23 липня 2020 року м.Херсон
Номер справи: 766/20557/18
Номер провадження: 22-ц/819/680/20
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого (суддя-доповідач)Ігнатенко П.Я.,
суддів:Воронцової Л.П.,
Полікарпової О.М.,
за участю секретаряСікора О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Хайдарової І.О. від 30 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно списаних коштів,-
У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на його ім'я Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» відкрито карткові рахунки для отримання пенсії, заробітної плати, а також ним отримано кредитну картку «Gold» зі встановленим кредитним лімітом 18 000 грн.
04.07.2018 року при зверненні до Відділення АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання даних щодо руху коштів по кредитним карткам, його повідомлено працівником банку про те, що 03.07.2018 року в м.Кривий ріг без його відома відбулося зняття коштів з банківських карток: пенсійної - 102,00 грн, заробітної - 1 502,00 грн, кредитної - 17891,27 грн. У зв'язку з тим, що списання коштів відбулося несанкціоновано, 04.07.2018 року працівником банку заблоковано відкриті на його ім'я картки з підстав здійснення відносно нього шахрайських дій.
ОСОБА_1 зазначив, що на підставі цього, за його зверненням до Відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, розпочато кримінальне провадження № 12018230040002427 від 04.07.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
При цьому, позивач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з письмовою вимогою до банку про повернення списаних з поточних рахунків грошових коштів та проведення службового розслідування за фактом несанкціонованого списання коштів та отримав письмову відмову від 01.08.2018 року з підстав несумлінного виконання ним як клієнтом банку, умов зберігання та використання інформації в каналах зв'язку. Вважає відмову безпідставною, оскільки банк не виконав покладені на нього обов'язки щодо збереження коштів та допустив незаконне списання
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь безпідставно списані грошові кошти з належних йому банківських карток - пенсійної в сумі 102 грн, заробітної в сумі 1502 грн, кредитної в сумі 17891,27 грн, всього в сумі 19 495,27 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1760 грн.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30 січня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 19 495,27 грн неналежно списаних коштів. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 1760 грн.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача понесені судові витрати.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
В ході апеляційного розгляду адвокат Логвіновська А.А., яка діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк» підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити та пояснила, що фінансовий номер ОСОБА_1 зкомпроментований, це підтверджується результатами службового розслідування. Шахраї заблокували номер ОСОБА_1 та отримали дублікат SIM-картки, здійснили списання коштів з рахунків позивача з використанням цього дублікату, з боку банку ніяких порушень не було, всі команди надходили з фінансового номера власника рахунків, отже банк не має нести відповідальність. Порушена кримінальна справа і позов треба заявляти до шахраїв, які незаконно заволоділи коштами з рахунків. Окрім того, просить взяти до уваги, що найбільша сума знята з кредитної картки, це гроші банку, а тому стягнення кредитних коштів на користь ОСОБА_1 безпідставне. На картці рахується борг і його треба погашати. Всі рахунки зазначені в позові є діючими. Просить відмовити у задоволенні позову.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав, просить її залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що банк не забезпечив збереження коштів на його рахунках, ніяких протиправних дій позивач не вчиняв, своїх даних та дані карток, ПІН-коди не повідомляв нікому, це також підтверджується банком, оскільки з'ясовано, що шахраї зробили собі дублікат SIM-картки. Про це повідомив слідчий у кримінальній справі, навіть показував фото особи, яка знімала кошти. Дані особи, на яку відкрито рахунки, на які перевели кошти - відомі слідчим органам, однак результатів розслідування немає. Просить повернути на його рахунки незаконно списані кошти. Одразу після з'ясування факту незаконного списання коштів з його рахунків, повідомив про це органи поліції та рахунки були заблоковані.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Частиною 3 ст. 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Згідно ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Відповідно до ст. 1073 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
У відповідності до ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів.
Відповідно до ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
Згідно п.п.8,9 постанови Правління Національного Банку України № 705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідок, виданих АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 відкриті карткові рахунки в АТ КБ «Приватбанк». 03.07.2018 року здійснено операції зі списання коштів з рахунків шляхом переказу на картку НОМЕР_8 через IVR-меню: з № НОМЕР_1 в сумі 1502,00 грн; з № НОМЕР_2 в сумі 17162,05 грн та 730,08 грн; з № НОМЕР_3 в сумі 102 грн (а.с. 40-42).
Відповідно до витягу ЄРДР з кримінального провадження № 12018230040002427 04.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського ВП ГУП у Херсонській області із заявою про шахрайські дії невідомих осіб щодо незаконного списання коштів з його рахунків (а.с.5).
Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-180710/1553 від 01.08.2018 року на звернення ОСОБА_1 99963-ВБ від 10.07.2018 року стосовно повернення коштів, списаних з платіжних карток, останнього повідомлено про те, що банк не може повернути кошти, оскільки переказ коштів можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації ОСОБА_1 (а.с. 7).
Згідно результатів розслідування, проведеного банком на заяву ОСОБА_1 , наданого в ході апеляційного розгляду, відбулась компроментація фінансового номеру НОМЕР_4 та проведені шахрайські операції шляхом здійснення переказів з рахунків ОСОБА_1 03.07.2018 року на картку НОМЕР_5 через IVR-меню (а.с. 109-110).
Згідно роз'яснень представника банку - адвоката Логвіновської А.А. компроментація фінансового номеру клієнта означає отримання шахраями дубліката SIM-картки фінансового номера ОСОБА_1 зі збереженням телефонного номера. Вказані обставини, підтвердив і позивач в ході апеляційного розгляду.
Таким чином, не вбачається дій чи бездіяльності користувача, які призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, що давало б змогу стороннім особам ініціювати операції по його рахункам.
Враховуючи відсутність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, правильним є висновок суду першої інстанції про несанкціоноване списання грошових коштів із рахунків ОСОБА_1 , у зв'язку із чим вони підлягають поверненню на рахунки позивача в межах заявлених вимог.
Окрім того, як вбачається з результатів службового розслідування, проведеного АТ КБ «ПриватБанк», крадіжка грошових коштів відбулася внаслідок шахрайських дій третіх осіб, шляхом блокування через мобільного оператора SIM-карти клієнта банку з наступним відновленням її дублікату та використанням з метою здійснення переводу з карток ОСОБА_1 на іншу картку через IVR-меню.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується і апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що грошові кошти, які були незаконно зняті з платіжних карток позивача підлягають стягненню шляхом відновлення на рахунках списаних сум.
Окрім того, з первинних банківських документів вбачаються суперечності. Так, згідно пояснень позивача його фінансовим номером мобільного телефона є НОМЕР_6 , що підтверджується копією анкети-заяви, наданої банком в ході апеляційного розгляду. При цьому, шахрайські дії вчинено з використанням іншого номера НОМЕР_7 , який додатково зазначений в анкеті-заяві як робочий номер телефону (а.с. 107).
Посилання представника банку на те, що фінансовим номером позивача є номер НОМЕР_7 та надсилання повідомлень по рахунках позивача на цей номер як фінансовий номер, - до уваги не може бути прийнятий, оскільки згідно архіву банку повідомлення на номер, вказаний банком, не ідентифіковано та «забраковано» до відправлення (а.с. 108).
Доводи апеляційної скарги висновки суду про стягнення заборгованості з банку не спростовують. З матеріалів справи вбачається та підтверджується результатами службового розслідування банку з роз'ясненнями в ході апеляційного розгляду про те, що незаконне списання коштів з рахунків позивача є наслідком шахрайських дій третіх осіб. Вину позивача в тому, що він своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка давала б змогу ініціювати платіжні операції, - не встановлено судом.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи АТ КБ «Приватбанк» про те, що списані в тому числі кредитні кошти банку, а тому стягнення коштів на користь позивача у зазначений судом першої інстанції спосіб не відновлює стан рахунків, зокрема кредитного, на якому числиться кредитна заборгованість.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 23.09.2019 року (справа № 335/4131/18), оцінюючи ефективність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід враховувати, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що внаслідок шахрайських дій незаконно списані кошти, в тому числі за рахунок овердрафтового кредиту, в зв'язку з чим стягнення сум на користь позивача є відновленням незаконно списаних сум на рахунках, що відповідає заявленому позивачем способу захисту з уточненням порядку його виконання. Згідно пояснень представника банку рахунки, зазначені в позові є діючими.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, з викладенням резолютивної частини в наступній редакції: стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 19 495 (дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 27 копійок неналежно списаних коштів шляхом відновлення коштів на рахунку: № НОМЕР_3 на суму 102 (сто дві) гривень; на рахунку: № НОМЕР_1 на суму 1502 (одна тисяча п'ятсот дві) гривень; на рахунку: № НОМЕР_2 в сумі 17 891 (сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто одна) гривень 27 копійок.
В решті це ж рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», - задовольнити частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 січня 2020 року, - змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 19 495 (дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 27 копійок неналежно списаних коштів шляхом відновлення коштів на рахунку: № НОМЕР_3 на суму 102 (сто дві) гривень; на рахунку: № НОМЕР_1 на суму 1502 (одна тисяча п'ятсот дві) гривень; на рахунку: № НОМЕР_2 в сумі 17 891 (сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто одна) гривень 27 копійок.
В решті це ж рішення суду залишити без змін.
Поновити дію рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 січня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду у випадках, передбачених п.п. а-г п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Дата складення повного судового рішення 27 липня 2020 року.
Головуючий П.Я.Ігнатенко
Судді: Л.П.Воронцова
О.М.Полікарпова