24 липня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/532/18
Головуючий у першій інстанції - Коротка А. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/934/20
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.,
суддів - Онищенко О.І., Харечко Л.К.,
розглянувши заяви судді Онищенко Олени Іванівни, судді Скрипки Анжели Антонівни про самовідвід у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру зайнятості про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чернігівського обласного центру зайнятості про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.08.2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 17.01.2019 року у складі: головуючого-судді Скрипки А.А., суддів Онищенко О.І., Шарапової О.Л. апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Вказану постанову суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 оскаржив до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 29.01.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.08.2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17.01.2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11.06.2020 року задоволено клопотання представника Чернігівського обласного центру зайнятості, провадження у даній справі закрито, оскільки в даному випадку має місце спір між учасниками публічно-правових відносин, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020 року було визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Скрипка А.А. (головуючий суддя), Онищенко О.І., Харечко Л.К.
24.07.2020 року суддя Онищенко О.І., суддя Скрипка А.А. подали заяви про самовідвід. Заяви мотивовані тим, що вони приймали участь у винесенні постанови Чернігівського апеляційного суду від 17.01.2019 року, яку в подальшому було скасовано судом касаційної інстанції, і за даних обставин їх повторна участь у розгляді вказаної справи не допускається, у зв'язку з чим ними заявлено самовідвід.
Частина 2 статті 36 ЦПК України регламентує, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ч.1 статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.3 статті 39 ЦПК України, самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 3 статті 37 ЦПК України встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.2 статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, № 33949/02, §49-52, ЄСПЛ, від 09.11.2006 року).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та доступ до правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Право на справедливий суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію, є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.
У справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v.Switzerland), у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v.Spain) Європейський суд з прав людини зазначив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Приймаючи до уваги ті обставини, що суддя Онищенко О.І. та суддя Скрипка А.А. приймали участь у винесенні постанови Чернігівського апеляційного суду від 17.01.2019 року у даній справі, яку в подальшому було скасовано судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що заяви судді Онищенко О.І., судді Скрипки А.А. про самовідвід є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями: 33, 36, 37, 39, 40, 41 ЦПК України,
Заяви судді Онищенко Олени Іванівни, судді Скрипки Анжели Антонівни про самовідвід - задовольнити.
Цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру зайнятості про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, передати до канцелярії Чернігівського апеляційного суду для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Головуючий: Судді: