27 липня 2020 року м. Рівне №460/2154/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Д.П. Зозулі, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС РВ"
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРС РВ» звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень №00002210501 від 26.02.2020 та №00002200501 від 26.02.2020, якими встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 5 895 272,00 грн. (п'ять мільйонів вісімсот дев'яносто п'ять тисяч двісті сімдесят дві грн. 00 коп.) та нараховано штраф в розмірі 2 947 636,00 грн. (два мільйони дев'ятсот сорок сім тисяч шістсот тридцять шість грн. 00 коп.).
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 00002210501 від 26.02.2020 та № 00002200501 від 26.02.2020, оскільки висновки, зроблені відповідачем в Акті перевірки, на підставі якого було винесено такі податкові повідомлення-рішення, є недостовірними та передчасними у зв'язку з неналежним дослідженням питань, щодо яких проводилась перевірка та необґрунтованістю правової позиції відповідача при складанні Акту.
Разом з тим, позивач зауважує, що не мав наміру приховувати відомості про господарські операції та зменшувати обсяг своїх податкових зобов'язань чи вчиняти будь які дії спрямовані на невиконання ним чи його контрагентами договірних зобов'язань за господарськими операціями і не реєстрував податкові накладні на повну вартість операцій, вказаних в договорах, з метою уникнення відповідальності за безпідставну реєстрацію податкових накладних без відповідних господарських операцій (оплат) та мав намір здійснити реєстрацію податкових накладних щодо несплаченої частини вартості товару після відповідної сплати повної вартості.
Крім цього, в обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем не ознайомлено позивача з наказом про проведення перевірки до початку проведення позапланової невиїзної перевірки (до 30.01.2020р.), що позбавило позивача можливості реалізації його права на ознайомлення із наказом про проведення перевірки до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів, та вказано, що посадові особи контролюючого органу не мали правових підстав для здійснення такої перевірки, а тому наказ про проведення перевірки та сам факт проведення перевірки є протиправними.
Ухвалою суду від 25.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі та встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву (відзив).
До закінчення підготовчого провадження представником позивача було подано заяву про зміну (доповнення) підстав позову із доказами надіслання її відповідачу.
Зокрема, у вказаній заяві позивачем було зазначено, що невиїзна позапланова перевірка, за підсумками якої було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення була проведена внаслідок неможливості проведення контролюючими органами виїзної перевірки. Також позивачем вказано, що на дату проведення перевірки посадових осіб ГУ ДПС у Рівненській області не допущено до проведення виїзної перевірки у зв'язку з перебуванням відповідальних осіб позивача за межами України, а наказ про проведення перевірки було фактично отримано адвокатом позивача Оспановим Р.О., який не є посадовою особою позивача і відповідно не має повноважень щодо допущення або недопущення контролюючих органів до проведення перевірки.
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області, у строк встановлений судом, подало відзив на адміністративний позов з урахуванням заяви про зміну підстав позову, де зазначило, що перевіркою встановлено факти порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме відсутності реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на суму в розмірі фактичної бази оподаткування в результаті порушень, наведених в акті перевірки, що тягне за собою відповідальність у вигляді застосування штрафу в розмірі 50 відсотків по незареєстрованим в ЄРПН накладним на загальну суму 2 947 636 грн.
Також відповідачем у відзиві зазначено, що наказ про проведення перевірки позивачем було отримано вчасно та зазначає, що позивач не був позбавлений можливості ознайомитись із вищевказаним наказом.
Ухвалою суду від 29.04.2020, за обґрунтованим клопотанням представника відповідача відкладено підготовче засідання у справі до 18.05.2020.
Ухвалою суду від 18.05.2020, враховуючи карантинні заходи та обґрунтоване клопотання представника відповідача, відкладено підготовче засідання у справі до 17.06.2020.
Ухвалою суду від 17.06.2020 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 20.07.2020 об 14:15 год.
Представники сторін в судове засідання не прибули. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Представник відповідача подав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідно до частин першої та дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, ухвалою суду від 20.07.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача та перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
06 лютого 2020 року Головним управлінням державної податкової служби у Рівненській області було складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС РВ» (код ЄДРПОУ 42840553) № 256/17-00-05-01/42840553.
На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- №00002210501 від 26.02.2020, яким встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 5 895 272,00 грн. (п'ять мільйонів вісімсот дев'яносто п'ять тисяч двісті сімдесят дві грн. 00 коп.).
- №00002200501 від 26.02.2020, яким нараховано штраф в розмірі 2 947 636,00 грн. (два мільйони дев'ятсот сорок сім тисяч шістсот тридцять шість грн. 00 коп.).
В Акті перевірки № 256/17-00-05-01/42840553 було зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.06.2019р. по 31.10.2019р. встановлено їх заниження позивачем в сумі 5 895 272 грн., в т. ч. за:
- червень 2019 року на суму 74 232 грн.;
- липень 2019 року на суму 933 411 грн.,
- серпень 2019 року на суму 1 140 381 грн.,
- вересень 2019 року на суму 1 573 923 грн.,
- жовтень 2019 року на суму 2 173 325 грн.
Зокрема, в Акті перевірки № 256/17-00-05-01/42840553 зазначено, що ТОВ «КАРС РВ» у червні-жовтні 2019 року здійснювало придбання (імпорт) та реалізацію транспортних засобів в адресу юридичних та фізичних осіб.
Головним управлінням ДПС у Рівненській області в Акті перевірки № 256/17-00-05-01/42840553 вказується на недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях з ПДВ за червень-жовтень 2019 року ТОВ «КАРС РВ», що свідчать про порушення податкового та іншого законодавства.
Відповідач в Акті перевірки № 256/17-00-05-01/42840553 вказав, що ТОВ «КАРС РВ» було порушено вимоги п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме не було зареєстровано податкових накладних на реалізацію транспортних засобів, імпортованих позивачем та в подальшому реалізованих фізичним особам.
Разом з цим, відповідач в Акті перевірки послався на п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, відповідно до якої датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Таким чином, відповідачем було зроблено висновок, що внаслідок господарських операцій, здійснених позивачем відбулось постачання товару і вказано на обов'язок позивача зареєструвати податкові накладні виходячи з вартості переданих товарів.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Позивачем, попри постачання товару, було отримано лише частину оплати вартості такого товару, про що було повідомлено відповідача в поясненнях наданих позивачем.
Крім цього позивач вказує, що факту передачі транспортних засобів покупцям передувало внесення ними часткової передоплати, що дає підстави вважати, що першою подією було зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку.
Таким чином, виходячи зі змісту першої події - зарахування певної суми коштів, позивачем реєструвались податкові накладні, виходячи з обсягів зарахованих в якості попередньої оплати коштів.
Разом з цим, позивач не формував податкові накладні на частини сум, які не були фактично сплачені з метою уникнення реєстрації ПН без факту здійснення господарської операції та безпідставного списання коштів з ПДВ рахунку позивача.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Позивач не реєстрував податкові накладні на повні суми, за якими відчужувались транспортні засоби у зв'язку з відсутністю факту та підтвердження оплати решти вартості транспортних засобів, що виключає можливість відображати факти повної оплати в податковій звітності.
Відтак, є всі підстави вважати, що в позивача не було наміру приховувати відомості про господарські операції та зменшувати обсяг своїх податкових зобов'язань і вчиняти будь які дії спрямовані на невиконання ним зобов'язань за господарськими операціями.
Зважаючи на вказані обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не було вчинено дії, спрямовані на зменшення податкових зобов'язань і не було порушено вимоги п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України.
Крім цього, суд звертає увагу на наступне.
Податкова перевірка, за підсумками якої було прийнято Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС РВ» (код ЄДРПОУ 42840553) № 256/17-00-05-01/42840553 була призначена Наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 27.01.2020 р. №268.
За змістом Наказу № 268, підставою для проведення перевірки було отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків ТОВ «КАРС РВ» законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податку, а також з ненаданням всіх підтверджуючих документів на письмовий запит контролюючого органу, на підставі підпункту 78.1.1., підпунтку 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Листом (запит) ГУ ДПС в Рівненській області від 14.11.2019 року 2413/10/17-00-05-03 від 14.11.2019 р. «Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження)» зобов'язано ТОВ «КАРС РВ» надати засвідчені підписом посадової особи ТОВ «КАРС РВ» та скріплені печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із нерезидентами, постачальниками та покупцями у періоді з червня по жовтень 2019 року.
На виконання запиту ГУ ДПС у Рівненській області ТОВ «КАРС РВ» листом №10 від 10.12.2019 року надало відповідні пояснення та належним чином засвідчені підтверджуючі документи, що також підтверджується і в Акті перевірки № 256/17-00-05-01/42840553.
Попри це, ГУ ДПС у Рівненській області призначено проведення виїзної позапланової документальної перевірки за підставою не надання підтверджуючих документів на письмовий запит контролюючого органу.
Станом на дату проведення виїзної перевірки від 21.01.2020 року, посадових осіб ГУ ДПС у Рівненській області недопущено до проведення позапланової документальної перевірки в зв'язку з перебуванням посадових осіб ТОВ «КАРС РВ», уповноважених на допуск контролюючих органів до перевірки за межами України. Наказ про проведення позапланової документальної виїзної перевірки був отриманий адвокатом - Оспановим Романом Олеговичем, який зміг прибути на місце для з'ясування обставин.
Поряд з тим, при отриманні спірного наказу адвокатом Оспановим Р.О., на іншому примірнику наказу було зазначено, що такий наказ не може бути вручений адвокату, оскільки останній не являється посадовою особою ТОВ «КАРС РВ». Повноваження щодо можливості допущення чи недопущення можливості здійснення перевірки не входить в компетенцію адвоката та не входить в повноваження передбаченні Договором про надання правової допомоги, поряд з тим адвокатом Оспановим Р.О. було роз'яснено, що відповідальні особи ТОВ «КАРС РВ» перебувають за кордоном у відрядженні, в зв'язку з чим проведення перевірки не є можливим за їхньої відсутності.
За наслідком вищевказаних обставин посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області складено Акт відмови платника податку у допуску до проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «КАРС РВ» (код ЄДРПОУ 42840553) та відмови в ознайомленні із направленням на перевірку.
Разом з цим, установчими документами ТОВ «КАРС РВ» не передбачено покладання на іншу особу організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на випадок відсутності керівника та головного бухгалтера з об'єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо).
Поряд з тим на адвоката не можуть бути покладені організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки, оскільки останній не являється посадовою особою суб'єкта господарських відносин - ТОВ «КАРС РВ».
З урахуванням вищевикладеного факт відмови платника податку у допуску до проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «КАРС РВ» (код ЄДРПОУ 42840553) та відмови в ознайомленні із направленням на перевірку не є доказами фактів відмови платника податків від проведення документальної перевірки та/або недопуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.
Таким чином, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «КАРС «РВ» (код ЄДРПОУ 42840553) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за червень-жовтень 2019 року не могла бути розпочата в розумінні абзацу другого пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні позапланові невиїзні перевірки.
У відповідності до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється з підстав, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
У відповідності до вимог п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу згідно приписів п.78.5 ст. 78 Податкового кодексу України .
За змістом наказу № 268 від 27.01.2020 р. перевірка призначена тривалістю 2 дні починаючи з 30.01.2020 р. Наказ вручений позивачу засобами поштового зв'язку 03.02.2020 р., що підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошта та додатково зазначено на стор. №2 Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС РВ» (код ЄДРПОУ 42840553) № 256/17-00-05-01/42840553.
Згідно з п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Таким чином, контролюючий орган мав ознайомити (вручити наказ та повідомлення) позивача з наказом про проведення перевірки до її початку, тобто до 30.01.2020 року.
Поряд з тим, у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 (адміністративне провадження №К/9901/25669/19 наведено нові висновки щодо врегулювання питання про можливість оскарження платником податків рішень за результатами проведеної перевірки з посиланням на порушення фіскальним органом процедури призначення та проведення перевірки.
Так, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року дійшов наступних висновків: "Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16 грудня 2019 року справу передав на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі статей 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 13 березня 2018 року (справа №804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа №826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа №820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа №820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа №815/4392/15)";
"У цих судових рішеннях Верховний Суд висловив правову позицію, що саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки";
"Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
При цьому абзац п'ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: - непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); - оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.
Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України";
"З урахуванням наведеного судова палата в цій справі відступає від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа №804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа №826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа №820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа №820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа №815/4392/15) тощо";
"Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства".
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).
Таким чином, незалежно від того, чи мав місце факт допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, чи платником податків здійснено не допуск до перевірки, при наданні оцінки податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами проведено перевірки на підстав акта, оцінці підлягає також і питання щодо дотримання контролюючим органом процедурних питань.
З урахуванням того, що відповідачем не було ознайомлено позивача із наказом про проведення перевірки до початку її проведення - до 30.01.2020 року, позивач фактично був позбавлений можливості реалізації свого права на ознайомлення із наказом про проведення перевірки до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів. Відтак, суд приходить до висновку про протиправність проведення податкової перевірки, за підсумком якої було винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки такі прийняті поза межами правового поля.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, відповідач не довів правомірності своїх податкових повідомлень-рішень, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у виді судового збору у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять грн. 00 коп.), сплачений позивачем відповідно до квитанцій № 53 від 11.03.2020 та № 0.0.1644691177.1 від 11.03.2020.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №00002210501 від 26.02.2020 та № 00002200501 від 26.02.2020.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС РВ» (35342, вул. Біла, 53, с. Біла Криниця, Рівненського району, Рівненської області, код ЄДРПОУ 42840553) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, вул. Відінська, 12, м. Рівне, код ЄДРПОУ 43142449) судові витрати на суму 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 27 липня 2020 року.
Суддя Д.П. Зозуля