Справа № 751/3763/20 Головуючий у 1 інстанції Цибенко І. В.
Провадження № 33/4823/260/20
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
24 липня 2020 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участі захисника-адвоката - Мишка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2020 року, -
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 420 грн. 40 коп.
Як встановив суд, ОСОБА_1 04 червня 2020 року о 01 год. 02 хв. в м. Чернігові, по вул.. Незалежності, 16, керував транспортним засобом Chevrole Lacetti д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога, що підтверджується висновком ЧОПНЛ №422 від 04 червня 2020 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду, та закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а також на підставі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
На підтвердження своїх вимог вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у закритті провадження по справі, оскільки у разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність, то провадження по справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, однак вказаних вимог суд першої інстанції не дотримався.
Крім того, звертає увагу суду на те, що поліцейськими було порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння виходячи з того, що ОСОБА_1 виявив бажання пройти такий огляд на місці, проте працівники поліції наполягали на його проведенні в умовах медичної установи, тому, виходячи з вищенаведеного вважає, що доказ його вини, щодо перебування його в стані алкогольного сп'яніння, а саме медичний висновок, не можна вважати законним, та не заслуговує на увагу суду оскільки його слід вважати недійсним. Також вважає, що рапорт працівника поліції не може слугувати доказом підтвердження вини особи правопорушника виходячи з того, що поліцейський є зацікавленою особою в даному випадку.
Крім того, просить поновити йому пропущений строк на оскарження постанови суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що присутнім в судовому засіданні він не був, а тому отримав копію не вчасно, в зв'язку з чим ним і були пропущені строки на подачу апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника-адвоката Мишка В.В., який висловився на підтримання вимог апеляційної скарги його довірителя, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Захисник-адвокат Мишко В.В. заявив клопотання про розгляд справи без особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яке судом апеляційної інстанції було задоволено виходячи з того, що явка апелянта на засідання суду апеляційної інстанції є необов'язковою.
Згідно зі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи доводи сторони захисту про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованими і, на думку суду, є поважними причинами, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи забезпечив у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення та навів докази, на основі яких у визначеному законом порядку встановив наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП притягненню до адміністративної відповідальності підлягають особи, що здійснюють керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд першої інстанції на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення виконав вимоги ст. 280 КУпАП, повно з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи сторони захисту з приводу необхідності закриття провадження по справі в зв'язку з скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність, на думку апеляційного суду є безпідставними виходячи з наступного.
Стаття 8 КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
У цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до ст. 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.
Таким чином, підстави для закриття провадження у справі, на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП, відсутні.
Не зважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , вона підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №404580 від 04 червня 2020 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій особою правопорушником, і є одним з джерел доказів, відповідно до якого ОСОБА_1 04 червня 2020 року о 01 год. 02 хв. в м. Чернігові, по вул. Незалежності, 16, керував транспортним засобом Chevrole Lacetti д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога, що підтверджується висновком ЧОПНЛ №422 від 04 червня 2020 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3).
- власноручним записом ОСОБА_1 , який міститься у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, особа правопорушник зазначив, що «керував» транспортним засобом, у відповідності до висновку №422 від 04 червня 2020 року в стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що останній погодився з даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та засвідчив його своїм власноручним підписом (а.с. 3);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме приладом «Драгер ARCE 0233» (а.с. 4);
-даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 червня 2020 року №422, відповідно до яких ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 5);
- інформацією з рапорту інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Чернігівській області, відповідно до якої патрулем поліції за повідомленням, було зупинено автомобіль Chevrole Lacetti д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в ході спілкування з яким були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, не чітке мовлення. Зі згоди водія було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога, на підставі висновку якого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 6);
-відеоматеріалом з нагрудної камери поліцейського, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 7).
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву з приводу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, є таким, що не знайшло свого підтвердження під час перевірки доказів, які були предметом дослідження і в суді першої інстанції.
Така позиція автора апеляційної скарги розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна позиція, направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Висловлюючи прохання про скасування постанови суду, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, виходила з того, що судом не може бути прийнятий до уваги як доказ його вини рапорт працівника поліції, оскільки вказана посадова особа є зацікавленою особою по справі, однак таке твердження суд апеляційної інстанції вважає не обґрунтованим, та таким, що не заслуговує на увагу виходячи з того, що інспектор поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення не перебуває з ОСОБА_1 а ні в дружніх, а ні в ворожих відносинах, в зв'язку з чим у суду немає підстав вважати, що працівник поліції переслідував корисливі мотиви при складанні адміністративних матеріалів.
Щодо доводів апелянта з приводу того, що йому не було надано можливості пройти огляд на стан спяніння на місці, а лише в медичному закладі, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться:
-поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
-лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку.
Тобто, виходячи з вищенаведеної норми Інструкції, слід зауважити що вона є альтернативною, а тому, на переконання суду апеляційної інстанції, в даному конкретному випадку працівники поліції не порушили норм чинного законодавства з приводу проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, з переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису нагрудної камери поліцейського вбачається, що особа, якій було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, не висловив незгоди з приводу пропозиції працівників поліції, та відразу погодився на запропонований порядок огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, порушень закону, що тягнуть скасування постанови суду, як про це просив апелянт у своїй апеляційній скарзі, при апеляційному розгляді справи не було встановлено.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, оскільки правопорушення на транспорті характеризуються підвищеною небезпекою, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови судді не вбачається.
Керуючись ст.ст. 245, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач