2/754/24/20
Справа № 754/2687/18
Іменем України
21 липня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді Панченко О.М.
за участю секретаря судових засідань - Олешка Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Державний нотаріус 15 Київської державної нотаріальної контори Храпійчук Т.В., Перша Київська державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту, -
01.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту.
Ухвалою суду від 22.03.2018 року відкрито провадження у даній цивільній справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалами суду від 07.06.2018 року, 11.07.2018 року та 20.09.2018 року витребувано докази у справі за клопотанням представника позивача.
11.06.2019 року судом було постановлено ухвалу про призначення по справі посмертної судово - психічної експертизи, проведення якої доручено експертам Київського міського центру судово - психіатричної експертизи.
28.11.2019 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшли матеріали даної цивільної справи № 754/2687/18 з Київського міського центру судово - психіатричної експертизи, з висновком судово - психіатричного експерта.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02.12.2019 року було поновлено провадження по даній справі, призначено розгляд справи по суті в загальному порядку.
08.04.2020 року, 22.05.2020 року, 22.06.2020 року та 21.07.2020 року позивач та його представник в судові засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили та не скористалися процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник Павлюк В.В. в судове засідання не з'явилися, в матеріалах справи міститься письмова заява від адвоката Павлюка В.В. про проведення судового засідання - 21.07.2020 року за його відсутності та відсутності його довірительки, а також в даній заяві просив суд про залишення позову без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою сторони позивача до суду.
Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За нормами ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року (справа №310/12817/13; провадження №61-36375св18).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, представник позивача не з'явилися в четверте поспіль судове засідання, докази, які мали підтвердити поважні причини неявки сторони позивача до суду в матеріалах справи відсутні, позивач, представник позивача не скористалися процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у їх відсутність, в той же час проведення судового розгляду справи без участі позивача суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, оскільки позивач протягом усього часу розгляду справи має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, досягнути примирення, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.
Належне повідомлення судом та обізнаність сторони позивача про день, час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства четверта неявка позивача, представника позивача в судове засідання є підставою залишити без розгляду дану позовну заяву.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 200, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Державний нотаріус 15 Київської державної нотаріальної контори Храпійчук Т.В., Перша Київська державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, заява якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.М. Панченко