Справа № 420/6798/20
27 липня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, треті особи: Приморський районний відділ в м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Біляївський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, треті особи: Приморський районний відділ в м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Біляївський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ від 30 березня 2020 року про скасування рішення Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 27 червня 2006 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженка с. Михайлівка, Чимишлійського району, Республіки Молдова; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків: НОМЕР_1 ) відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України»; зобов'язати ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ направити інформацію до ПРИМОРСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ В. М. ОДЕСІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ та БІЛЯЇВСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ про протиправність і скасування рішення ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ від 30 березня 2020 року про скасування рішення Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 27 червня 2006 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженка с. Михайлівка, Чимишлійського району, Республіки Молдова; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1 ) відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України»; зобов'язати ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ в особі ПРИМОРСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ В. М. ОДЕСІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ видати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженка с. Михайлівка, Чимишлійського району, Республіки Молдова; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1 ) паспорт громадянина України у формі ID-картки; зобов'язати ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ видати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженка с. Михайлівка, Чимишлійського району, Республіки Молдова; реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1 ) паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить: до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що буде порушена на підставі Адміністративного позову зупинити дію Рішення ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ від 30 березня 2020 року (номер невідомий) про скасування рішення Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 27 червня 2006 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженка с. Михайлівка, Чимишлійського району, Республіки Молдова, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у зв'язку з неправдиво наданими відомостями щодо проживання на території України за адресою: АДРЕСА_1 з 1985-1986 роки.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач вказує, що ненадання ГОЛОВНИМ УПРАВЛІННЯМ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ та його територіальними підрозділами документів, що належно підтверджують провину або злочинний намір ОСОБА_1 , подачу ОСОБА_1 завідомо хибних відомостей при отриманні нею громадянства України та оформленні паспорту громадянина України свідчить про відсутність даних документів та, як наслідок, про очевидну протиправність оскаржуваного рішення. В свою чергу наявність оскаржуваного рішення ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ від 30 березня 2020 року про скасування рішення Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 27 червня 2006 року про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням згідно приписів пп.4 п.4 розділу IX «Вилучення, зберігання і знищення паспортів» Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України об червня 2019 року № 456 має призвести до анулювання та знищення паспорту громадянина України ОСОБА_1 заявник вважає, що у разі подальшого впровадження та оформлення результатів оскаржуваного рішення до ухвалення Одеським окружним адміністративним судом рішення у справі, що буде порушена на підставі адміністративного позову, матиме місце очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 , для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. ОСОБА_1 буде позбавлена паспорту громадянина України, що зумовить відсутність захисту та невизначеність правового статусу ОСОБА_1 в Україні та за кордоном, а обмеження свободи пересування позбавить можливості належного захисту порушень прав. У крайніх негативних наслідках для ОСОБА_1 невжиття заходів забезпечення Адміністративного позову може призвести до того, що до ухвалення рішення у справі, що буде порушена на підставі адміністративного позову існує об'єктивний ризик настання негативних та неповоротних наслідків, а саме, повернення ОСОБА_1 до країни походження, що у свою чергу, може унеможливити у майбутньому виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Так, забезпечення позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, для встановлення існування хоча б однієї з названих обставин з метою недопущення зловживань суд зобов'язаний виходити з конкретних доказів.
Однак, заявник не навів та не надав до суду належних та допустимих доказів, які підтверджували хоча б одну з підстав забезпечення позову, чим не дотримався вимог ч.1 ст.77 КАС України згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом позивач навіть не володіє інформаціє, яке рішення він оскаржує, повні його реквізити, відповідні підстави прийняття суб'єктом владних повноважень, належне обґрунтування з підтверджуючими доказами щодо спростування підстав для скасування рішення Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 27 червня 2006 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 також відсутнє.
Відповідно до п.5 Розділу ХI «Вилучення, зберігання і знищення паспортів» Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.06.2019 року № 456 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 року за № 620/33591, у разі виявлення, що рішення про оформлення паспорта прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник відповідного територіального підрозділу ДМС в якому оформлювався паспорт, проводить службову перевірку. У разі виявлення територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС паспорта, рішення про оформлення якого приймалося територіальним підрозділом МВС, ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства, керівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, яким виявлено такі порушення, проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, який підписує працівник, що провів перевірку, та його безпосередній керівник і погоджує керівник територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та за наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, другий - надсилається до територіального органу ДМС.
Крім того, у вказаній заяві не було надано належного обґрунтування щодо забезпечення позову в зазначений спосіб.
Також, в наданих матеріалах взагалі відсутні очевидні ознаки протиправності спірного рішення відповідача.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є невмотивованою, оскільки не містить належного обґрунтування та правових підстав для необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 243, 248 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, треті особи: Приморський районний відділ в м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Біляївський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко