Ухвала від 27.07.2020 по справі 664/96/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН № 664/96/20

Номер провадження 11-сс/819/390/20 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_1

Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:

головуючого: - судді ОСОБА_2

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_5

прокурора: - ОСОБА_6

представника власника майна - ОСОБА_7

потерпілої - ОСОБА_8

розглянувши відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Цюрупинського районного суду Херсонської області від 25 травня 2020 року про арешт майна.

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий СВ Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Цюрупинського районного суду Херсонської області з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим № 6525010100:02:001:1207, за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на ній будівлі, споруди, виявлені під час огляду місця події 31.01.2020 року які належать ОСОБА_11 , із забороною розпорядження вказаним майном до скасовування арешту на майно у встановленому Законом порядку.

Вищевказаною ухвалою слідчого суді зазначене клопотання слідчого задавлене, накладено арешт на вищевказане нерухоме майно, як про те зазначено в клопотанні.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, власник майна ОСОБА_12 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити в заколенні клопотання слідчого.

Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Зокрема апелянт зазначає про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019230240001613 від 03.11.2019 року, в рамках якого заявлене клопотання про арешт майна, здійснюється за ч. 1 ст. 358 КК України за фактом вчинення невстановленою особою підробки письмової угоди. В даному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено.

Земельна ділянка з кадастровим №6525010100:02:001:1207, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , була придбана апелянтом відповідно до договору купівлі-продажу від 24.09.2019 року посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , Крім того, після придбання, ним самостійно на зазначеній земельній ділянці збудовано будівлі та зареєстровано право власності на них, у зв'язку з чим він є добросовісним набувачем даного майна.

Також, а ні земельна ділянка за кадастровим №6525010100:02:001:1207, ні розташовані на ній будівлі, споруди, що були виявлені під час огляду місця події 31.01.2020 року і які належать ОСОБА_12 не є речовими доказами у кримінальному провадженні №12019230240001613.

Майно на яке накладено арешт взагалі не стосується складу злочину, з приводу імовірності вчинення якого, порушено кримінальне провадження.

Зважаючи на викладене, слідчим не доведено існування правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що майно на яке він просить накласти арешт є предметом протиправної діяльності, об'єктом та знаряддям злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, апелянт зазначає про те, що питання розподілу спільного сумісного майна подружжя між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 вирішується в судовому порядку Херсонським міським судом Херсонської області. В рамках зазначеної справи подружжя вирішує в тому числі і питання щодо прав на домоволодіння по АДРЕСА_1 , що було знесено подружжям та земельної ділянки за кадастровим №6525010100:02:001:1207 на якій було розміщено знесений будинок.

Заслухавши суддю-доповідача, власника майна та його представника на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи клопотання та апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до сформованої практики ЄСПЛ, щодо порушень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження; збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально- правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Вищевказаних вимог КПК України слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого дотримано не було.

Як вбачається з наданих матеріалів в провадженні Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12019230240001613 за фактом підробки невстановленими особами письмової згоди про знищення житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві спільної власності належить ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 КК України.

Слідчий СВ Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Цюрупинського районного суду Херсонської області з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим № 6525010100:02:001:1207, за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на ній будівлі, споруди, виявлені під час огляду місця події 31.01.2020 року які належать ОСОБА_11 , із забороною розпорядження вказаним майном до скасовування арешту на майно у встановленому Законом порядку.

Згідно договору купівлі - продажу від 24.09.2013 року № 2238 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_13 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності , право власності на земельну ділянку з кадастровим № 6525010100:02:001:1207, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_15 .

На даному етапі досудового розслідування в рамках кримінального провадження нікому про підозру повідомлено не було, санкцією ч. 1 ст. 358 КПК України, конфіскація майна як виду покарання чи спеціальна конфіскація майна не передбачена, цивільний позов відсутній, а земельна ділянка з кадастровим № 6525010100:02:001:1207, за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на ній будівлі, споруди, виявлені під час огляду місця події 31.01.2020 року які належать ОСОБА_12 речовими доказами у цьому кримінальному провадженні не визнавались.

Зважаючи на те, що вищевказане майно на яке просить накласти арешт слідчий не є в розумінні ст. 98 КПК України речовим доказом, ОСОБА_12 є добросовісним його набувачем, а також враховуючи те що це майно не містить ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КПК України, в тому числі не є предметом його вчинення, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення клопотання слідчого.

Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, проти чого не заперечують учасники провадження, питання розподілу спільного сумісного майна подружжями ОСОБА_16 , в тому числі і питання щодо прав на домоволодіння по АДРЕСА_1 , вирішується в судовому порядку Херсонським міським судом Херсонської області, справа №766/18732/19.

Зважаючи на викладене оскаржувану ухвалу слідчого судді не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасування з постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Цюрупинського районного суду Херсонської області, якою задоволено клопотанням слідчого СВ Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим № 6525010100:02:001:1207, за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на ній будівлі, споруди, виявлені під час огляду місця події 31.01.2020 року які належать ОСОБА_11 , із забороною розпорядження вказаним майном до скасовування арешту на майно у встановленому Законом порядку - скасувати.

Постановити нову ухвалу.

В задоволенні клопотання слідчого СВ Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим № 6525010100:02:001:1207, за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на ній будівлі, споруди, виявлені під час огляду місця події 31.01.2020 року які належать ОСОБА_11 , із забороною розпорядження вказаним майном до скасовування арешту на майно у встановленому Законом порядку - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Попередній документ
90612504
Наступний документ
90612506
Інформація про рішення:
№ рішення: 90612505
№ справи: 664/96/20
Дата рішення: 27.07.2020
Дата публікації: 12.06.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Херсонський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.09.2020)
Дата надходження: 16.09.2020
Предмет позову: -
Розклад засідань:
25.05.2020 12:30 Цюрупинський районний суд Херсонської області
09.07.2020 10:40 Цюрупинський районний суд Херсонської області
27.07.2020 09:00 Херсонський апеляційний суд
10.02.2021 13:00 Цюрупинський районний суд Херсонської області