний стан і здоров'я. Розмір моральної шкоди позивачка оцінює у сумі 5000,00 грн.
Ухвалою суду від 15.04.2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Ухвалою суду від 03.05.2019 року заяву відповідача ОСОБА_2 із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 03.05.2019 року заяву відповідача ОСОБА_6 із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 06.05.2019 року заяву представника позивача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.
13.05.2019 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_6 на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідачка не визнає позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що вона дійсно є власницею АДРЕСА_2 , однак не визнає акту про залиття квартири позивача від 14.09.2019 року та стверджує, що її вини у залитті квартири позивача немає. Відповідачка вказує, що двічі зверталась зі скаргами на вказаний акт про залиття до начальника ЖЕКу (від 19.10.2018 та від 03.11.2018) де вказувала, що звинувачення є необґрунтованими та несправедливими. Залиття квартири позивача відбулось за відсутності мешканців квартири, що належить відповідачу, оскільки влітку 2018 року мешканці квартири проживали на дачі, про що свідчать показники лічильників води за три місяці - 0. По приїзді з дачі мешканців квартири зустріла позивачка, повідомила про підтоплення та вимагала впустити її в квартиру для виявлення слідів підтікання. Позивачка відвідала квартиру відповідачки одразу по приїзді з дачі, перевірила підлогу у ванній кімнаті, слідів підтікання, розводів, жовтих плям не було і досі немає. Зі слів самої позивачки, в її квартирі по стінах ванної кімнати підтікала брудна та зловонна вода. Але ж якщо б звинувачення комісії ЖЕКу щодо розгерметизації гребінки відповідали дійсності, витікала б вода проточного характеру без особливого запаху. На думку відповідача, слова позивача свідчать про те, що забитий каналізаційний стояк ванних, де накопичується каналізаційна вода, після чого вода набуває жовтого кольору та зловонного запаху. Для достовірності з'ясування проходження каналізаційних мереж у будинку відповідачі звернулись до інституту «Київпроект» для надання копій листів креслень сантехнічної частини типового проекту будинку, однак відповіді не отримали. Також відповідачка вказує, що стара, радянських часів плитка, була укладена самотужки самою позивачкою так давно, що період укладання плитки встановити не можливо, про що вказано у акті від 04.02.2019 року, тому, на думку відповідачки, плитка могла відпасти не тільки від залиття, а й від старості. Крім того відповідачка вказує, що з незрозумілих причин у ванній кімнаті позивача плитка відсутня на двох стінах повністю (від краю стіни до краю, зверху до низу), навіть у тих місцях, де відсутні сліди підтікання. У акті ЖЕКу від 04.02.2019 року вказано, що причину відсутності плитки встановити неможливо. За таких умов відповідачка вважає, що неможна встановити реальний обсяг підтікання та нанесених збитків. Відповідачка вказує, що навіть при доведеності вини відповідачів не можна погодитись із розміром збитків зазначеним у звіті про оцінку. За власними розрахунками відповідачки роботи та матеріали з відновлення пошкоджень після залиття за даними відкритих джерел складає 3130,74 грн., що у десять разів менше ніж заявлено у позові. На думку відповідача, звіт про оцінку збитків від 22.02.2019 року є необґрунтованими, явно завищеним і значно перевищує ринкові ціни. Також відповідачка зазначає, що стягнення моральної шкоди є безпідставним, адже квартира самої відповідачки теж постраждала. Відповідачка стверджує, що її квартира також постраждала від залиття у цей період, доказом чому є відклеєні шпалери перед ванною кімнатою та здуття паркету перед ванною і дитячою кімнатою. Після скарг відповідача про факт залиття її квартири, комісія підтвердила факт відшарування шпалер та знов незаконно звинуватила відповідачку у самовільному переобладнанні сантехнічного обладнання, яке в дійсності було здійснене аварійною бригадою. Відповідачка стверджує, що не порушувала норм ст. 382 ЦК України, а гребінку у її квартирі було замінено аварійною бригадою після виклику через диспетчера ЖЕДу, і відповідачка не має нести відповідальність за роботи аварійної бригади. Щоб підтвердити аварійний виклик та проведені роботи відповідачка 06.05.2019 року письмово звернулась до ЖЕД-401, однак отримала усну відповідь, що таких даних немає, а письмової відповіді ЖЕД не надав. Також відповідачка зазначає, що її квартира знаходиться на іншому стояку, а не безпосередньо над квартирою позивачки, тож взагалі незрозуміло, як залиття ванної кімнати та ще й куток іншої кімнати могло бути здійснене з квартири відповідачки. На думку відповідачки, комісія халатно віднеслась до своїх обов'язків, не розібралась в ситуації і необґрунтовано звинуватила відповідачів у залитті. Акт про залиття від 14.09.2018 року був складений сантехніком та двома інженерами, які не бачили і не відвідували квартиру відповідачки, цей акт є несправедливим та не відповідає дійсності, про що відповідачка заявляла у двох своїх скаргах до ЖЕКу. За твердженням відповідачки, акт про залиття складний з порушеннями і дійсна причина залиття квартири позивачки не виявлена і не встановлена досі, а залиття може повторюватись знов і знов через забиття каналізації ванних. Стояк каналізаційних ванн багатьох квартир постійно забивається, підтвердженням чому є скарги мешканців квартир АДРЕСА_4, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6. Відповідачка стверджує, що її вини у залитті квартири позивача немає і для підтвердження своєї невинуватості та встановлення дійсної причини залиття були проведені експертні дослідження ТОВ «Науково-технічний центр «Будівельна експертиза».
14.05.2019 року до суду надійшов аналогічний відзив відповідачки ОСОБА_6 на позовну заяву.
15.05.2019 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає заявлених до нього позовних вимог і просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що він не визнає своєї вини у затопленні квартири позивачки. Відповідач вказує, що належна йому квартира АДРЕСА_3 знаходиться на другому поверсі, а у сусіда в АДРЕСА_7 ОСОБА_8 , який є свідком у справі, було протікання жовтої, зловонної води (тієї ж води, яка протікала в квартирі позивача) зі стелі в ванній кімнаті в тому ж самому місці де і у позивача з квартири АДРЕСА_1. При цьому, АДРЕСА_7 знаходиться безпосередньо над квартирою позивача і факт затоплення обох зі стелі в ванній кімнаті має однаковий характер, тож відповідач робить висновок про те, що його квартира, яка знаходиться в стороні від квартири позивача, не може бути причиною залиття та квартира відповідача не може бути причиною залиття обох квартир на другому та першому поверсі, які знаходяться в стороні від квартири відповідача, тобто не під нею. Комісія ЖЕД-401 встановила факт протікання води з квартири відповідача в місці примикання душової кабіни до стіни. Таку ж саму теорію було озвучено комісією і до квартирі АДРЕСА_2 (протікання по примиканню ванної до стіни). Але цей факт не вказали у звинуваченні квартири АДРЕСА_2, тому що там знайшли іншу зачіпку для звинувачення. Хоча комісія знала про факт залиття і квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_8 , і що причина залиття обох квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 є однаковою та вода там протікала не проточна, а жовта, зловонна, каналізаційного характеру. Тому, за твердженням відповідача, вказана причина протікання через примикання душової кабіни це припущення членів комісії. Це твердження доводить і той факт, що по протіканню в душовій кабінці вода мала б потрапляти до квартири позивача кожного дня, а не одноразово, як це відбулося, та вода мала б бути проточною без зловонного запаху. Відповідач вказує, що виходячи з вищенаведеного йому та іншому відповідачу довелося залучати до справи незалежну експертизу, щоб встановити дійсний факт залиття квартири позивача. Мешканці квартир АДРЕСА_4, АДРЕСА_9, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, що мають разом з позивачем і відповідачами спільний каналізаційний стояк, підтверджують факт, що зловонна каналізаційна вода постійно з'являється в ванних кімнатах через зливні отвори (йде зворотна вода). Це, на думку відповідача, свідчить про забиття каналізаційного стояка, лише з якого могла протікати вода зловонного характеру, яка була причиною залиття квартири позивача та її сусіда зверху на другому поверсі з кв АДРЕСА_7 . Описана причина залиття в акті ЖЕД-401 є лише припущення, а не фактом. Це також підтверджує той факт, що на прохання позивача та відповідачів провести повторно експертизу, ЖЕД-401 відмовився аргументуючи, що вони не являються експертами та не мають такої можливості. В акті ЖЕД-401 описано ще й факт затоплення кімнати, яка знаходиться ще далі від квартир відповідачів, і яким чином вода могла протікати в бік на декілька метрів через стелю в ванній та крізь стіни-перегородки не відомо, і на думку відповідача, просто не можливо. Комісія навіть не встановила строк давності слідів залиття на стелі в кімнаті та яка вода була тому причиною (гаряча, холодна, колір, запах), приписали це до зовсім інших обставин в одному документі. На думку відповідача, це знову підтверджує факт, що комісія не може стверджувати про дійсні причини залиття, а лише припустити варіанти, та мала б долучити до цієї справи експертизу, а не звинувачувати мешканців. Стара, радянських часів плитка, була укладена самотужки самою позивачкою так давно, що період укладання плитки встановити неможливо, про що вказано в акті від 04.02.2019, і плитка могла відпадати не тільки від залиття, а й від старості. У відповідача викликає подив, як у ванній кімнаті позивача могла відпасти плитка на двох стінах повністю (від краю стіни до краю, зверху донизу), навіть у тих місцях де відсутні сліди підтікання. Причину відсутності плитки «встановити неможливо» - зазначено в акті ЖЕД-401 від 04.02.2019. З огляду на вказане, на думку відповідача, не можна встановити реальний обсяг підтікання та нанесених збитків. Крім того, відповідач зазначає, що у нього викликає подив розмір збитків зазначений у звіті про оцінку. За власними розрахунками відповідача роботи та матеріали з відновлення пошкоджень після залиття за даними відкритих джерел складає 3130,74 грн., що у десять разів менше ніж заявлено у позові. На думку відповідача, звіт про оцінку збитків від 22.02.2019 року є необґрунтованим, явно завищеним і значно перевищує ринкові ціни, а за моральну шкоду спричинену позивачу відповідач не несе відповідальності, оскільки не має до того відношення. Також відповідач вказує, що не порушував норм ч. 2 ст. 383 ЦК України, а його АДРЕСА_3 знаходиться в іншому стояку, не над квартирою позивача, тож як з його квартири могло пройти залиття ванної кімнати, та ще й кутка другої кімнати позивача - не зрозуміло. За твердженням відповідача, комісія ЖЕД-401 халатно віднеслась до своїх обов'язків, не розібралась в ситуації, і необґрунтовано звинуватила відповідачів у залитті. Цей акт не є справедливим і не відповідає дійсності. Акт ЖЕД-401 про залиття від 14.09.2018 складений з порушеннями і дійсна причина залиття кв . АДРЕСА_1 не виявлена і не встановлена досі, а залиття може повторюватись знов і знов через забиття каналізаційного стояка. Стояк каналізації ванних багатьох квартир постійно і на теперішній час забивається, чому є свідчення мешканців квартир АДРЕСА_4, АДРЕСА_9, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6. Відповідач стверджує, що його вини в залитті немає. Для підтвердження невинуватості і встановлення дійсної причини залиття кв. АДРЕСА_1 були проведені експертні дослідження ТОВ «Науково-технічний центр «Будівельна експертиза». За вказаних обставин та викладених фактичних даних, а також наявних письмових доказів, відповідач вважає, що тим самим в повному обсязі спростовують вимоги позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири позивача.
20.05.2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача ОСОБА_6 зі змісту якої вбачається, що сторона позивача підтримує свої вимоги в повному обсязі та додатково посилається на те, що твердження відповідача про неможливість залиття квартири позивача з квартири відповідача за умови відсутності мешканців квартири відповідача протягом всього літа, спростовується актом від 14.09.2018 року, за змістом якого залиття квартири позивача відбулось з квартири відповідача по причині розгерметизації каналізаційної гребінки щодо якої було здійснене самовільне переобладнання і станом на 14.09.2018 року протікання в АДРЕСА_2 ліквідоване. На думку сторони позивача, відповідачка лише з метою уникнення відповідальності стверджує, що вода підтікала брудна та зловонна, однак це не відповідає дійсності і насправді вода була прозорою, без вираженого запаху. При цьому, відповідачка сама підтверджує, що вода в її квартирі була, від чого здувся паркет біля ванної та дитячої кімнати. Після затоплення з двох стін дійсно відпала лише частина плитки, однак інша частина відшарувалась та становила небезпеку для життя, тому позивачка самотужки демонтувала залишки плитки та штукатурки, а відповідачі їй навіть не допомогли у цьому. Звіт про оцінку збитків, за твердженням позивача, є належним доказом, а відповідач здійснюючи власні розрахунки не додав до свого відзиву роздруківок з відкритих джерел, які були використані відповідачем при здійсненні розрахунку. Замість відшкодування позивачу матеріальної шкоди, відповідачка сплатила 3000,00 грн. за проведення експертного дослідження, хоча з огляду на підрахунки відповідача, мала б сплатити ці кошти позивачу і предмет спору був би відсутній. Відповідач ОСОБА_2 також уклав договір щодо проведення експертного дослідження, однак заява про проведення дослідження з визначеним предметом спору відсутня та докази оплати послуг у розмірі 3000,00 грн. також відсутні.
20.05.2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача ОСОБА_2 зі змісту якої вбачається, що позивач підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі та додатково зазначає, що посилання відповідача на порушення при складанні акту про залиття є спробою перекласти відповідальність на іншу особу, зокрема КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», адже каналізаційний стояк є інженерним обладнанням внутрішньобудинкової системи і обслуговується вказаною організацією. Позивач вказує, що затоплення відбулось прозорою водою без вираженого запаху, тож твердження відповідача з цього приводу не відповідають дійсності. Квартири позивача та відповідача мають спільну стіну між ванними кімнатами, через яку і відбулось затоплення, що підтверджується актом про залиття, за змістом якого затоплення відбулось з АДРЕСА_3 по причині протікання через примикання в душовій кабіні, в АДРЕСА_3 зроблене самовільне переобладнання - встановлена душова кабіна. Після затоплення з двох стін ванної кімнати відпала лише частина плитки, однак інша частина відшарувалась та становила небезпеку для життя, тож позивачка була змушена самотужки демонтувати іншу частину плитки та штукатурки, а відповідачі відмовились допомагати позивачу у цьому. Сторона позивача стверджує, що акт про розмір збитків є належним доказом, натомість відповідач здійснивши власні розрахунки не додав до свого відзиву роздруківки тих відкритих джерел за якими такі розрахунки були зроблені. Крім того позивач вказує, що до договору про проведення експертного дослідження відповідачем не додано заяви про проведення дослідження з визначенням предмету договору та доказів на підтвердженням сплати ним послуг у розмірі 3000,00 грн.
28.05.2019 року до суду надійшли заперечення відповідача ОСОБА_6 у яких відповідачка зазначає, що звинувачення її у залитті квартири позивача ґрунтуються на даних вказаних у акті від 14.09.2018 року, який є лише актом обстеження квартири після залиття про що було вказано у відповіді ЖЕКу від 15.05.2019 року на звернення відповідачів щодо встановлення справедливої причини залиття. Отже акт обстеження не може бути доказом залиття. Щоб довести свою непричетність у залитті квартири позивача відповідачка була змушена провести судову будівельно-технічну експертизу, за висновком якої залиття квартири позивача не було здійснене з квартир відповідачів. На думку відповідача, наявне небажання представника позивача врахувати беззаперечні свідчення постійних мешканців квартир АДРЕСА_10 та АДРЕСА_5, і дивно що цих осіб представник називає невідомими особами, яких неможливо встановити. Позивач та її представник не хочуть і не мають наміру встановити справедливу причину залиття квартири позивача та залучити до участі у справі ЖЕД, оскільки забиття стояка каналізації ванних має місце і до сих пір, тож небезпека повторного залиття існує і на теперішній час. Лише тепер відповідачу стало відомо, що решту незатопленої водою плитки позивачка демонтувала самотужки, але відповідачка стверджує, що плитка розміром 15х15 не могла становити небезпеки для життя та враховуючи період і якість укладання, вважає, що частина плитки відпадала від віку. Відповідачка вказує, що не завдавала позивачу ніяких фізичних страждань і вимушена захищатись сама, не наймаючи адвокатів, витрачати свій вільний час та кошти, при тому що відповідачка впевнена у своїй непричетності до залиття. Натомість позивачка, будучи пенсіонером, проводить недешеву експертизу для встановлення розміру збитків щоб заявити до стягнення значну суму. У відповідачки складається, враження, що позивача та її представника цікавить лише фінансове поліпшення свого становища. Сума збитку явно завищена і за власними розрахунками відповідача відновлення пошкоджень та роботи становлять 3200,00 грн. Відповідачка зазначає, що ніякої моральної шкоди позивачу не завдавала, оскільки не причетна до залиття її квартири та сама є постраждалою від залиття зверху.
Ухвалою суду від 19.07.2019 року відмовлено у задоволенні клопотань відповідачів про залучення до участі у справі в якості третьої особи ЖЕД-401, задоволене клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва».
Ухвалою суду від 19.07.2019 року задоволено заяву представника позивача про виклик свідка, у зв'язку із чим суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи, та призначив дату судового розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 16.08.2019 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_6 про виклик свідка.
В судовому засіданні 25.09.2019 року протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про визнання обов'язковою явки в судове засідання представника третьої особи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній, просить позов задовольнити і додатково пояснив суду, що у позовній заяви зазначено, що затоплення відбулось 06.09.2018 року, однак насправді затоплення відбувалось у період з 31.08.2018 року по 10.09.2018 року, що підтверджується даними журналу звернень, яким обліковуються відповідні заявки. Затоплення квартири позивача відбулось з вини відповідачів підтвердженням чого є відповідний акт від 14.09.2018 року, у якому зазначено про неналежне обслуговування сантехнічного приладдя. Наявна відповідь третьої особи у справі щодо звернень про залиття та їх причини, а саме про те, що залиття сталось з квартир відповідачів, тож відповідачі мають компенсувати позивачу завдані матеріальні та моральні збитки. Крім того, представник позивача вважає неналежним та недопустимим доказом наданий стороною відповідачів висновок експерта, оскільки до нього не долучено підтвердження повноважень та кваліфікації експерта.
Відповідачка ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими та зазначає, що під час затоплення мешканців у її квартирі не було і споживання води було відсутнє, що підтверджується квитанціями на сплату житлово-комунальних послуг. Відповідачка вказує, що її квартира та квартира іншого відповідача знаходяться в іншому стояку по відношенню до квартири позивача. Сам будинок 1962 року побудови, знаходиться в аварійному стані, про що ще у 2015 році повідомляли СМІ у своїх публікаціях. В матеріалах справи наявні свідчення мешканців будинку про те, що постійно відбувається забиття стояку каналізації. Акт складений комісією ЖЕДу є актом обстеження, а не залиття, та складаний із порушеннями. В акті не зазначено що трапилось та що пошкоджено, і з цим актом відповідачів не знайомили. Відповідачка стверджує, що самовільного переобладнання у її квартирі не було, кілька років тому заміну гребінки здійснила аварійна служба. Після складання акту відповідачі звернулись до ЖЕДу з питанням необхідності провести експертизу для встановлення причин залиття, однак у ЖЕДі відповіли, що коштів немає, немає такої можливості, тож відповідачі за власні кошти залучили експерта. Стосовно розміру збитків відповідачка вказує, що вони є необґрунтованими та завищеними, при цьому вина відповідачів відсутня та вони не причетні до залиття. Ураховуючи, що позивачка є людиною похилого віку та не маючи бажання сперечатись і доводити справу до суду, відповідачі проявили акт доброї волі та щоб просто допомогти людині купили позивачу плитку і інші будівельні матеріали, однак позивачка цим не задовольнялась, захотіла більше, щоб все їй зробили по ванній та ще й у кімнаті, тож розуміючи, що позивачка вирішила за їх рахунок провести повний ремонт, при тому, що відповідачі не винні у залитті, відповідачі вирішили відмовитись від подальшої допомоги позивачу. Сантехнік приходив до квартира відповідачки, але вже після того як мати відповідачки, яка проживає у квартирі, повернулась з дачі. Сліди води у квартирі були, але звідки вона з'явилась невідомо, при цьому розгерметизації гребінки не було. У квартирі перед ванною був здутий паркет на шпалери на стіні відстави від води, тож за твердженням відповідача, саме її квартиру затопили, а не вона позивача. На думку відповідача, сторона позивача розуміє відсутність вини відповідачів, тому і заявила клопотання про залучення до участі у справі обслуговуючої організації.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав, просить відмовити у задоволенні позову та пояснив суду, що у квартирі відповідачки ОСОБА_6 потоки від води були і на стелі, тож зрозумілим є те, що заливало зверху, а не відповідачі затопили позивача. Залиття у будинку відбуваються постійно, оскільки дім знаходиться в аварійному стані, при цьому ЖЕД на скарги мешканців не реагує. Відповідач вказує, що разом з іншою відповідачкою заходили до квартири позивача та бачили, що у неї в ванній кімнати відпали дві плитки, при цьому відповідачі пояснювали позивачу, що їх квартири не знаходиться над її квартирою, але ЖЕД звинуватив саме відповідачів, а позивачка стала погрожувати судом. Відповідачі виріши по-людські та добросусідські віднестись до проблем людини похилого віку, допомогти їй, тож купили плитку та інші будівельні матеріали. Натомість позивачка повідбивала всю плитку у своїй ванні і заявила, що відповідачі мають все це відремонтувати та ще й в кімнаті ремонт зробити. За таких умов відповідачі відмовились від подальшої допомоги, адже у цьому залитті не винні. Складний комісією акт не відповідає дійсності, складний із численними порушеннями та в ньому зазначено про пошкодження кімнати, яка знаходиться взагалі в іншому місці. Ураховуючи безпідставні звинувачення та неналежне відношення працівників ЖЕДу до своїх обов'язків відповідачі вирішили звернутись до незалежного експерта. Відповідач вказує, що 22.05.2020 року стояк каналізації знову забився і відбулось протікання у кв. АДРЕСА_4 та кв. АДРЕСА_8 . При цьому, працівники ЖЕДу прочистили каналізаційний стояк у підвалі і протікання припинилось. На думку відповідача, те саме відбулось і при затопленні квартири позивача стосовно якого тепер розглядається судова справа, а вини відповідачів у такому затопленні немає. За твердженням відповідача, їх звинуватили у тому, в чому вони не винні. На думку відповідача, саме їх звинуватили у залитті, оскільки саме у їх квартирах нікого не було і двері не відкрили, хоча сам відповідач приїхав трішки пізніше та відкрив двері і сама позивачка бачила, що в квартирі води немає і все сухо, але на думку позивача, все могло висохнути. Акт комісії є лише припущенням ЖЕДу, при цьому експерт каже інше. На думку відповідача, відсутні факти для звинувачення відповідачів у залитті ними квартири позивача. За кілька днів до складання акту прийшов сантехнік, відкрив гусак у душовій та сказав, що це вода з підлоги душу стікає до позивачки вниз, однак якщо б це було правдою, то залиття у позивачки траплялося б кожен день, адже душ відповідач приймає кожного дня. Експерт обстежив будинок і зробив свої висновки. Вода у зливах булькає та піднімається з санвузлів, тож це говорить про забиття стояків каналізації, за функціонування яких відповідачі відповідальності не несуть.
Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що факт залиття був, у зв'язку із чим складено відповідний акт, але точно встановити розмір збитків неможливо. Сам акт складений дійсно некоректно, однак він чинний та не оспрювався. Представник вказує, що не погоджується з висновком експерта, оскільки при залитті зверху страждає квартира, яка знаходиться по діагоналі від квартири з якої витікає вода, так представнику пояснив інженер ЖЕДу. Інженер не є експертом, але в нього є досвід роботи з сантехнічним обладнанням. На думку представника, купівля відповідачами плитки для позивача вказує на те, що вони визнавали факт своєї вини. Засмічення стояка каналізації є виною мешканців будинку, які так неправильно ведуть своє господарство, а не комунального підприємства, при цьому коштів на капітальні ремонти будинку в квартирну плату не закладено, кошти на це виділяються з міського бюджету ЖЕДу, однак цього будинку в програмі немає. Ні в КП, ні в ЖЕДу креслень внутрішніх сантехнічних мереж немає, тільки поповерхові плани.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 суду показав, що учасники справи є його сусідами. Позивачка першочергово прийшла до свідка та звинуватила його в тому, що він її заливає, однак насправді заливали самого свідка. Разом з позивачкою вони піднялись у АДРЕСА_9 квартиру, але там було сухо, у АДРЕСА_2 квартирі ніхто двері не відчинив. На виклик прийшов майстер, але нічого сказати не міг. Потім сказав, що у АДРЕСА_2 квартирі була забита каналізація і він це виправив. Вода стікала два дні і в квартирі самого свідка була мокра стеля, при цьому працівники ЖЕДу так і не сказали хто винний, а сам свідок також не знає хто в цьому винний. У АДРЕСА_9 все сантехнічне обладнання зашите і нічого не видно, але на відритих місцях було сухо.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду показала, що саме вона проживає у АДРЕСА_2 , але в літній період часу живе на дачі. Позивачка не один раз вже звинувачувала її у затопленні. Одного разу свідок приїхала додому з дачі, її зустріла позивачка та звинуватила у затопленні, тож вони разом піднялись у квартиру і позивачка сама побачила, що у квартирі сухо. Наступного разу по приїзді позивачка знов звинуватила у затопленні, а по приїзді ще через 5 днів свідок виявила, що її саму затопили, при цьому позивачка повідомила, що ЖЕД вже склав акт. Свідок звернулась до ЖЕДу для з'ясування всіх обставин та отримання відповіді на те, яким чином було складено акт без мешканців та власника квартири, просили працівників прийти, подивитись та пересвідчитись у тому, що в акті написано не правду. При цьому, працівники ЖЕДу з п'ятниці прийшли лише в понеділок, коли вже все підсохло і нічого не зафіксували, а майстер взагалі не говорив про те, що затоплення сталось з вини мешканців квартири АДРЕСА_2 . Свідок зазначає, що вона та відповідачі пожаліли позивачку, оскільки вона пенсіонерка, та по власній душевній доброті хотіли їй допомогти, але вона сприйняла це як визнання вини та можливість провести ремонт і звернулась до суду, стала казати, що така плитка як купили їй не підходить. Свідок вказує, що з квітня по жовтень проживає на дачі та приїжджає лише щоб сплати комунальні послуги та отримати пенсію, при цьому свідок стверджує, що саме її помешкання було затоплене, а не вона затопила позивачку, адже потоки від води були на стіні квартири свідка та здулась підлога, тож вода текла зверху до квартири свідка. Стосовно гребінки свідок зазначила, що через забиття загальної каналізації вода підіймається з каналізації до квартири і тому викликали аварійну бригаду і вони чистили загальний стояк каналізації через квартиру свідка.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду та покази свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 16.08.1996 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2018 року позивачка звернулась до в.о. начальника ЖЕД-401 із заявою у якій просила посприяти у виявленні винних в затопленні її квартири, а саме ванної кімнати та кутка стелі у спальні. Позивачка просила направити комісію для складання акту по факту залиття.
За змістом акту від 14.09.2018 року встановлено, що при обстеженні квартири позивачки спостерігаються сліди залиття на стелі та стінах в санвузлі і в кутку кімнати. Залиття відбулося з вини вище розташованої квартири АДРЕСА_3 по причині протікання через перемикання в душовій кабіні. В квартирі АДРЕСА_3 зроблене самовільне перепланування - встановлена душова кабіна. А також одночасно відбулось залиття квартири АДРЕСА_1 з вини квартири АДРЕСА_2 - розгерметизація каналізаційної гребінки. В квартирі АДРЕСА_2 зроблене самовільне переобладнання - змінено металеву (згідно проекту) гребінку на пластикову. Станом на 14.09.2018 року в квартирі АДРЕСА_2 протікання ліквідовано. Скарг від мешканців , що проживають в квартирі №АДРЕСА_7 з приводу залиття не надходило.
Згідно акту комісії ЖЕД-401 від 04.02.2019 року, акт складено на предмет пошкодження кахельної плитки в санвузлі та встановлено, що будинок 1962 року забудови, згідно проекту забудови стіни в сантехнічному вузлі - фарбування олійною фарбою. Пожильцями квартири самостійно на стінах ванної кімнати була укладена кахельна плитка. На момент обстеження на двох стінах в санвузлі кахельна плитка відсутня. Причину відсутності та період укладення плитки встановити неможливо.
За змістом звіту №14/19 про оцінку збитків від 22.02.2019 року, розмір матеріальних збитків, який завдано позивачу в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 , станом на момент складання даного звіту становить 31950,00 грн.
В судовому засіданні сторони не заперечували, що АДРЕСА_3 належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2., а АДРЕСА_2 належить на праві власності відповідачці ОСОБА_3 , що також підтверджується копією інформаційної довідки КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 08.02.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
За даними квитанцій по сплаті житлово-комунальних послуг, у квартирі АДРЕСА_2 споживання води станом на 01.07.2018 року, 01.08.2018 року та 01.09.2018 року було відсутнє.
19.10.2018 року відповідачка ОСОБА_6 звернулась до начальника ЖЕД-401 зі скаргою у якій зазначала, що акт про залиття від 14.09.2018 року не відповідає дійсності. Залиття квартири АДРЕСА_1 з квартири АДРЕСА_2 не було. Сантехнік зробив обстеження і у ванній кімнаті було сухо. Відповідачка просила анулювати акт про залиття від 14.09.2018 року та повторно зробити обстеження в найкоротший термін.
07.11.2018 року відповідачка ОСОБА_6 звернулась до начальника ЖЕД-401 зі скаргою у кій заявляла, що самовільної зміни гребінки у АДРЕСА_2 не було, оскільки вона була змінена аварійною службою за викликом мешканців АДРЕСА_2. Сама квартира АДРЕСА_2 є потерпілою від залиття, адже відклеїлись шпалери на стінах перед ванною кімнатою, що могло статись тільки від залиття АДРЕСА_2 з верхніх поверхів. Крім того , в АДРЕСА_2 здувся паркет перед ванною кімнатою та перед дитячою. Ці докази були пред'явлені комісії 22.10.2018 року, але реакції ніякої немає. Відповідачка зазначила, що комісія віднеслась халатно до своїх обов'язків і не виявила дійсної причини залиття АДРЕСА_1, тому обвинувачення мешканців АДРЕСА_2 є несправедливими та не відповідають дійсності.
Також із матеріалів справи вбачається, що відповідачі звертались до директора інституту «Київпроект» з проханням видати копію листів поповерхового плану і сантехнічної частини типового проекту для вирішення суперечки із ЖЕД-401.
Крім того, 06.05.2019 року відповідачка ОСОБА_6 звернулась до начальника ЖЕД-401 із заявою, у якій просила надати копії відповідей на її скарги від 19.10.2018 року та від 03.11.2018 року стосовно її невинуватості у залитті квартири АДРЕСА_1 . Також відповідачка просила надати виписку з архівних даних щодо зміни гребінки каналізації в її квартирі, яка була зроблена аварійною бригадою 5-8 років тому у зв'язку із забиттям стояка каналізації.
02.05.2019 року відповідачі звертались до начальника ЖЕД-401 із заявою, у якій просили ще раз направити комісію для встановлення справедливої причини залиття квартири АДРЕСА_1 згідно з актом про залиття від 14.09.2018 року та посприяти залученню незалежної державної експертизи.
Своїм листом від 15.05.2019 року начальник ЖЕД-401 повідомив відповідачів про те, що при комісійному обстеженні квартири (приміщення) після залиття, членами комісії фіксується факт залиття, об'єми пошкоджень, з'ясовуються можливі причини залиття. Залучити незалежну державну експертизу адміністрація ЖЕД не має можливості, тому що в перелік послуг з утримання будинків та прибудинкових територій не закладено кошти на такий вид експертизи. В разі необхідності мешканцям рекомендується залучити незалежну державну експертизу за власні кошти.
За змістом висновку №182 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 17.05.2019 року на підставі наданих документів та виконаних натурних досліджень зроблено висновок про те, що залиття квартири АДРЕСА_1 , яка розташована на першому поверсі не було здійснене з квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 , що знаходяться на другому та третьому поверсі 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідаючи на питання чи можливе залиття квартири АДРЕСА_1 з квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 експерт, зокрема, зазначив, що протікання через примикання в душовій кабіні кв . АДРЕСА_3 не є причиною залиття квартири АДРЕСА_1 . Під час огляду стану внутрішніх мереж гарячого та холодного водопостачання і каналізації у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_3 наслідків залиття (плісняви, грибків), підтікання та замокання не встановлено. Орієнтовний термін ефективної експлуатації елементів жилих будинків, зокрема чавунних трубопроводів каналізації становить 40 років до капітального ремонту (заміни), тому цілком логічним є здійснення заміни трійника (гребінки), орієнтовний термін експлуатації якого закінчився 17 років тому. На даний час в будівництві використовуються каналізаційні фітинги виконані з пластику, що є набагато дешевше, ефективніше і суттєво збільшує термін його експлуатації до капітального ремонту (заміни) до 60 років. У ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 наслідків залиття, вологи, плісняви не встановлено. У висновку зазначено, що залиття квартири АДРЕСА_1 не було спричинено аварією на трубопроводі гарячої та холодної води, залиття здійснювалось повільно з деякою періодичністю, що можливо тільки у разі протікання системи каналізації внаслідок засмічення магістрального трубопроводу і ця періодичність могла бути два рази на добу в ранкові часи і ввечері коли розбір води, а відповідно і її відвід у каналізацію є піковими. В ході підготовки висновку від мешканців квартир АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 поступили скарги про повільне сходження води у ванних кімнатах та характерний неприємний запах під час сходження води. У висновку зроблене переконання, що магістральний трубопровід каналізації частково засмічений між першим та другим поверхами і фахівцями ЖЕД-401 не в повному обсязі вжито заходів щодо встановлення істинної причини залиття квартири АДРЕСА_1 .
Суд не приймає до уваги посилання сторони позивача на те, що висновок судової будівельно-технічної експертизи є неналежним та недопустимим доказом, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
За змістом ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Наведеними положеннями цивільного процесуального закону і Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року не передбачено необхідності додання до висновку копій документів, що підтверджують повноваження експерта, натомість у відповідності до вимог чинного законодавства у висновку зазначено кому доручено проведення експертизи, ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посада, освіта, стаж роботи в будівельній галузі, кваліфікація судового експерта, спеціальність, номер та дата свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи та зазначено, що дані про експерта наведені у реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції України за №5768.
При цьому, судом перевірено дані реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_10 дійсно занесений до відповідного реєстру та термін його посвідчення є безстроковим.
Зміст висновку відповідає положенням ст. 102 ЦПК України щодо зазначення у ньому даних про експерта та експерт під підпис ознайомлений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
Натомість сторона позивача заперечуючи належність і допустимість відповідного доказу та більш ніж протягом одного року достовірно знаючи про наявність в матеріалах справи відповідного доказу, своїм правом на подання до суду рецензії стосовно зазначеної експертизи або надання суду висновку експертного дослідження проведеного за замовленням позивача чи звернення до суду з клопотанням про призначення додаткової/повторної експертизи, не скористалась.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно положень ст. 151 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов'язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.
Положеннями ст. ст. 319, 321 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить.
Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.
За частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Цивільне законодавство в делікатних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, тож якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачів покладено обов'язок доведення відсутності їх вини в завданні шкоди позивачу.
У даному випадку факт залиття квартири позивача підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами та визнано і не заперечувалось учасниками судового розгляду, однак оцінивши докази надані сторонами суд дійшов висновку про доведення відповідачами відсутності їх вини у залитті квартири позивача з належних відповідачам квартир, відповідно відсутня вина відповідачів у заподіянні матеріальної шкоди позивачу внаслідок залиття її квартири.
На підтвердження наявності вини відповідачів у залитті квартири позивача і відповідно завдання цим матеріальної шкоди, сторона позивача посилається на наявність акту від 14.09.2018 року, у якому зокрема зазначено, що залиття відбулось з вини квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2, що належать відповідачам.
Натомість можливість залиття квартири АДРЕСА_1 з квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 спростовується висновком судової будівельно-технічної експертизи №182 від 17.05.2019 року і надаючи оцінку доказам у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд дійшов висновку, що у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами справи, відповідний акт не є достатнім та достовірним доказом вини відповідачів у залитті квартири позивача.
Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №?76 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України АДРЕСА_3 серпня 2005 року №?927/11207, заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).
Форма та зміст відповідного акту не відповідають вимогам визначеним у Додатку 4 до Правил та складений на 4 добу від останнього звернення позивача. З акту не вбачається дати коли сталося залиття та з яких інженерних мереж (холодне/гаряче водопостачання), відсутні дані про залучення при складанні відповідного акту відповідачів у справі. Відсутні дані про дійсний огляд комісією квартир відповідачів та коли такий огляд проводився.
У акті комісія безальтернативно визначила винними у залитті мешканців квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2, при цьому у своєму ж листі від 15.05.2019 року начальник ЖЕД-401, який і затверджував відповідний акт, вже вказує, що при складанні акту з'ясовуються лише можливі причини залиття.
Суд надаючи критичну оцінку акту комісії від 14.09.2018 року, як достовірного доказу вини мешканців квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 у злитті квартири АДРЕСА_1 звертає увагу, що за даними третьої особи у справі, внутрішні креслення інженерних мереж будинку відсутні, і акт складений на підставі досвіду роботи членів комісії, що у порівнянні з експертним дослідженням не може бути прийнято судом, як належно підтверджений факт вини відповідачів.
Крім того, суд також звертає увагу, що за обставин наявності скарг інших мешканців будинку про повільне сходження води у ванних кімнатах та характерний неприємний запах під час сходження води, часткове засмічення магістрального трубопроводу каналізації між першим та другим поверхами, про що зазначено у висновку експертного дослідження, акт комісії ЖЕД-401 щодо визначення винних у залитті квартири позивача складений за наявності конфлікту інтересів, адже саме на третю особу у справі покладено обов'язок обслуговування загальнобудинкових інженерних мереж.
Не є підтвердженням вини відповідачів у залитті квартири позивача і наданий стороною позивача лист ЖЕД-401 з переліком заявок позивача від 31.07.2019 року, адже у додатку до цього переліку лише стосовно заявки №4465447 (період 08-10 вересня), виконавець ОСОБА_11 , вказано про залиття з вини квартири АДРЕСА_2 . При цьому зазначено, що мешканці квартири АДРЕСА_2 відсутні, тож ОСОБА_11 зроблено відповідні висновки про вину без обстеження приміщення квартири АДРЕСА_2 .
Той самий слюсар-сантехнік ОСОБА_12 значиться і у складі членів комісії, які склали акт від 14.09.2018 року, критична оцінка якому вже надана судом.
Ураховуючи все вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідачами належним чином доведено відсутність їх вини у залитті квартири позивача та відповідно відсутність їх вини у завданні позивачу шкоди в зв'язку із таким залиттям, що є підставою для відмови у задоволенні позову стосовно стягнення з відповідачів заподіяної позивачу матеріальної шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів матеріальних збитків заподіяних внаслідок залиття квартири позивача, відсутні і підстави для стягнення з відповідачів моральної шкоди, поскільки така вимога є похідною і залежить від вирішення питання стосовно основної вимоги, яка за висновками суду задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-82, 89, 102, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 319, 321, 386, 1166, 1167 ЦК України, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №?76, Законом України «Про судову експертизу», суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 27.07.2020 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 39606435).
Суддя -