вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
24 липня 2020 р. Справа №480/2016/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Малимоненка Р.А.,
представника відповідача - Дяченко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Роменської районної державної адміністрації Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Роменської районної державної адміністрації Сумської області, в якому з урахуванням уточнень просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Роменської районної державної адміністрації Сумської області від 24.02.2020 № 22-К «Про звільнення ОСОБА_1 », в частині звільнення 28.02.2020 року ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи та комунікацій з громадськістю апарату Роменської районної державної адміністрації у зв'язку зі скороченням штату державних службовців відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу";
- поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді головного спеціаліста Роменської районної державної адміністрації Сумської області;
- стягнути з Роменської районної державної адміністрації Сумської області суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період, починаючи з 02.03.2020 року по день постановлення судового рішення в справі, яка на день подання уточненої позовної заяви складає 18528,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з 03.07.1992 по 28.02.2020 позивачка безперервно працювала в різних структурних підрозділах на різних посадах Роменської районної державної адміністрації Сумської області. Позивачка неодноразово підвищувала кваліфікацію, була в складі дисциплінарної комісії, 01.07.2019 їй присвоєно 7 ранг державного службовця в межах категорії «В». За сумлінну працю позивачка неодноразово заохочувалась. Крім того, позивачка є секретарем виборного профспілкового органу -профкому Профспілкової організації Роменської районної державної адміністрації.
Позивач стверджує, що всупереч ст. 42 КЗпП України при звільненні відповідачем не враховано її переважне право на залишення на роботі. Всупереч вимог ч. 2 ст. 40, ст.ст. 49-2 КЗпП України, Закону України «Про державну службу» (в чинній на час процедури скорочення редакції), за період з моменту попередження по день звільнення, відповідач не вжив усіх необхідних заходів для працевлаштування позивачки на наявній рівнозначній посаді в Роменській районній державній адміністрації Сумської області і не пропонував їй всіх наявних вакантних посад постійної роботи, на яких вона могла працювати відповідно до кваліфікації.
Також позивач вважає, що відповідач порушив додаткові законні гарантії, що встановлені положеннями ст.ст. 43, 252 Кодексу законів про працю України та ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», оскільки її звільнив без одержання попередньої згоди виборного профспілкового органу, членом (секретарем) якого вона є, а також без попередньої згоди вищестоящого виборного профспілкового органу.
Ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача надав суду відзив на позов, я кому проти позовних вимог заперечував з огляду на таке.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада, 2019 р. № 926 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністр України та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. №746» та на підставі розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 20.11.2019 № 607-ОД «Про внесення змін до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 18.04.2014 № 146-ОД» головою Роменської районної державної адміністрації 27.11.2019 прийнято розпорядження № 229-ОД «Про затвердження граничної чисельності і структури Роменської районної державної адміністрації» (зі змінами) та № 230-ОД «Про структуру апарату Роменської районної державної адміністрації» (зі змінами). Всі зміни в структурі і чисельності апарату Роменської районної державної адміністрації відповідно до розпоряджень голови вступили в дію 28.12.2019.
Відповідно до зазначених змін в структурі і граничній чисельності райдержадміністрації 09.12.2019 керівником апарату райдержадміністрації всіх працівників апарату та структурних підрозділів без статусу юридичної особи публічного права райдержадміністрації було попереджено про наступне вивільнення відповідно до статті 49-2 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) на підставі п.1 ч.І ст.40 КЗпП України та ч.І ст. 87 Закону.
На підставі листа директора Роменського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 16.12.2019 № 01-16/522 ОСОБА_1 було надано пропозицію щодо працевлаштування 16.12.2019 № 06-36/256 на вакантну посаду фахівця із соціальної роботи відділу соціальної роботи Роменського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з 01.01.2020. Позивачка від даної пропозиції відмовилася.
Також керівником апарату прийнято наказ від 16.12.2019 № 16-ОД «Про утворення комісії по визначенню переважної права залишення на роботі працівників апарату та структурних підрозділ райдержадміністрації (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права) у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників». Комісією у встановлені строки було проведено порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації шляхом складення відповідних висновків по кожному працівнику в межах посади, яку йому може бути запропоновано з дотриманням вимог законодавства про державну службу щодо розмежування категорій посад «Б» і «В» та надано відповідні пропозиції комісії на розгляд керівника апарату райдержадміністрації.
Крім того, відповідач стверджує, що 26.12.2019 всі працівники апарату та структурних підрозділів (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права) райдержадміністрації керівником апарату було ознайомлено під підпис з переліком посад, які вводилися до штатного розпису з 28.12.2019. Зазначене підтверджується особистим підписом позивачки у вказаному переліку. Разом з тим, керівником апарату райдержадміністрації працівникам було запропоновано написати заяви на вакантні посади штатного розпису з дотриманням законодавства про державну службу. ОСОБА_1 була написана лише одна заява на посаду головного спеціаліста відділу документообігу, контролю, організаційної та інформаційної діяльності апарату райдержадміністрації. Комісією ОСОБА_1 не була рекомендована на зазначену посаду за підсумками проведення порівняльного аналізу кваліфікації і продуктивності праці працівників.
В ході здійснення призначень працівників на посади штатного розпису з'явилася тимчасово вакантна посада головного спеціаліста відділу житлово- комунального господарства, інфраструктури та захисту довкілля райдержадміністрації. Відповідно, позивачу, разом з іншими працівника керівником державної служби було направлено лист від 10.01.2020 № 06-34/15 щодо пропозиції переведення на посаду головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства, інфраструктури та захисту довкілля Роменської районної державної адміністрації. Позивач з даною пропозицією спочатку погодилась, про що свідчить відповідний надпис від 10.01.2020. Але, 11 січня 2020 року керівнику апарату надійшла заява про відмову ОСОБА_1 від переведення на зазначену посаду. Подальше працевлаштування позивачки стало неможливим у зв'язку з відсутністю вакантних посад в райдержадміністрації.
Представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якій зазначає що відповідачем належним чином не досліджено питання щодо переважного права позивачки на залишення на роботі при тому, що позивачка має найбільш тривалий стаж роботи у нього, працювала на різних посадах і до моменту звільнення у зв'язку зі скороченням штату державних службовців обіймала посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи та комунікацій з громадськістю апарату Роменської районної державної адміністрації Сумської області та має чисельні заохочення як від відповідача так і Президента України.
Крім того, представник позивача зазначає, що процедура скорочення державних службовців була розпочата відповідно до вимог встановлених КЗпП України. Позивачка вважає, що відповідач не виконав покладених на нього обов'язків, оскільки їй не було запропоновано усі наявні посади, що відповідають рівню її освіти і кваліфікації, які з'явилися з дня попередження про наступне вивільнення по день звільнення - з 09.12.2019 по 28.02.2020.
Також позивач заперечує факт того, що 26.12.2019 її було ознайомлено зі списком усіх вакантних посад в апараті РДА та її структурних підрозділах.
Представник відповідача в свою чергу надав суду заперечення на відповідь на відзив, яких зазначив, що для всіх працівників були створенні рівні умови по визначенню переважного права залишення на роботі, а саме: затверджено єдину порівняльну форму кваліфікації і продуктивності праці працівників апарату та структурних підрозділів райдержадміністрації. Виключно за результатами порівняльного аналізу в межах однорідних професій і посад, кваліфікації і продуктивності праці працівників райдержадміністрації, враховуючи досвід роботи та переваги наявної компетентності в відповідній сфері, були внесені пропозиції керівникові державної служби щодо призначення на зазначені посади. При цьому, представник відповідача стверджує, що вирішення питання щодо того, хто із працівників має більш високу кваліфікацію і продуктивність праці - сфера компетенції роботодавця. Комісія створена як консультативно-дорадчий орган і проаналізувавши кваліфікацію і продуктивність праці усіх працівників із матеріалів, наявних в особових справах, посадових інструкціях та наказах щодо встановлення надбавок, перебування у відпустках (в т.ч. без збереження заробітної плати) за 2019 рік внесла на розгляд керівнику апарату свої пропозиції. Оскільки, позивачкою, фактично була надана згода про переведення лише на посаду головного спеціаліста відділу документообігу, контролю, організаційної та інформаційної діяльності апарату райдержадміністрації, то керівником державної служби відповідно до умов статті 41 Закону враховувались професійна підготовка та професійні компетентності претендентів на зазначену посаду.
Ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, ОСОБА_1 з 03 липня 1992 року по 28 лютого 2020 року працювала на різних посадах державної служби в Роменській районній державній адміністрації Сумської області, остання займана посада - головний спеціаліст відділу організаційної роботи та комунікацій з громадськістю апарату Роменської районної державної адміністрації Сумської області (а.с. 6 - 8, т.1).
09 грудня 2019 року позивачка отримала попередження про наступне вивільнення із займаної посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» 28 лютого 2020 року, у якому повідомлено, що на той момент в Роменській районній державній адміністрації відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані їй для подальшого працевлаштування.
Наказом від 24.02.2020 № 22-К ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи та комунікацій з громадськістю апарату Роменської районної державної адміністрації Сумської області 28 лютого 2020 року у зв'язку зі скороченням штату державних службовців відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" (а.с. 5, т.1)
Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та шостою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу». Пунктом 1 ст.1 цього Закону визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Згідно ч.ч.1,2 ст.3 Закону України «Про державну службу», цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. Дія цього Закону поширюється, зокрема, на державних службовців: 3) місцевих державних адміністрацій.
Частинами 2 - 3 ст.5 Закону України «Про державну службу» передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 83 Закону України «Про державну службу», державна служба припиняється: за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
Підстави припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення визначені, статтею 87 Закону України «Про державну службу», зокрема відповідно до п. 1 ч. 1 цієї статті підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
При цьому суд зазначає, що процедура вивільнення державних службовців у разі скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури нормами Закону України «Про державну службу» (в редакції на час попередження позивачки про наступне звільнення) не передбачена.
Відтак, в цій частині на державних службовців поширюється дія норм законодавства про працю.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Водночас, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина 2 статті 40 КЗпП України ).
Статтею 42 Кодексу законів про працю України визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Відповідно до ст.49-2 Кодексу законів про працю України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
З матеріалів справи суд вбачає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2019 р. № 926 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. №746» та на підставі розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 20.11.2019 № 607-ОД «Про внесення змін до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 18.04.2014 № 146-ОД» головою Роменської районної державної адміністрації 27.11.2019 прийнято розпорядження № 229-ОД «Про затвердження граничної чисельності і структури Роменської районної державної адміністрації» (зі змінами) та № 230-ОД «Про структуру апарату Роменської районної державної адміністрації» (зі змінами) (а.с.95 - 124, т.1). Зміни в структурі і чисельності апарату Роменської районної державної адміністрації відповідно до розпоряджень голови вступили в дію 28.12.2019.
Внаслідок введення в дію зазначених змін у структурі і чисельності апарату Роменської районної державної адміністрації, зокрема, був ліквідований відділ організаційної роботи та комунікацій з громадськістю (5 штатних одиниць: начальник відділу, 3 головних спеціаліста і спеціаліст) та відділ документообігу (4 штатні одиниці: начальник відділу, головний спеціаліст, провідний спеціаліст та оператор комп'ютерного набору), посади вказаних відділів були скорочені. Натомість в структурі апарату Роменської районної державної адміністрації був створений відділ документообігу, контролю, організаційної та інформаційної діяльності (3 штаті одиниці: начальник відділу, головний спеціаліст та провідний спеціаліст).
Судом встановлено, що після попередження про наступне вивільнення та до прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 , посади у відділі документообігу, контролю, організаційної та інформаційної діяльності апарату Роменської районної державної адміністрації не пропонувалися. Разом з тим, позивач 26.12.2019 на ім'я керівника апарату Роменської районної державної адміністрації подавала заяву про переведення її на посаду головного спеціаліста відділ документообігу, контролю, організаційної та інформаційної діяльності (а.с. 182, т.1). Як стверджує представник відповідача, позивачці було відмовлено в переведенні на вказану посаду та інші посади цього відділу в зв'язку із переведенням на них інших працівників, які мають більш високу кваліфікацію та продуктивність праці.
При цьому, керівником апарату Роменської районної державної адміністрації прийнято наказ від 16.12.2019 № 16-ОД «Про утворення комісії по визначенню переважної права залишення на роботі працівників апарату та структурних підрозділ райдержадміністрації (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права) у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників» (далі - Комісія), пропозиції якої були враховані керівником апарату при прийняття наказу про звільнення позивачки (а.с. 128 - 131, т.1).
Згідно висновків Комісія рекомендувала на посаду головного спеціаліста відділу документообігу, контролю, організаційної та інформаційної діяльності - ОСОБА_2 (до змін в структурі займала посаду головного спеціаліста відділу документообігу) та на посаду провідного спеціаліста відділу документообігу, контролю, організаційної та інформаційної діяльності - ОСОБА_3 (до змін в структурі займала посаду провідного спеціаліста сектору управління персоналом) виходячи з рейтингу оцінки кваліфікації та продуктивності праці (а.с. 144 - 145, 148 - 150 т.1). У висновках також зазначено, що ОСОБА_1 має середні показники продуктивності праці, за час перебування на посаді головного спеціаліста в складі відділу організаційної роботи та комунікацій з громадськістю не виконувала обов'язки начальника відділу на період його відсутності, а тому досвіду організаційної роботи на має.
Суд зазначає, що у вказаних висновках взагалі відсутній аналіз роботи позивача, із їх змісту неможливо встановити яким чином було оцінено продуктивність праці вказаних працівників, з яких показників чи з якої інформації Комісією було встановлено що ОСОБА_1 має середні показники продуктивності праці, при тому що до дисциплінарної відповідальності позивач не притягувалася, в 2018 році була нагороджена медаллю «За працю та звитягу» відповідно до Указу Президента, неодноразова підвищувала свою кваліфікацію, за результатами моніторингу щодо виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» проведеного Управлінням інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації Роменська РДА зайняла 1 місце у рейтингу (а.с. 38 - 41, т.2). Разом з тим в порівняльній таблиці, складеній комісією не зазначені всі отримані позивачкою заохочення (грамоти, подяки). Також під час розгляду справи встановлено, що у висновках безпідставно зазначено, що позивач не виконувала обов'язки начальника відділу, вказана інформація спростовується листом відповідача на запит адвоката позивачки (а.с. 105 - 106, т.1). Крім того, ОСОБА_2 має стаж роботи на державній службі - 12 років, ОСОБА_1 - 27 р.5 м., ОСОБА_3 - 9 р.8.м.
Щодо посилання представника відповідача на результати щорічного оцінювання, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали оцінку - відмінно, а ОСОБА_1 - позитивну (а.с. 24 - 25, 29 - 30, 33 - 34, т.2) суд зазначає наступне.
Частинами 1-5 ст. 44 Закону України «Про державну службу» визначено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
З Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за 2019 рік, суд вбачає, що ОСОБА_1 отримала середній бал 3 - оцінка позитивна, в обґрунтуванні оцінки зазначено: завдання виконане своєчасно, результат якого повною мірою можна використати у роботі. Робота проводилася ефективно (а.с. 33 - 34, т.2). При цьому, будь яких недоліків в роботі чи зауважень до роботи ОСОБА_1 не зазначено, обгрунтування виставлених балів за кожним завданням у Результатах відсутнє. Відтак, суд вважає, що результати вказаного оцінювання не відображають в повній мірі результативності, ефективності та якості виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків державного службовця.
Також безпідставним суд вважає посилання відповідача на розмір надбавки за інтенсивність праці як на критерій оцінки обсягу та ефективності виконання посадових обов'язків державного службовця. Так під час розгляду справи відповідач не надав суду будь-яких доказів та пояснень щодо показників за якими визначається розмір надбавки за інтенсивність праці і яким чином під час визначення розміру цієї надбавки оцінюється об'єм, інтенсивність та результативність праці державних службовців.
Отже враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач не довів відсутності у позивачки переважного права на залишення на роботі.
Також судом встановлено, що позивачці 10.01.2020 була запропонована тимчасово вакантна посада головного спеціаліста відділу житлово - комунального господарства, інфраструктури та захисту довкілля Роменської районної державної адміністрації. Позивач з даною пропозицією спочатку погодилась, але 11 січня 2020 року керівнику апарату надійшла заява про відмову ОСОБА_1 від переведення на зазначену посаду (а.с. 186, 196 т.1). Як пояснила в судовому засіданні позивач, зазначена посада була вакантна на період перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною, у зв'язку з чим ОСОБА_1 від неї відмовилася. Зазначений факт підтверджується матеріалами справи.
Крім того, суд зазначає що відповідач в порушення вимог КзПП України не виконав свого обов'язку та не запропонував інші посади, що відповідають рівню освіти і кваліфікації позивачки, які з'явилися з дня попередження про наступне вивільнення по день звільнення - з 09.12.2019 по 28.02.2020.
При цьому, факт того, що ОСОБА_1 було запропоновано вакантну посаду фахівця із соціальної роботи відділу соціальної роботи Роменського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, суд не вважає підтвердженням виконанням такого обов'язку з боку відповідача, оскільки Роменський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є окремою юридичною особою та вказана посада не відноситься до посад державної служби.
Посилання представника відповідача на те, що 26.12.2019 всі працівники апарату та структурних підрозділів райдержадміністрації були ознайомлені під підпис з переліком посад, які вводилися до штатного розпису з 28.12.2019., але позивачка виявила бажання зайняти лише посаду головного спеціаліста відділу документообігу, контролю, організаційної та інформаційної діяльності, суд вважає безпідставним (а.с. 179 - 180, т.1).
Суд зазначає, що відповідач безпідставно ототожнює факт ознайомлення працівника з переліком вакантних посад з пропозицією зайняття вакантної посади. В силу приписів КЗпП така пропозиція повинна бути адресована конкретному працівнику із чітко визначеним переліком запропонованих посад. Крім того, суд враховує заперечення позивача, яка стверджує, в наданому відповідачем переліку свій підпис вона поставила у зв'язку із ознайомленням із результатами оцінювання. З матеріалів справи суд вбачає, що аркуш на якому є підпис позивачки не містить назви чи реквізитів, відтак неможливо встановити його належність до будь - якого документу. Отже матеріали справи не містять беззаперечних письмових доказів пропонування відповідачем особисто позивачці інших посад, на яких вона може працювати, враховуючи її кваліфікацію, досвід тощо.
Також під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів відмови позивачки від будь-яких інших посад крім тимчасово вакантної посади головного спеціаліста відділу житлово - комунального господарства, інфраструктури та захисту довкілля та посади фахівця із соціальної роботи відділу соціальної роботи Роменського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, яка не відноситься до посад державної служби та є посадою в іншій юридичній особі.
Доказів відсутності можливості працевлаштування позивачки з моменту попередження про наступне звільнення до моменту звільнення відповідачем також не подано.
Згідно із ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, виходячи з викладеного вище суд вважає, що відповідач не довів правомірності прийнятої ним наказу про звільнення ОСОБА_1 .
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнятий не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, за відсутності необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення якого він спрямований.
Відтак позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату Роменської районної державної адміністрації Сумської області від 24.02.2020 № 22-К, в частині звільнення 28.02.2020 року ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи та комунікацій з громадськістю апарату Роменської районної державної адміністрації, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді головного спеціаліста Роменської районної державної адміністрації Сумської області, суд зазначає наступне.
Абзацом 1 ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже законодавством передбачено поновлення незаконно звільненого працівника на попередній роботі. При цьому суд не може перебирати на себе функції роботодавця та поновлювати позивача на посаді, на якій він не працював до звільнення. Відтак позовні вимоги в цій частині є безпідставним та задоволенню не підлягають.
Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Враховуючи встановлення судом факту незаконного звільнення позивача із займаної посади, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та поновити ОСОБА_1 на попередній роботі - посаді головного спеціаліста відділу організаційної роботи та комунікацій з громадськістю апарату Роменської районної державної адміністрації.
Також відповідно до абз. 2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
При визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), який застосовується, зокрема, у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до оскаржуваного наказу останнім робочим днем позивачки є 28.02.2020 року, тому сума середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу підлягає стягненню, починаючи з 02.03.2020 року (наступний за датою звільнення робочий день) по день постановлення судового рішення в справі.
Згідно наданої відповідачем довідки № 04-24/46 від 27.03.2020 середньоденна заробітна плата позивача за два останні місяці роботи, що передували звільненню складає 529,39 грн, а середньомісячна заробітна плата складає 11117,19 грн. (а.с. 21, т.1)
При цьому відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 р. № 1133/0/206-19 кількість робочих днів у березні 2020 року складає 21, у квітні - 21, у травні 19, у червні 20, та у липні по день прийняття рішення - 18 (всього 99 робочих дня).
Отже за час вимушеного прогулу на користь позивачки підлягає нарахуванню та стягненню сума середньої заробітної плати в розмірі 52409,61грн. (99 р.д X 529,39 грн).
На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді публічної служби та виплати середнього заробітку за один місяць, що складає 11117,19 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Роменської районної державної адміністрації Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Роменської районної державної адміністрації Сумської області від 24.02.2020 № 22-К "Про звільнення ОСОБА_1 ", в частині звільнення 28.02.2020 року ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи та комунікацій з громадськістю апарату Роменської районної державної адміністрації у зв'язку зі скороченням штату державних службовців відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".
Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу організаційної роботи та комунікацій з громадськістю апарату Роменської районної державної адміністрації Сумської області.
Стягнути з Роменської районної державної адміністрації Сумської області (бульвар Свободи, 1, м. Ромни, Сумська область, 42001, код ЄДРПОУ 04057936) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 52 409,61 грн. (п'ятдесят дві тисячі чотириста дев'ять гривень 61 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу організаційної роботи та комунікацій з громадськістю апарату Роменської районної державної адміністрації Сумської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 11 117,19 грн. (одинадцять тисяч сто сімнадцять гривень 19 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27.07.2020 року.
Суддя В.О. Павлічек