Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, код
Харків
16 липня 2020 р. № 520/1556/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) про визнання дій протиправними, скасувати наказ та податкові повідомлення-рішення -
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточненого позову, просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки само зайнятої особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 рік, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 рік на підставі наказу № 3034 від 17.12.2019 року.
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області від 17.03.2020 року № 00003533306 про застосування штрафних (фінансових санкцій/штрафу) у розмірі 510,00 грн. на підставі п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України; № 00003523306 про збільшення суми грошового зобов'язання по єдиному податку за 2018 рік у сумі 256541,10 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 64135,28 грн. згідно з п. п. 54.2.3 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України;
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на користь ФО- П ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4052,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 Податкового кодексу України. Як вбачається зі змісту Наказу №3034 від 17.12.2019 року правовою підставою для проведення спірної документальної позапланової невиїзної перевірки та його видачі зазначено п. п 78.1.1, 78.1.2, 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України - не надання позивачкою, як ФО-П пояснень та їх документального підтвердження на запит від 31.01.2019 року № 2595/ФОП/20-40-13-04-11.
Також позивач, вважає за необхідне зазначити, що за таких самих підстав Головним управлінням ДФС у Харківській області було видано наказ №2507 від 03.04.2019 року області щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки само зайнятої особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 рік, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 рік, правові підстави для проведення якої є аналогічними наказу №3034 від 17.12.2019 року.
Не погодившись з винесеним ГУ ДФС у Харківській області наказом №2507 від 03.04.2019 року позивачка звернулась до суду. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року по справі №520/6836/19 визнано незаконним та скасовано наказ ГУ ДФС у Харківській області №2507 від 03.04.2019 року, з підстав невідповідності запиту від 31.01.2019 №2595/ФОП/20-40-13-04-11 приписам ст.. 78 ПК України. Зазначене рішення суду від 10.09.2019 на час призначення спірної перевірки набрало законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року по справі №520/6836/19 є обов'язковим до виконання на всій території України. А висновок викладений в ньому щодо невідповідності запиту від 31.01.2019 №2595/ФОП/20-40-13-04-11 приписам ст.. 78 ПК України, у зв'язку з чим у позивачки, як платника податків не виникло обов'язку у наданні пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, є приюдицією, оскільки справа розглянута за участю позивача та за участю відповідача, стосовно правомірності призначення перевірки за тих самих підстав та питань що охоплюють один і той же період перевірки, що і наказ №3034 від 17.12.2019 року. Отже, на час видачі наказу №3034 від 17.12.2019 року були відсутні правові підстави для проведення спірної позапланової перевірки. У зв'язку з чим позивачка звернулась з позовом до суду та просить скасувати зазначений наказ та винесені податкові повідомлення-рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Представник відповідача через канцелярію суду 26.03.2020 року надав відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечував, та зазначив, що при винесенні наказу № 3034 від 03 квітня 2019 року податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України. Просив у позові відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надавши відзив на адміністративний позов, та зазначив, що при винесенні наказу №3034 від 17.12.2019 року податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України. Просив у позові відмовити в повному обсязі.
Через канцелярію суду 10.04.2020 року позивач подав заяву про зміну предмету позову у відповідності до ч. 1 ст. 47 КАС України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року заяву позивача про зміну предмету позову було задоволено та надано строк відповідачу до 30.04.2020 року надати письмового відзиву на заяву про зміну предмету позову.
Представником відповідача 14.05.2020 року через канцелярію суду було подано відзив на заяву про зміну предмету позову, в якому зазначив, що винесений наказ №3034 від 17.12.2019 та винесені податкові повідомлення-рішення від 17.032020 № 00003533306 та № 00003523306 є законними та обгунтованими та винесеними у відповідності до приписів податкового законодавства.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засіданні 16.07.2020р. представник позивача не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, проте до канцелярії суду була надана заява про розгляд справи без участі позивача, у зв'язку з неможливістю останнього з'явитись в судове засідання.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
31.01.2019 Головним управлінням ДФС у Харківській області складено та направлено на адресу позивача запит № 2595/ФОП/20-40-13-04-11, в якому зазначено, що контролюючим органом отримано податкову інформацію щодо ФОП ОСОБА_1 , яка протягом 2017-2018 років реалізовувала товар, доставку якого здійснювало ТОВ "Нова Пошта", а розрахунки за товар проводились із залученням ТОВ "Пост Фінанс". Так, в ході проведеного аналізу встановлено, що ФОП ОСОБА_1 отримала грошові кошти у 2017 році - 1291,3 тис. грн, у 2018 році - 3210,3 тис. грн., при цьому, згідно декларації платника єдиного податку у 2017 році задекларувала - 929,38 тис. . за 2018 рік. Враховуючи викладене, у вказаному запиті податковий орган просив протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження за 2017 - 2018 роки) з приводу наведених вище фактів щодо недостовірності даних, що містяться у декларації, зокрема, але не вичерпно: договори та угоди; видаткові накладні; розрахунки банку, розрахункові документи; акти виконаних робіт; книга обліку доходів та витрат.
18.02.2019 (№23557/ФОП вхід.) до контролюючого органу надано відповідь, в якій ФОП ОСОБА_1 зазначила, що на протязі 2017 - 2018 років позивачем з метою здійснення підприємницької діяльності придбавалась уживана техніка у приватних осіб, з умовою можливості повернення такої техніки продавцю у разі виявлення недоліків та несправностей, які унеможливлювали використання та продаж придбаного товару; після проведення технічної перевірки такої техніки, якщо було виявлено недоліки техніку було повернуто продавцю, шляхом поштового відправлення, яке здійснювалось через ТОВ "Нова Пошта"; витрати пов'язані з поверненням товару, покладалися на продавця; продавець повинен відшкодувати витрати покупця у зв'язку з поверненням технічно несправного товару; повернення грошових кошт проводилося через послуги компанії ТОВ "Пост Фінанс".
Також, у вказаній відповіді ФОП ОСОБА_1 вказала, що статтею 165 Податкового кодексу України встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів. Враховуючи викладене, позивачем повідомлено податкового органу, що суми, які поверталися за несправний товар не були включені до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу, оскільки такі кошти є доходом, а тому, не відображалися при подачі річної декларації платника єдиного податку.
У зв'язку із ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на запит №2595/ФОП/20-40-13-04-11 від 31.01.2019, 17 грудня 2019 року Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено наказ № 3034"Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ФОП ОСОБА_1 ", відповідного до якого на підставі п. п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 49.2 ст. 49, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п. п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) з 07 лютого 2020 року тривалістю 3 робочих днів, перевірку провести за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 з питання дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи про що складено акт перевірки від 18.02.2020 року №439/20-40-33-06-07/1926900824.
Так, за результатами перевірки відповідачем встановлено перевищення ФОП ОСОБА_1 граничного обсягу доходів у 2018 році на 1710274,00 грн. (3210274,00 грн.- 1500000,00 грн), у зв'язку з чим позивач, враховуючи приписи п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України в наступному податковому (звітному) кварталі зобов'язана за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи. Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Самозайнятою особою ОСОБА_1 вказане застосування ставки в розмірі 15 відсотків не здійснено, заява стосовно відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не надана та перехід з 01.01.2019 на загальну систему оподаткування не здійснено.
Таким чином, в порушення вимог п. п 2 п. 293.8 статті 293 ПКУ занижено податкові зобов'язання з єдиного податку за 2018 рік на 256541,10 грн. (1710274 грн. х 15%).
На підставі встановлених порушень Головним управлінням ДПС у Харківській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 17.03.2020 року №00003533306 та №00003523306.
Не погоджуючись із винесеним податковим органом наказом № 3034 від 17.12.2019 та винесеними податковими повідомлення-рішення від 17.03.2020 року №00003533306 та №00003523306 позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням та оцінюючи обґрунтованість прийнятого відповідачем наказу, суд зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, позиція позивача та представника позивача, базується, зокрема, на тому, що податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу керівника контролюючого органу, який скасований в судовому порядку, а саме рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року по справі №520/6836/19, але податковим органом складено наказ №3034 від 17.12.2019 року за той же період та з тих самих підстав.
Суд погоджується з такими доводами позивача, виходячи з наступного.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року по справі №520/6836/19, адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області визнання незаконним та скасування наказу, зупинення певних дій - задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 2507 від 03 квітня 2019 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ФОП ОСОБА_1 ".
У задоволенні решти позовних вимог - відмолено.
При ухвалені рішення судом було встановлено, «як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного наказу від 03.04.2019 слугувало неотримання пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит №2595/ФОП/20-40-13-04-11 від 31.01.2019.
Поряд з цим, судовим розглядом встановлено, що позивач надав обґрунтовані пояснення, проте, запитуваних документів не надав, що по суті узгоджується із приписами п. п. 781.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки із змісту наданого запиту не вбачається, яке саме допустила порушення вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 . У такому випадку надання позивачем документів первинного бухгалтерського обліку, ведення яких не передбачено в наслідок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності не передбачено приписами зазначеної норми ПК України.
Оскільки запит не містив посилань на порушення позивачем вимог податкового законодавства, у ФОП ОСОБА_1 і не виникало обов'язку надання і відповідних письмових пояснень та їх документального підтвердження.
Враховуючи викладене, підстави для винесення спірного наказу в Головного управління ДФС у Харківській області були відсутні, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 2507 від 03 квітня 2019 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ФОП ОСОБА_1 "».
Згідно частини 6 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи із наведених положень суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка здійснена без законних на те підстав, що, в свою чергу, нівелює її наслідки.
Європейський суд з прав людини наголошує на необхідності реалізації принципу правової визначеності між платником податку та органом фіскальної служби, який здійснює адміністрування та контроль за сплатою податків та зборів таким платником податків, що відповідає прогнозованості діяльності суб'єкта владних повноважень. Рішення та дії контролюючого органу мають відповідати вимогам закону, й цілком закономірним та очікуваним є сподівання особи на дотримання контролюючим органом цієї вимоги. У разі, якщо особа постраждала від неправомірного рішення та дій контролюючого органу, особа має бути поновлена в своїх порушених правах судом відповідно до положень статті 13 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України зазначене є «правомірним очікуванням» в світлі практики Європейського суду з прав людини.
Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що акт перевірки отриманий в результаті документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 є неналежним доказом, виходячи із положень процесуального принципу допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, за якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, на думку суду, відсутні підстави для оцінки по суті наявності/відсутності допущених порушень платником податків - позивачем норм податкового законодавства, оскільки такі порушені зафіксовані в акті перевірки, який, в свою чергу, не є допустимим доказом.
Таким чином, наведені обставини є самостійною та безумовною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваних рішень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про невідповідність оскаржуваних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.
Між тим, суд звертає увагу, що інші доводи та заперечення контролюючого орану не мають визначального характеру при вирішенні даного спору по суті, оскільки судовим рішенням по справі №520/6836/19 фактично встановлено незаконність підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а тому подальший порядок її здійснення (наявність чи відсутність порушень), у тому числі наявність чи відсутність порушень податкового законодавства не впливає на хід розгляду адміністративної справи №520/1556/2020.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, керуючись статями 2, 72-74, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) про визнання дій протиправними, скасувати наказ та податкові повідомлення-рішення - задовольнити
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки само зайнятої особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 рік, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 рік на підставі наказу № 3034 від 17.12.2019 року.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області від 17.03.2020 року № 00003533306 про застосування штрафних (фінансових санкцій/штрафу) у розмірі 510,00 грн. на підставі п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України; № 00003523306 про збільшення суми грошового зобов'язання по єдиному податку за 2018 рік у сумі 256541,10 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 64135,28 грн. згідно з п. п. 54.2.3 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України;
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код 39599198) судовий збір у розмірі 4052,66 (чотири тисячі п'ятдесят дві гривні) 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27 липня 2020 року.
Суддя О.М. Шляхова