Справа № 755/700420
№ 1-кс/755/3331/20
"21" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, із спеціальною середньою освітою, працюючому не офіційно водієм-охоронцем, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому в силу ст. 89 КК України, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040003372 від 22.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040003372 від 22.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, заборонивши цілодобово залишати житло.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040003372 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 травня 2020 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , разом з іншими трьома невстановленими особами, перебували поруч з кінотеатром «Дніпро» за адресою: м. Київ, пр-т Юрія Гагаріна, буд. 7, поруч з автомобілем «Mitsubishi Lancer» білого кольору. В цей час, повз них проходили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . У подальшому, в ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Внаслідок вказаного конфлікту, на ґрунті особистих неприязних стосунків, ОСОБА_8 почав наносити тілесні ушкодження ОСОБА_9 . У цей час, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вирішили вчинити напад на ОСОБА_9 з метою заволодіння особистим майном останнього, за попередньою змовою групою осіб. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_8 дістав ніж та почав наносити ним удари потерпілому ОСОБА_9 , чим застосував до нього насильство, яке є небезпечним для здоров'я особи в момент заподіяння. У цей час, ОСОБА_4 , згідно заздалегідь розподілених ролей, почав наносити тілесні ушкодження ОСОБА_9 та голосно висловив вимогу ОСОБА_8 на відрізання плечового ременя сумки ОСОБА_9 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 звалили потерпілого ОСОБА_9 на землю і почали наносити йому удари руками та ногами в область голови та тулуба, в ході чого, ОСОБА_8 , використовуючи ніж, виконав вимогу ОСОБА_4 та зрізав сумку з плечового ременя, чим вступив у згоду за попередньою змовою з ОСОБА_4 на заволодіння особистим майном ОСОБА_9 . Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 заволоділи тактичною сумкою, вартістю 1100 гривень, в якій знаходились наступні речі: пристрій для відстрілу гумових куль Форт-12Р, вартістю 15700 гривень; спецзасіб «Терен 4-М», вартістю 120 гривень; посвідчення працівника поліції; паспорт громадянина України; дозвіл на зброю; складний ніж, вартістю 1300 гривень, чим спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_9 на загальну суму 18220 гривень. У подальшому, ОСОБА_8 передав сумку разом з її вмістом ОСОБА_4 , після чого, продовжив погрожувати фізичною розправою ОСОБА_9 , демонструючи при цьому ніж, яким він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_9 . Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, направившись в напрямку Дарницької площі у м. Києві, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, однак, через деякий час, повернулись на місце скоєння злочину, де були затримані працівниками поліції.
Підставою для повідомлення підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, послужила наявність достатніх доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування, а саме: протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколу огляду місця події; постанов про визнання речовими доказами, та інших доказів в їх сукупності.
Строки досудового слідства завершуються 22 липня 2020 року, однак, для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, а саме: долучити до матеріалів кримінального провадження висновок експерта по судово-медичній експертизі відносно потерпілого ОСОБА_9 ; долучити до матеріалів кримінального провадження висновок експерта по судово-медичній експертизі відносно потерпілого ОСОБА_10 ; долучити до матеріалів кримінального провадження висновок експерта по судово-трасологічній експертизі; провести слідчий експеримент за участі потерпілого ОСОБА_10 ; провести слідчий експеримент за участі свідка ОСОБА_11 ; долучити до матеріалів кримінального провадження характеризуючі матеріали на підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ; відкрити матеріали для ознайомлення сторонам кримінального провадження та надати їм можливість для ознайомлення; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, які слід вручити підозрюваним та їхнім захисникам, та при необхідності виконати інші слідчі дії. У зв'язку з цим, завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні в строк до 22 липня 2020 року об'єктивно не можливо. Виконати зазначені процесуальні дії в двомісячний строк раніше не виявилося можливим, у зв'язку з тривалістю проведення даних слідчих (процесуальних) дій та великою їх кількістю, а також складності кримінального провадження (необхідності проведення значної кількості слідчих дій).
Завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні та провести в повному обсязі вказані вище процесуальні дії можливо в трьох місячний строк (тобто, до 22 серпня 2020 року).
На даний час ризики, які враховувались під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не перестали існувати, а саме те, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та, бажаючи уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, може ухилитись від явки до органу досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме, шляхом незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні з метою примушування їх до зміни раніше наданих показів, що може негативно вплинути на хід та повноту досудового розслідування, може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 не працевлаштований та не має постійного джерела доходу. Зокрема, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що ризики продовжують існувати, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може впливати на свідків з метою зміни раніше наданих показів. Крім того, на даний час, відсутні відомості щодо офіційного працевлаштування підозрюваного ОСОБА_4 , у зв'язку з чим, він може вчиняти нові кримінальні правопорушення, а тому прохав клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 заперечив у задоволенні клопотання, оскільки воно є необґрунтованим, у його задоволенні слід відмовити, однак, поряд з цим, висловив думку, що до підозрюваного ОСОБА_4 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби або особистого зобов'язання.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 підтримали думку захисника ОСОБА_6 та також зазначили, що клопотання є необґрунтованим.
Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.
За вказаним фактом 22 травня 2020 року відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером № 12020100040003372.
22 травня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
26 травня 2020 року слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , до 23 липня 2020 року, із застосуванням електронних засобів контролю та покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
14 липня 2020 року керівником Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_17 строк досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до трьох місяців, тобто до 22.08.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, наявними у справі доказами.
Так, відповідно до практики Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, 8eгieз А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, що виправдати подальше розслідування або звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка особа стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Крім того, у судовому засіданні встановленого, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрації у м. Києві, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, процесуальні обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26.05.2020 року не порушував.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
На момент розгляду даного клопотання доказів про те, що за час проведення досудового розслідування та застосування раніше до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, впливав на потерпілого та свідків, слідчому судді прокурором надано не було.
Таким чином, окрім констатації, прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, прокурором не наведені жодні доводи, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, менш суворого, ніж цілодобовий домашній арешт, який фактично обмежує у свободі ОСОБА_4 , останній буде ухилятись від слідства та суду. До прикладу, невизнання вини та відмова давати показання не може вважатись як ухилення, оскільки це є правом підозрюваного та на останнього не покладено обов'язок доказування вини.
Твердження прокурора про тяжкість вчиненого злочину не є достатнім для продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Так, у справі «Мамедова проти Росії» 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський суд зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Окрім цього, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п. 17 рішення ЄСПЛ від 02 серпня 2001 року у справі «Манчіні проти Італії», відповідно до якої з огляду на їхній вплив та спосіб виконання, обидва застосовані запобіжні заходи - тримання під вартою у в'язниці і домашній арешт - були позбавленням волі за змістом підпункту (с) пункту 1 Статті 5 Конвенції.
Таким чином, оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації у м. Києві, працює неофіційно, процесуальні обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26.05.2020 року не порушував, вважає, що вагомих підстав для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з матеріалів клопотання не вбачається, у зв'язку з чим, необхідно продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, але у нічний час доби.
За вищевказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби в межах продовженого прокурором строку досудового розслідування.
Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. 176-179, 181, 184, 193, 194, 198, 199, 219 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 ,у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040003372 від 22.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, заборонивши цілодобово залишати житло - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження, з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, до 22 серпня 2020 року, тобто в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.
Копію ухвали для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: