про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
24 липня 2020 р. № 400/2909/20
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В., ознайомившись з
адміністративним позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2
до відповідача:Служби у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації, Одеське Шосе, 88-Б, м. Миколаїв, 54036
третя особа:ОСОБА_2 , АДРЕСА_3
про:визнання дій протиправними, визнання рішення від 28.04.2020р. №1 протиправним та нечинним,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Служби у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації, в якому просить суд:
- визнати дії комісії з питань захисту прав дитини про Миколаївській районній державній адміністрації при винесенні Рішення № 1 відповідача винесеного 28.04.2020 року по встановленню днів спілкування ОСОБА_1 з дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протиправними як винесеними з перевищенням повноважень органу та з умисним ураженням прав батька;
- визнати протиправним та нечинним Рішення №1 Служби у справах дітей Миколаївської райдержадміністрації, винесене 28.04.2020 року дистанційним засіданням комісії з питань захисту прав дитини при Миколаївській райдержадміністрації щодо встановлення днів спілкування батька з дітьми, та скасувати його.
Розглянувши позов та додані до нього матеріали, суд зазначає наступне:
Відповідно до п. 2 - 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "публічно-правовий спір" означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ст. 4 КАС України).
Відповідно до п. 7 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що спірні правовідносини фактично виникли внаслідок встановлення можливості та способу реалізації ОСОБА_1 батьківських прав щодо його неповнолітніх дітей.
Згідно з ч. 4 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 (Порядок №866), органами опіки та піклування є районні, районні у м.Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.
Згідно з п. 73 Порядку № 866, у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини. Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок. Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у м.Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 Цивільного кодексу України, батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Відповідно до п. 4 та 6 ч. 1 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення № 1 дистанційного засідання комісії з питань захисту прав дитини при Миколаївській райдержадміністрації, яким встановлено дні спілкування батька з дітьми, хоч і прийняте суб'єктом владних повноважень, водночас, спрямоване на реалізацію приписів сімейного законодавства та впливає, насамперед, на особисті немайнові права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як батьків їхніх дітей, а тому суд робить висновок, що між сторонами існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 500/6325/17, від 07.12.2018 року у справі № 824/165/17-а, від 07.02.2019 року у справі № 824/485/17-а, від 23.10.2019 року у справі № 352/536/17, від 06.11.2019 року у справі № 756/4477/18.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачу у відкритті провадження у справі.
При цьому ч. 6 ст. 170 КАС України зобов'язує суд роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті.
Суд роз'яснює позивачу, що поданий ним позов має розглядатися місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Ухвала підписана суддею 24.07.2020 року.
Суддя О.В. Малих