іменем України
24 липня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 748/349/20
Головуючий у першій інстанції - Олещенко В. І.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/811/20
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Бечка Є.М., Скрипки А.А.,
за участю секретаря Кривопиші Я.О.,
позивач - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особи, які подали апеляційні скарги: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», представник ОСОБА_1 - адвокат Веремій Тетяна Миколаївна,
на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2020 року; час і дата складання повного його тексту: 01.04.2020, та на ухвалу цього ж суду від 04 травня 2020 року; час і дата складання повного її тексту: 04.05.2020, місце ухвалення рішення та постановлення ухвали - м. Чернігів,
У лютому 2020 р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі за текстом - ПАТ «НАСК «Оранта») звернулося із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути в порядку регресу суму виплаченого ним страхового відшкодування в розмірі 41498 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору - 2102 грн 00 коп. Обґрунтовуючи позов, товариство посилалося на підпункт 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, підпункт «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», посилаючись на неповідомлення його (страховика) ОСОБА_1 (страхувальником) про настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди у встановлені вказаним Законом строки. У зв'язку з настанням цієї пригоди 02.07.2019 ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило страховику потерпілої особи у цій пригоді - ПАТ «СК «Українська страхова група» страхове відшкодування в сумі 41498 грн 00 коп.
Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що у разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами, відповідач як особа, винна в дорожньо-транспортній пригоді, притягнутий до адміністративної відповідальності й страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення про задоволення регресного позову до водія забезпеченого транспортного засобу.
04.05.2020 ОСОБА_1 і адвокат Веремій Т.М. звернулися до суду І інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування ОСОБА_1 витрат, понесених за надання йому професійної правничої допомоги у цій справі, в сумі 7000 грн 00 коп.
Ухвалою, що оскаржується, у задоволенні вказаної заяви відмовлено. Постановляючи її, місцевий суд виходив із того, що ні у договорі про надання правової допомоги, ні у акті наданих послуг не зазначено, у якій справі адвокатом Веремій Т.М. надаються послуги ОСОБА_1 , а в квитанції від 10.04.2020 про оплату ОСОБА_1 послуг адвоката зазначено, що він сплатив Адвокатському бюро «Веремій та партнери» 7000 грн 00 коп. за надання професійної правничої допомоги у справі № 748/379/20, а не у цій справі, що має єдиний унікальний № 748/349/20.
В апеляційній скарзі ПАТ «НАСК «Оранта» просить скасувати вищевказане рішення суду І інстанції та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
- ПАТ «НАСК «Оранта» станом на 09.04.2020 не отримувало відзив на позовну заяву та не було ознайомлене з ним;
- право страховика на звернення з регресним позовом визначене підпунктом «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників ваших транспортних засобів»;
- про дорожньо-транспортну пригоду ПАТ «НАСК «Оранта» стало відомо 19.06.2019 - після 6 місяців із дня настання страхового випадку;
- факт виплати ПАТ «НАСК «Оранта» ПАТ «СК «Українська страхова група» страхове відшкодування свідчить про сумлінне виконання цим товариством договірних зобов'язань, а не про визнання страхового випадку.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Веремій Т.М. в своїй апеляційній скарзі просить скасувати названу вище ухвалу та ухвалити рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача 7000 грн 00 коп. на відшкодування витрат на надання професійної правничої допомоги. Доводи цієї апеляційної скарги зводяться до такого:
- суду разом із відзивом на позов направлено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, копію договору про надання правової допомоги, копію акту виконаних робіт, розрахунок вартості наданих послуг та клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат;
- 10.04.2020 ОСОБА_1 сплатив Адвокатському бюро «Веремій та партнери» 7000 грн 00 коп. за надання правової допомоги у справі 748/349/20, а 04.05.2020 ними подано спільну заяву, в якій вони підтверджують, що оплату в сумі 7000 грн 00 коп. ОСОБА_1 здійснено за надання йому правової допомоги у цій справі - № 748/349/20, та що у квитанції про її оплату № справи 748/379/20 зазначено внаслідок друкарської помилки;
- договір про надання правової допомоги між адвокатом та відповідачем укладено строком на 1 рік та не обмежено однією справою, а тому адвокат на його підставі надавала ОСОБА_1 правову допомогу у трьох справах: №№ 620/145/20, 750/579/20 та 748/349/20, а справи під номером 748/379/20 згідно з даними реєстру не існує.
