Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
16 липня 2020 р. Справа № 520/3678/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чудних С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,
позивача - ОСОБА_1 ;
представника позивача - Мельниченка Є.О.,
представника відповідача - Дерев'янка Д.В.,
третьої особи - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - Манька О.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.01.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи за його скаргою відносно адвоката ОСОБА_2;
- зобов'язати дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області відкрити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво НОМЕР_1, видане 13 жовтня 2017 року Радою адвокатів Харківської області).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 відносно адвоката ОСОБА_2 . Зобов'язано дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 16 листопада 2018 року на адвоката ОСОБА_2. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 30.03.2020 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - прийнято до розгляду.
Суд зазначає, що направляючи справу на новий судовий розгляд Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року зазначив, що суд першої інстанції як суд, що визначений законом та до компетенції якого належить вирішення питання щодо строку звернення до суду, не надав оцінки дотримання позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.
Так, суд зазначає, що разом із позовною заявою позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого позивач зазначив, що до суду він звернувся в межах строку, оскільки із оскаржуваним рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.01.2019 ОСОБА_1 ознайомлено лише 14.03.2020, а до суду він звернувся 12.04.2020.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали зазначене клопотання та просили суд поновити строк звернення до суду із зазначеним позовом.
Представник відповідача та представники третіх осіб заперечували проти поновлення строку звернення до суду.
Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до приписів частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою вказаної статті вказано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини сьомої статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VІ рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Згідно з вимогами частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому , у випадку пропуску строку оскарження рішення, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що з наданих до суду доказів в якості поважності пропуску строку звернення до суду, вбачається, що позивач пропустив місячний строк на оскарження спірного рішення.
Разом з тим, доводи викладені позивачем в обґрунтування поважності пропуску строку приймаються судом до уваги, оскільки позивач вказує, що саме 14.03.2019 дізнався про спірне рішення при отриманні його (а.с. 11 т.1 ), поштою вказане рішення ним не отримано, а з даним позовом до суду звернувся 12.04.2019, тобто у місячний строк з моменту, коли дізнався про прийняте рішення дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.01.2019.
Суд звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
У п. 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 "Христов проти України", заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів."
Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Bellet v. France зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Таким чином, враховуючи, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо 14.03.2019 та те, що інших доказів вручення позивачу спірного рішення відповідачем до суду не надано, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Керуючись статтями 121, 122, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом по адміністративній справі - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 21 липня 2020 року.
Суддя С.О.Чудних