Справа № 420/6302/18
27 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2018 року надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 процентів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, доплати за науковий ступінь в розмірі 15 процентів посадового окладу, доплати за вчене звання в розмірі 25 процентів посадового окладу та премії в розмірі 10 процентів посадового окладу; виплати пенсії з урахуванням лише 50 процентів суми підвищення пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 80 процентів грошового забезпечення, з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 процентів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, доплати за вчене звання в розмірі 25 процентів посадового окладу та премії в розмірі 10 процентів посадового окладу, премії в розмірі 10 процентів посадового окладу, та здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100 процентів суми підвищення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в квітні 2018 року було проведено перерахунок пенсії позивача. При цьому, як зазначає позивач, додаткові види грошового забезпечення, зокрема, надбавка за виконання особливо важливих завдань, доплата за вчене звання, доплата за науковий ступінь та премія при перерахуванні пенсії відповідачем враховані не були.
Крім того, відповідач виплачував позивачу щомісяця тільки частину основного її розміру, а саме у розмірі 50% від розміру її підвищення. Зазначеними діями, на думку позивача, відповідач фактично змінив умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», чим порушив вимоги чинного законодавства.
Ухвалою суду від 10.12.2018 року було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
16.01.2019 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 24-26), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що уповноважені органи Пенсійного фонду України здійснюють функції лише щодо призначення (перерахування) та виплати пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та на підставі статті 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а також постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян».
Вказаними нормативними актами на органи Пенсійного фонду покладено функції з призначення та перерахунку пенсій лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів. При цьому визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії, до компетенції органів Пенсійного фонду не належить.
Враховуючи те, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області при перерахунку пенсії на виконання вимог ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII, Постанови Кабінету Міністрів України (далі КМУ) №704 та Постанови КМУ №103 були враховані всі складові грошового забезпечення, зазначені в довідці №ЮО105770 від 02.04.2018 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення ОСОБА_1 , відповідач вважає, що підстав для визнання його дій протиправними немає.
Щодо поетапної виплати перерахованої пенсії позивачу, відповідач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як орган виконавчої влади, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України має право діяти лише у межах, передбачених діючим законодавством України.
Так пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, передбачено виплату перерахованих пенсій зазначеним категоріям осіб проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 - 50 відсотків; з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 - 75 відсотків; з 1 січня 2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії. За таких умов, відповідач вважає, що його дії відносно виплати пенсії пенсіонерам у розмірі 50% та 75% від суми її підвищення, визначеної станом на 01 березня 2018 року, є правомірними.
20.12.2018 року ухвалою суду провадження в адміністративній справі №420/6302/18 було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №826/3783/18 та поновлено 24.01.2020 року.
27.01.2020 року ухвалою суду провадження в адміністративній справі №420/6302/18 було зупинено на підставі п.9 ч.2 ст. 236 КАС України до набрання законної сили рішенням у зразковій справі №240/6263/18.
01.07.2020 року, у зв'язку із набранням законної сили постановою Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №240/6263/18, провадження в адміністративній справі №420/6302/18 було поновлено та продовжено розгляд справи. Також судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до протоколів за пенсійною справою №ЮО105770 (Міноборони) ОСОБА_1 (а.с. 9), позивач отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір якої визначався з наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років (40%), надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), премія (10%), а також доплата за вчене звання доцента (25%) та за науковий статус кандидата наук в інших підрозділах (15%).
У 2018 році на адресу ГУ ПФУ в Одеській області від Одеського обласного військового комісаріату надійшла нова довідка позивача №ЮО105770 від 02.04.2018 року про розмір грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку пенсій згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року.
Як було встановлено судом, надана відповідачу Одеським обласним військовим комісаріатом довідка містила наступні складові грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад - 7750,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 4615,00 грн., всього грошового забезпечення у сумі 13845,00 грн. (а.с.28).
При цьому розмір пенсії позивача до перерахунку становив - 4987,28 грн., а після проведення перерахунку визначений у розмірі 14475,80 грн. (з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії - 13 730,00 гривень), що склало 80% від розміру його грошового забезпечення, який визначався зі складових, зазначених у довідці Одеського обласного військового комісаріату № ЮО105770 від 02.04.2018 року, а також додаткових доплат.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, підвищення пенсії позивача до попереднього розміру пенсії складає 8742,72 гривень.
З них за рішенням ГУ ПФУ в Одеській області має виплачуватись: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно - 4371,36 гривень (50% від розміру підвищення пенсії); з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 6557,04 гривень (75% від розміру підвищення пенсії); з 01.01.2020 року щомісячно - 8742,72 гривень (100% підвищення пенсії).
Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача щодо не включення під час перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення, з яких позивачу призначалась та виплачувалась пенсія, а також із поетапною її виплатою, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши адміністративний позов, відзив ГУ ПФУ в Одеській області, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі Закон №2262-ХII).
Відповідно до цього Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно ст.10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Судом встановлено, що 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
Згідно пункту 1 Постанови №103 було встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
При цьому пунктом 7 Постанови №103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони, після набрання чинності цією постановою, приписано забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначених в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45).
Також Постановою №103 було внесено ряд змін до Порядку №45, зокрема:
- пункт 5 викладено в новій редакції;
- додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Так, відповідно до п.п.1-3 Порядку №45 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм Головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх Головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі (п. 4 Порядку №45).
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням (п. 5 Порядку №45).
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45. У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств, довідки видаються правонаступниками.
Аналогічні положення містяться і в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Так згідно частини 2 пункту 1 Порядку №3-1 міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Водночас суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та Верховного Суду від 12.11.2019 року в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Разом з тим суд зазначає, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 не впливає на результат розгляду адміністративної справи №420/6302/18 (по суті позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дії відповідача у відмові здійснення перерахунку пенсії, враховуючи додаткові види грошового забезпечення), оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не змінився у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103.
Як Порядок №3-1 так і Порядок №45 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103) передбачали, що на підставі списків уповноважені органи готували довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи та подавали їх Головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали призначення/перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноважених органів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого призначення/перерахунку. При цьому розрахунок вислуги років, визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії не входить до компетенції пенсійного органу.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у зразковій справі №240/6263/18, яка в силу приписів частини 3 статті 291 КАС України повинна бути врахована при ухваленні рішення в даній адміністративній справі.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи №420/6302/18, надана Одеським обласним військовим комісаріатом довідка позивача №ЮО105770 від 02.04.2018 року про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, містила наступні складові грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад - 7750,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 4615,00 грн., всього грошового забезпечення у сумі 13845,00 грн. (а.с. 28).
Зазначені складові були в повному обсязі враховані відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу в квітні 2018 року. Разом з тим, жодних інших додаткових видів грошового забезпечення зазначена довідка не містила, з огляду на що пенсійний орган не мав законодавчих підстав для їх врахування при перерахунку пенсії позивачу.
За таких умов суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій щодо неврахування при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року додаткових видів грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог позивача відносно здійснення Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області поетапної виплати перерахованої пенсії, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що пунктом 2 Постанови №103 зазначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Наявним у матеріалах справи протоколом перерахунку пенсії підтверджується, що, починаючи з 1 січня 2018 року виплата перерахованої пенсії позивача мала здійснюватись поетапно у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року - 75 відсотків від суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 63 Закону №2262-XII, Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати умови і порядок перерахунку пенсій відповідних категорій військовослужбовців у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення та їх розмір. Право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок виплати перерахованих пенсій, як це вказано в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, наведеним Законом та іншими Законами України не визначене та не передбачене.
Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ст. 51 Закону №2262-ХІІ, при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Суд наголошує, що вимогами частини третьої статті 52 Закону №2262-XII встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Відповідно до ст. 55 Закону №2262-XII нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ст. 59 Закону №2262-ХІІ, відрахування з пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей, провадиться в порядку, встановленому частиною другою статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до ч. 5 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Суд зазначає, що жодною нормою Закону №2262-XII, який у спірних правовідносинах є спеціальним, не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.
При цьому норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, які не повинні суперечити положенням Закону.
Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 в частині умов, порядку та розмірів саме виплати сум перерахованих пенсій, не повинні застосовуватися до спірних правовідносин як такі, що не відповідають ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічний правовий висновок було зроблено Верховним Судом у постанові від 23.04.2020 року по справі №2040/7219/18.
При цьому Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року, ухваленій в зразковій справі №160/3586/19, було зазначено про відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії.
Водночас, не дивлячись на ту обставину, що в межах зразкової справи №160/3586/19 Великою Палатою Верховного Суду досліджувались правовідносини, щодо виплати пенсії пенсіонеру у 100-му розмірі від розміру її підвищення саме з 05.03.2019 року, суд вважає за необхідне зазначити, що вказане рішення не місить висновків про те, що лише саме з цієї дати (з 05.03.2019 року) повинен проводитись перерахунок пенсії з урахуванням її 100 відсоткового підвищення.
У справі №160/3586/19 позивачем було обрано спосіб захисту порушеного права саме з 05.03.2019, а відтак і позовні вимоги було задоволено судом в межах заявлених позовних вимог позивача, виходячи із зазначеної дати.
Натомість, в згаданій постанові Велика Палата Верховного Суду взагалі вказала на неможливість регулювання Кабінетом Міністрів України питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, а також розмірів такої доплати. Крім того Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наявність у Кабінету Міністрів України права «встановлювати порядок перерахунку пенсії» не є тотожним та не визначає «право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії», тобто змінювати часові межі виплати перерахованої пенсії.
Крім того судом вище було зазначено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 від 12 грудня 2018 року, визнано протиправними на нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №45 від 13 лютого 2008 року.
Зазначене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/3858/18 від 12 грудня 2018 року, набрало законної сили 05 березня 2019 року, та було залишено в силі постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року 2019 року та Верховного Суду від 12.11.2019 року.
Про протиправність дій пенсійного фонду щодо виплати пенсіонерам сум підвищення пенсії саме з 01 січня 2018 року у розмірі - 50 відсотків, а з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року у розмірі - 75 відсотків, визначених станом на час проведення перерахунку (01 березня 2018 року), неодноразово зазначалось також і П'ятим апеляційним адміністративним судом у постановах від 25.06.2020 року по справі №1540/4010/18, від 03.03.2020 року по справі №540/1773/19, від 12.03.2020 року по справі №1540/4295/18, від 05.09.2019 року по справі №420/2232/19, від 25.03.2020 року по справі №1540/4568/18.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 року, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24.04.2003).
Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне отримання належно перерахованої пенсії у визначеному законодавством порядку в повному обсязі.
Повноваження адміністративного суду у разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 ст. 245 КАС України, згідно якої суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
На підставі вищезазначеного суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованого розміру пенсії в 2018 році з урахуванням лише 50% від суми її підвищення, а в 2019 році з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії та зобов'язати відповідача провести ОСОБА_1 з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі 100% суми її підвищення, з урахуванням раніше виплачених позивачу сум.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі №420/6302/18 не здійснювати.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (65044, м Одеса, вул. Пироговська, 6) про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певній дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 сум підвищення пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі - 50 відсотків, а з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року у розмірі - 75 відсотків, визначених станом на 01 березня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі 100% від суми її підвищення, визначеної станом на 01 березня 2018 року, із урахуванням раніше виплачених позивачу сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
.