ПАТ «НАСК «Оранта» надіслало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги адвоката Веремій Т.М.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що вони підлягають відхиленню.
Судом у справі встановлено таке.
16.05.2018 між ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу № AM 7088822, згідно з яким забезпеченим транспортним засобом по 18.05.2019 є «Land Rover Discovery», державний реєстраційний № НОМЕР_2 (копія вказаного полісу на арк. 6).
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області у справі № 748/3230/18 від 10.01.2019, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУАП. Цією постановою встановлено, що 23.11.2018 об 11:10 год. ОСОБА_1 по вул. Лизогуба, № 13, у смт Седнів, Чернігівського району, Чернігівської області, керуючи автомобілем марки «Land Rover Discovery 3», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, та у відсутності перешкоди не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на позаду припаркований автомобіль марки «KIA», державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України (копія цієї постанови на арк. 7-8).
05.12.2018 Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПАТ «СК «УСГ») склало акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) автомобіля «KIA Sportage», державний номерний знак НОМЕР_3 (його копія на арк. 13-20).
Відповідно до копії заяви на виплату страхового відшкодування від 13.06.2019 № 40191, ПАТ «СК «УСГ» просить ПАТ «НАСК «Оранта» сплатити йому суму в розмірі 42498 грн 00 коп. До заяви додані копії: генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700/18-AVIS від 18.12.2017, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, схеми дорожньо-транспортної пригоди, довідки Ф-2, вищевказаної постанови суду, акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 05.12.2018 та фотододатки до нього, акту № K3H389 від 03.01.2019, заяви про настання страхового випадку, страхових актів та розрахунків страхового відшкодування до нього і платіжного доручення № 1391 від 02.01.2019 (арк. 11-12).
Згідно з копією акту з надання послуг по ремонту автомобіля № КЗН00000389 ТОВ «Бровари Моторс» від 03.01.2019 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, власнику транспортного засобу «КІА Sportage» було завдано матеріальний збиток, розмір якого становить 42498 грн 00 коп. (арк. 21).
01.07.2019 начальник ПАТ «HACK «ОРАНТА» затвердив страховий акт № ОЦВ-Р-19-29-9208/1 в якому визначено суму страхового відшкодування - 41498 грн 00 коп. (копія цього акту на арк. 22). Така ж сума страхового відшкодування зазначена і в розрахунку страхового відшкодування від 01.07.2019, затвердженого начальником ПАТ «HACK «ОРАНТА» (копія цього розрахунку на арк. 23).
02.07.2019 ПАТ «HACK «ОРАНТА» сплатило відшкодування ПАТ «СК «Українська страхова група» в розмірі 41498 грн 00 коп., що підтверджується копією платіжного доручення № 34176 від 02.07.2019 (арк. 24).
09.08.2019 ПАТ «HACK «ОРАНТА» звернулося до ОСОБА_1 із регресною вимогою сплатити йому 41498 грн (її копія на арк. 25-26).
02.09.2019 ОСОБА_1 надав на вказану вимогу відповідь, у якій зазначив, що 23.11.2018 повідомив власницю транспортного засобу ОСОБА_2 про дорожньо-транспортну пригоду, а тому саме вона мала повідомити ПАТ «HACK «ОРАНТА» про настання страхового випадку (копія цієї відповіді на арк. 27).
26.11.2019 ПАТ «HACK «ОРАНТА» звернулося до ОСОБА_1 із досудовим попередженням про сплату 41498 грн 00 коп. (його копія на арк. 28).
Відповідно до ордеру на надання правової допомоги серії ЧН № 100709 від 10.03.2020, адвокат Веремій Т.М. від імені Адвокатського бюро «Веремій та партнери» надавала правову допомогу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 30.12.2019 (арк. 42).
Попередній розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести склав 10000 грн (арк. 43).
Між ОСОБА_1 та адвокатом Веремій Т.М., яка діє від імені Адвокатського бюро «Веремій та партнери», 30.12.2019 укладено договір про надання правової допомоги. Вказівки на справу (номер, суть), у якій надається допомога, немає (копія на арк.46-48).
Розрахунок вартості надання послуг до договору про надання правової допомоги від 30.12.2019 (додаток № 1 до договору про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Веремій Т.М.), який ніким не підписано, становить 10000 грн 00 коп. (арк. 45).
Згідно з копією акту про наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 30.12.2019, об'єм виконаної роботи та оплата визначені таким чином: усна консультація з вивченням документів адвокатом (1 година) - 1000 грн 00 коп., складання відзиву на позов (5 годин) - 6000 грн 00 коп., загальна сума - 7000 грн 00 коп. Посилання на номер (суть) справи в акті відсутнє (його копія на арк. 49).
Відповідно до квитанції від 10.04.2020, ОСОБА_1 сплатив Адвокатському бюро «Веремій та партнери» 7000 грн 00 коп. за надання професійної правничої допомоги у справі № 748/379/20 (арк. 58).
Аналізуючи надані докази і правові норми, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків.
У підп. «ґ» 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього закону. Відповідно до підп. 33.1.4 цього ж пункту, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше від трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Факт настання страхового випадку, який є об'єктом судового розгляду, зафіксований правоохоронними органами, позивачем він не оспорюється, відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності як особа, винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, позивач сплатив відповідне відшкодування, а тому сам факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути підставою для стягнення з нього суми регресу. Крім того, позивачем не доведено, що відсутність письмового повідомлення про пригоду, про яку йдеться, призвела до необґрунтованих виплат ним страхового відшкодування потерпілому.
Вказані висновки апеляційний суд зробив виходячи з правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 208/7291/13-ц, від 23.01.2019 у справі № 278/443/17 і від 17.01.2020 у справі № 463/5839/16.
Отже, доводи апеляційної скарги ПАТ «НАСК «Оранта» відкидаються судом як такі, що суперечать вищенаведеному.
Щодо апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Веремій Т.М., суд вважає за необхідне зазначити таке.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи. В пункті 2 ч. 2 ст. 137 цього ж Кодексу зазначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Таким чином, для того, щоб суд встановив, що понесені та документально підтверджені витрати пов'язані із розглядом конкретної справи, предмет спору, а по можливості і номер судової справи має бути зазначено в договорі про надання правової допомоги, актах прийому-передачі, в квитанціях, платіжних дорученнях тощо. Проте в договорі про надання правової допомоги від 30.12.2019 зазначено, що про розмір гонорару адвоката йдеться у додатку № 1 до цього договору. Але цей додаток ніким не підписано, що вже констатувалося вище. Крім того, в жодному з складених ОСОБА_1 і його адвокатом Веремій Т.М. документів, що стосуються документування фактів надання йому правової допомоги, не зазначено, у якій справі Веремій Т.М. надаються послуги ОСОБА_1 , а згадана вище квитанція містить номер справи, відмінний від номера цієї справи. При цьому адвокат Веремій Т.М. зазначає, що надавала правову допомогу ОСОБА_1 у трьох справах.
В матеріалах справи відсутні докази, що у квитанції від 10.04.2020 № справи 748/379/20 зазначено внаслідок друкарської помилки.
Таким чином, доводи апеляційної скарги адвоката Веремій Т.М. відхиляються як юридично неспроможні.
Отже оскаржувані судові рішення є законними, а тому підстав для їх скасування немає.
Оскільки у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, то підстав для перерозподілу судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» та представника ОСОБА_1 - Веремій Тетяни Миколаївни залишити без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2020 року і ухвалу цього ж суду від 04 травня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня її складення.
Головуючий: Судді: