іменем України
22 липня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/7174/19
Головуючий у першій інстанції - Маслюк Н. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/703/20
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді: Висоцької Н.В.,
суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В.
із секретарем - Зіньковець О.О.,
сторони: позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 лютого 2020 року (місце ухвалення - м. Чернігів, дата складання повного тексту - 24.02.2020) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. В обґрунтування позову посилався на те, що позивач працює старшим електромеханіком дільниці 1 групи бригади № 10 з обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та блокування ст. Чернігів.
Наказом начальника виробничого підрозділу Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку від 01.07.2019 № 22/к ОСОБА_1 за невиконання розпорядження № 25 від 03.06.2019 оголошено догану. В наказі зазначено, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що 04.06.2019 о 13-00 год. в адмінбудівлі дистанції по ст. Ніжин відбулася нарада, призначена розпорядженням начальника дистанції № 25 від 03.06.2019 на яку був запрошений старший електромеханік дільниці 1 групи ОСОБА_1 . На нараду останній не з'явився, чим порушив ст. 139 КЗпПУ, р. 4 Посадової інструкції та п. 6 Загальних положень «Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту», затвердженого Постановою КМУ від 26.11.1993 № 55 (зі змінами).
Позивач вважає наказ начальника про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним та таким, що порушує його трудові права. Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком, але він не вчиняв жодних дисциплінарних проступків.
В позові посилається, що його належним чином не повідомили про розпорядження № 25 від 03.06.2019 щодо проведення наради 04.06.2019. Крім того, він є головою профспілкового комітету первинної профспілкової організації Вільної профспілки Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку. Його притягнуто до дисциплінарної відповідальності без згоди профспілкового органу, що також є порушенням трудового законодавства.
Зазначає, що виробничий підрозділ Ніжинська дистанція сигналізації та зв'язку не є юридичною особою, а тому вважає, що начальник дистанції ОСОБА_2 не міг видавати наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
В позові ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника виробничого підрозділу Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку ОСОБА_2 № 22/к від 01.07.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про оголошення догани старшому електромеханіку дільниці 1 групи бригади № 10 з обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та блокування ст. Чернігів ОСОБА_1 .
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21.01.2020 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виробничого підрозділу Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - закрито.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.02.2020 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовлено повністю.
Рішення суду обґрунтовано тим, що наказ начальника виробничого підрозділу Ніжинська дистанція сигналізації та зв'язку ОСОБА_2 №22/к від 01.07.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про оголошення догани старшому електромеханіку дільниці 1 групи бригади № 10 з обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та блокування ст. Чернігів ОСОБА_1 винесено правомірно та з додержанням вимог чинного законодавства, будь-яких порушень з боку роботодавця встановлено не було, належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причини невиконання розпорядження начальника №25 від 03.06.2019 позивачем не надано, а тому відсутні підстави для визнання незаконним та скасування вищевказаного наказу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Чікова Т.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 19.02.2020, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
За доводами апеляційної скарги оскаржуване рішення є незаконним, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, судом не досліджено всі обставини справи.
У скарзі заявник посилається, що про обов'язкову присутність на нараді 04.06.2019 ОСОБА_1 дізнався вже після її проведення, він не був повідомлений належним чином про проведення наради.
Не може бути належним доказом повідомлення позивача про призначення наради в телефонному режимі диспетчером дистанції, оскільки в доповідній не вказано на який номер телефону було здійснено дзвінок ОСОБА_1 , та не вказано що його повідомлено саме про проведення наради 04.06.2019, та те, що його явка є обов'язковою. Належним чином телефонограму не складено. На його номер телефону з даного приводу ніхто не телефонував, телефонограму ніхто не передавав.
Повідомлення на електронну адресу позивача також є неналежним, оскільки надходження листа на електронну адресу датовано 03.06.2019, проте позивачем фактично отримано такий лист після 04.06.2019, крім того він не перевіряє її регулярно, про що також позивач зазначав в суді першої інстанції.
В обґрунтування скарги заявник посилається, що 04.06.2019 о 08-00 год. ОСОБА_1 був присутній на нараді, однак на цій нараді особисто йому не повідомляли, що він зобов'язаний з'явитись на нараду о 13-00 год, та що питання, які на ній будуть розглядатись, стосуються його.
Незаконність оскаржуваного рішення заявник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно не врахував наявність відмови профспілкового комітету Первинної профспілкової організації вільної профспілки Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку на притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача. ОСОБА_1 є головою профспілкового комітету Первинної профспілкової організації вільної профспілки Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку та його притягнуто до дисциплінарної відповідальності без згоди профспілкового органу, що також є порушенням трудового законодавства.
Місцевий суд дійшов неправильного висновку, що начальник виробничого підрозділу Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку, яка не є юридичною особою, мав право одноособово підписувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Укрзалізниця» Понько Ю.І. просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.02.2020 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В обґрунтування посилається на законність та обґрунтованість судового рішення та недоведеність та безпідставність апеляційної скарги.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що згідно наказу (розпорядження) керівника Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку враховуючи виробничу необхідність ОСОБА_1 з 16.04.2007 було переведено на посаду старшого електромеханіка (а.с. 89 т. 1), підставою є його заява.
03.06.2019 начальник виробничого підрозділу Ніжинська дистанція сигналізації та зв'язку ОСОБА_2 виніс розпорядження №25 про призначення наради на 04.06.2019 на 13.00 год на ст. Ніжин для розгляду ходу усунення відмов на дільниці Чернігів-Жукотки та ст.Чернігів в добу 29.05.2019, виконання Розпорядження №18 начальника дистанції від 10.04.2019 та наказу №42 начальника дистанції від 04.02.2019, зобов'язав прибути на нараду також ОСОБА_1 з відповідними документами, в тому числі з письмовими поясненнями ОСОБА_3 про відсутність на робочому місці 31.05.2019 (а.с. 7 т. 1).
З доповідної записки старшого електромеханіка ОСОБА_4 . вбачається, що зі службового телефону про призначення наради було повідомлено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 8 т. 1).
Згідно доповідної інженера з організації та нормування праці ОСОБА_5 сканкопія розпорядження № 25 від 03.06.2019 «Про призначення наради» ним була надіслана в електронному вигляді на електронну адресу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 03.06.2019 о 15.42 год (а.с. 9 т. 1).
Відповідно до акту від 04.06.2019, в кабінеті заступника начальника дистанції по СЦБ ОСОБА_7 на нараді старших електромеханіків СЦБ, яка проводилась після загальної виробничої наради всіх старших електромеханіків, ОСОБА_1 було проінформовано про проведення наради 04.06.2019 о 13.00 год. Однак ознайомитися під підпис з розпорядженням останній відмовився (а.с. 10 т. 1).
04.06.2019 на нараді виробничого підрозділу Ніжинська дистанція сигналізації та зв'язку постановлено згідно ст.149 КЗпП України зажадати від порушників трудової та виконавчої дисципліни ШНС ОСОБА_1 та ШН ОСОБА_3 надання аргументованих письмових пояснень щодо невиконання розпорядження №25 від 03.06.2019 в термін до 07.06.2019 для притягнення їх до дисциплінарного стягнення у вигляді догани, направити подання в профспілковий комітет щодо надання згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (а.с. 16 т. 1).
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 розпорядження начальника №25 від 03.06.2019 начальником дистанції Павленко Ю.М. видано розпорядження № 26 від 04.06.2019 про надання письмових пояснень (а.с. 13 т. 1).
У письмових поясненнях від 06.06.2019 ОСОБА_1 зазначив, що не прибув на нараду 04.06.2019, тому що не був ознайомлений з розпорядженням № 25 від 03.06.2019. Також повідомив, що 04.06.2019 знаходився на нараді з 8.00 год до 11.30 год (а.с. 12 т. 1).
10.06.2019 в профспілковий комітет Первинної профспілкової організації Вільної профспілки Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку направлено подання № 1371 щодо надання попередньої згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , як члена виборного профспілкового органу, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 розпорядження начальника № 25 від 03.06.2019 (а.с. 11 т. 1).
Вказане подання отримано профспілковим комітетом 11.06.2019, що підтверджується підписами члена цього комітету ОСОБА_8 на супроводжувальному листі від 11.06.2019 (а.с. 14 т. 1).
Виробничим підрозділом Ніжинська дистанція сигналізації та зв'язку було направлено до профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Вільної профспілки Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку подання від 18.06.2019 №1428 щодо надання згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності згідно зі ст.147 КЗпП України щодо невиконання іншого розпорядження (а.с. 103-106 т. 1). У відповідь отримано лист Первинної профспілкової організації Вільної профспілки Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку від 25.06.2019 №22 щодо відмови у наданні згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (а.с. 20 т. 1).
Наказом начальника виробничого підрозділу Ніжинська дистанція сигналізації та зв'язку ОСОБА_2 №22/к від 01.07.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 , старшому електромеханіку дільниці 1 групи бригади № 10 з обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та блокування ст. Чернігів (Виробнича дільниця №2 1 групи Чернігів-Семиходи-Горностаївка-Ніжин викл.) за невиконання розпорядження № 25 від 03.06.2019 оголошено догану.
Відповідно наказу ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що 04.06.2019 о 13 год 00 хв в адмінбудівлі дистанції по ст. Ніжин відбулася нарада, призначена розпорядженням начальника дистанції № 25 від 03.06.2019 на яку був запрошений старший електромеханік дільниці 1 групи ОСОБА_1. На нараду ОСОБА_1 не з'явився, чим порушив ст. 139 КЗпП України, р.4 Посадової інструкції та п. 6 Загальних положень «Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту», затвердженого Постановою КМУ від 26.01.1993 № 55 (зі змінами) (а.с. 6 т. 1).
Згідно акту виробничого підрозділу Ніжинська дистанція сигналізації та зв'язку від 09.07.2019 вбачається, що в присутності всіх старших електромеханіків, начальників дільниць та керівного складу дистанції на нараді ОСОБА_10. було доведено до відома присутніх про випадок невиконання старшим електромеханіком ОСОБА_1 розпорядження ШЧ №25 від 03.06.2019 і оголошення йому догани (наказ №22/к від 01.07.2019) (а.с. 15 т. 1).
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що оспорюваний наказ начальника виробничого підрозділу Ніжинська дистанція сигналізації та зв'язку ОСОБА_2 №22/к від 01.07.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про оголошення догани старшому електромеханіку дільниці 1 групи бригади № 10 з обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та блокування ст. Чернігів ОСОБА_1 винесено правомірно та з додержанням вимог чинного законодавства, будь-яких порушень з боку роботодавця встановлено не було, належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причини невиконання розпорядження начальника №25 від 03.06.2019 позивачем не надано, а тому відсутні підстави для визнання незаконним та скасування наказу.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 грудня 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.
Крім того, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є неправомірні дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається судом першої інстанції спростовані доводи позивача щодо невиконання ним розпорядження начальника №25 від 03.06.2019 у зв'язку з неналежним його повідомленням, а саме враховано покази свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , які підтвердили, що ОСОБА_1 був присутній на нараді 04.06.2019 і останнього повідомляли про проведення наради о 13.00 год згідно розпорядження №25 від 03.06.2019. Позивач у судовому засіданні, як у суді першої інстанції, так і апеляційної не заперечував факту перебування на нараді 04.06.2019 з 08.00 год до 11.30 год, про що вказував також у письмових поясненнях. Також про доведення до відома позивача розпорядження начальника №25 від 03.06.2019 суд першої інстанції врахував і доповідні старшого електромеханіка ОСОБА_4 . (а.с.8 т. 1), інженера з організації та нормування праці ОСОБА_5 (а.с.9 т. 1), акту від 04.06.2019 (а.с.10 т. 1).
Позивач в судовому засіданні не заперечував факту отримання на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 03.06.2019 копію розпорядження № 25 від 03.06.2019, однак зазначив, що вказаний електронний лист відкрив та прочитав після 04.06.2019.
Так, суд першої інстанції враховуючи, що належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причини невиконання розпорядження начальника №25 від 03.06.2019 позивачем не надано та надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивував відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано, що про обов'язкову присутність на нараді 04.06.2019 ОСОБА_1 дізнався вже після її проведення, він не був повідомлений належним чином про проведення наради та не врахування, що не може бути належним доказом повідомлення позивача про призначення наради в телефонному режимі диспетчером дистанції, оскільки в доповідній не вказано на який номер телефону було здійснено дзвінок ОСОБА_1 , та не вказано що його повідомлено саме про проведення наради 04.06.2019, та те, що його явка є обов'язковою, не складення належним чином телефонограми, спростовується матеріалами справи.
З врахуванням наведеного доводи, що повідомлення на електронну адресу позивача також є неналежним, оскільки надходження листа на електронну адресу датовано 03.06.2019, та отримання листа після 04.06.2019, про що також позивач зазначав в суді першої інстанції, не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення, оскільки належними доказами доведено обізнаність позивача про обов'язкову його участь на призначеній розпорядженням нараді.
Судом враховано, що правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Спростованими є і доводи скарги, що 04.06.2019 о 08-00 год. ОСОБА_1 був присутній на нараді, однак на цій нараді особисто йому не повідомляли, що він зобов'язаний з'явитись на нараду о 13-00 год, та що питання, які на ній будуть розглядатись, стосуються його.
Як вбачається, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції було встановлено з пояснень представників відповідача та позивача, що видання саме письмово наказу та необхідність ознайомлення позивача письмово було необхідно, оскільки було запрошено на зазначену нараду ШН ОСОБА_3 , який був відсутній на робочому місці 31.05.2019 року, ОСОБА_1 , який своїми діями перешкоджав встановленню обставин відсутності на робочому місці підзвітного працівника, що унеможливило вирішення питання про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 , який в подальшому звільнений за власним бажанням, що впливає на забезпечення виробничо-господарської діяльності, в тому числі з забезпечення безпеки руху поїздів, технічного обслуговування і ремонту пристроїв СЦБ відповідно до Інструкції з технічного обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та блокування (СЦБ), затвердженої Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 07.10.2009 № 090-ЦЗ.
Не спростовують правильних висновків суду першої інстанції і посилання на не врахування відмови профспілкового комітету Первинної профспілкової організації вільної профспілки Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку на притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, оскільки в рішенні суду першої інстанції дана правова оцінка даним обставинам.
Згідно зі ст. 252 КЗпП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Частиною 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено заборону притягнення працівників обраних до виборного органу профспілки до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є.
Згідно з ч. 6 ст. 39 Закону рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного профспілкового органу профспілки.
За аналогією правило ч. 6 ст. 39 Закону застосовується й до випадків передбачених ч. 2 ст. 252 КЗпП України, ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», тобто отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників - членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 22.10.2014 по справі №6-163цс14.
На виконання ч.2 ст.252 КЗпП України в профспілковий комітет Первинної профспілкової організації Вільної профспілки Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку направлено подання щодо згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, як члена виборного профспілкового органу від 10.06.2019 №1371, у зв'язку з невиконанням останнім розпорядження начальника №25 від 03.06.2019.
25.06.2019 профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації Вільної профспілки Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку року надана відмова у згоді на притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача (а.с. 20 т. 1).
Разом з тим, вказане рішення не містить обґрунтованої відмови у такій згоді про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з невиконанням останнім розпорядження начальника №25 від 03.06.2019, а підстави відмови взагалі не зазначені.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, який не спростований доводами апеляційної скарги, що начальник виробничого підрозділу Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку ОСОБА_2 мав право притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача без згоди виборного профспілкового органу, крім того було встановлено, що до профспілкового органу адміністрація зверталась двічі, проте відповідь від 25.06.2019 № 22 ( а.с. 53 т. 2) на звернення не містила рішення щодо надання або не надання згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
Є необґрунтованими і доводи апеляційної скарги, що місцевий суд дійшов неправильного висновку, що начальник виробничого підрозділу Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку, яка не є юридичною особою, мав право одноособово підписувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Згідно ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Згідно п. 17 Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту дисциплінарні стягнення може накласти керівник, який має право прийняття на роботу працівника, що вчинив дисциплінарний проступок.
Відповідно до п.5.3.1 Положення про виробничий підрозділ Ніжинської дистанції сигналізації та зв'язку регіональної філії «Південно-Західнна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого наказом регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 082-11 від 03.02.2017 року, начальник дистанції діє на підставі довіреності та у межах своїх повноважень (а.с. 136-141 т. 1).
Відповідно довіреності виданої 30.10.2018 АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_2., ОСОБА_7 , ОСОБА_13 (а.с. 179-180 т. 1) кожен з перерахованих осіб має право діяти окремо один від одного за умови дотримання правил, встановлених пунктами 5.6 та 5.7 Положення про Філію. Вказані особи мають право видавати та підписувати розпорядчі документи (накази) та затверджувати внутрішні документи в межах діяльності Структурного підрозділу, які є обов'язковими для всіх працівників Структурного підрозділу та не повинні суперечити рішенням органів та наказам Довірителя та Філії. Правочини та інші вихідні документи від імені Філії, вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу виключно у разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів, а також з урахуванням обмежень, передбачених пунктами 5.6 та 5.7 Положення про Філію.
Згідно п. 5.7 Положення про регіональну філію «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (а.с. 176-178 т. 1) будь-які договори, довіреності та інші вихідні документи щодо листування з третіми особами, а також банківські та фінансові документи від імені Товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, Товариства та третіх осіб виключно у разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів (скріплені двома підписами щонайменше двох посадових осіб Філії) уповноважених на це посадовими особами Філії, які діють на підставі довіреності, виданої Товариством (керівник та заступник керівника філії, іншого структурного підрозділу Філії або іншою уповноваженою на це посадовою особою Філії тощо).
Враховуючи, що прийняття на роботу позивача здійснювалось начальником дистанції (а.с. 89 т. 1), наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача не є вихідним документом щодо листування з третіми особами, а є внутрішнім документом підрозділу, тому ОСОБА_2 мав право видавати та одноособово підписувати оспорюваний наказ.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, як це передбачено ч. 2 ст. 80 ЦПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції щодо дотримання процедури накладення дисциплінарного стягнення у виді догани.
Судом першої інстанції враховано, що правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Таким чином, апеляційний суд дійшов переконання, що суд першої інстанції розглянув спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду І інстанції перевірено в межах доводів апеляційної скарги і підстав для його скасування не встановлено.
Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 27.07.2020.
Головуючий Судді: