вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
27 липня 2020 р. Справа № 480/3319/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській № 183750000782 від 13.12.2019 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок пенсії з моменту її призначення, а саме з 28 травня 2019 року.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач 11.11.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою щодо перерахунку призначеної йому пенсії, із зарахуванням військової служби по контракту в період з 24.11.1981 року по 08.10.1983 рік до трудового стажу для призначення пенсії - один місяць служби за півтора місяця, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530. Проте рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській № 183750000782 від 13.12.2019 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з підстав, що час військової служби відповідно до наказу Міністерства оборони від 14.08.2014року №530 обчислювався в пільговому порядку (один місяць служби за півтора) під час призначення пенсії за вислугу років особам офіцерського складу за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби». Позивач вважає таку відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумської області у перерахунку пенсії протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На виконання зазначеної ухвали представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подано до суду відзив, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні як отримувач пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому наказ №530 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей не застосовуються при призначенні пенсій відповідно до Закону № 1058-IV. Отже підстави для перерахунку пенсії позивача з 28 травня 2019 року відсутні та відмова головного управління є правомірною (а.с. 28-29).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.05.2019 року перебуває на обліку в головному управлінні як отримувач пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до довідки від 19.03.2019 року № 14, позивач, зокрема з 20.11.1981 року по 26.05.1987 рік проходив службу в Збройних Силах на посаді прапорщика (а.с. 14). Даний факт також підтверджується копією військового квитка НОМЕР_1 (а.с. 8-12).
При цьому згідно архівної довідки від 29.10.2019 року № 3/251120, у період з 24.11.1981 року по 08.10.1983 рік позивач проходив службу за контрактом в Мурманській області (а.с. 16).
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку стажу позивача до страхового стажу позивача було зараховано період проходження військової служби з 20.11.1981 року по 26.05.1987 рік, загальний страховий стаж позивача склав 34 роки 4 місяці 7 днів, з них 5 років 6 місяців 7 днів - військова служба-інша (а.с. 32).
11.11.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії, із зарахуванням військової служби по контракту в період з 24 листопада 1981 року по 08 жовтня 1983 рік до трудового стажу для призначення пенсії - один місяць служби за півтора місяця відповідно до наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530, подавши при цьому довідку з Липоводолинського районного військового комісаріату, архівну довідку з центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації, військовий квиток та трудову книжку (а.с. 63-64).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13.12.2019 року № 183750000782 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії за віком щодо врахування страхового стажу в пільговому обчисленні відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку з відсутністю підстав (а.с. 67 (зворотній бік).
Не погодившись з даним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено , що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.
Обчислення пільгового страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 52 Закону СРСР від 14 липня 1956 року «Про державні пенсії» визначено, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу надстрокової служби і прирівняних до них осіб, а також пенсійне забезпечення їх сімей здійснюється в порядку і розмірах, встановлених Радою Міністрів СРСР.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 р. № 1029, якою затверджено Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої півночі, до районів Крайньої півночі відноситься Мурманська область (за виключенням міста Кандалакши з територією, яка знаходиться в адміністративному підпорядкуванні Кандалакшської міської Ради народних депутатів.
Питання обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, було врегульовано Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590 (далі - постанова № 590), указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від16 грудня 1967 року № 530/П-28.
Крім того, пунктом 6 постанови № 590 передбачалося, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, а також пенсійне забезпечення сімей цих осіб здійснюється в порядку і розмірах, що встановлюються Радою Міністрів СРСР.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1982 року № 986 з метою усунення множинності нормативних актів про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей, спрощення порядку обчислення їм пенсій і відповідно до статті 52 ЗаконуСРСР «Про державні пенсії» затверджено Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей (далі - Положення), відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, звільненим з діючої військової служби, можуть призначатися пенсії за вислугу років чи по інвалідності, а в разі одночасного виникнення права на декілька видів пенсій пенсія по старості призначається відповідно до вимог Закону СРСР «Про державні пенсії».
Пунктом 55 цього ж Положення встановлено, що окремі періоди служби при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховуються на пільгових умовах.
Окремі періоди служби при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховуються на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяці: на території Тернейського району Приморського краю на північ від річки Самарги, у Ванінському, Миколаївському, Радянсько-Гаванському та Ульчському районах, в містах Миколаївську на Амурі та Радянської Гавани Хабаровського краю, в Мурманській області в період з 25 червня 1949 року, а в м. Мурманську - з 30 квітня 1951 року (абз. 8 п.п. д) п. 1 ст. 55 Положення № 986).
Разом з тим, за змістом пункту «в» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.
За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1 2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Крім того, згідно п. 2.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530 особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема, дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому разі обчислюється в порядку, установленому законодавством СРСР, якщо цим Положенням не передбачено більш пільгових умов зарахування часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (перелік внутрішніх військ СРСР наведений у додатку 1 до цього Положення).
Додатком 2 встановлено періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, один місяць служби за півтора місяця: у віддалених місцевостях СРСР, перелічених у пункті 4 цього додатка, - зі строків, зазначених у цьому пункті.
Згідно пункту 4 зазначеного Положення перелік віддалених місцевостей СРСР, у яких служба осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової та строкової служби зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: у Мурманській області - з 25 червня 1949 року, а в місті Мурманськ - з 30 квітня 1951 року.
Таким чином, як законодавство колишнього СРСР до 01 січня 1991 року, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали і передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в Мурманській області колишнього СРСР.
З матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до довідки Липоводолинського районного військового комісаріату від 10.12.2019 року № 65, позивач з 24.11.1981 року по 08.10.1983 рік проходив службу в Мурманській області (а.с. 18).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що період проходження військової служби позивача в Мурманській області, необхідно розрахувати у пільговому обчисленні, а саме як один місяць служби за півтора і такий пільговий стаж потрібно зарахувати до стажу його трудової діяльності, а отже позивачу було протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду проходження військової служби з 24.11.1981 року по 08.10.1983 року в пільговому обчисленні.
Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській № 183750000782 від 13.12.2019 року, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати період проходження військової служби ОСОБА_1 в Мурманській області з 24.11.1981 року по 08.10.1983 року до трудового стажу для призначення пенсії, з розрахунку один місяць служби за півтора.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення, а саме з 28 травня 2019 року, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було призначено пенсію з 29.05.2019 року, а відтак задоволенню підлягають позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 29.05.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням пільгового обчислення періоду проходження військової служби в Мурманській області з 24.11.1981 року по 08.10.1983 року.
Крім того суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору у розмірі 420,40 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 25.05.2020 року (ПАТ "Укрпошта") (а.с. 3).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській від 13.12.2019 року № 183750000782.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати період проходження військової служби ОСОБА_1 в Мурманській області з 24.11.1981 року по 08.10.1983 року до трудового стажу для призначення пенсії, з розрахунку один місяць служби за півтора.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 29.05.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням пільгового обчислення періоду проходження військової служби в Мурманській області з 24.11.1981 року по 08.10.1983 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек