справа№380/2787/20
щодо розгляду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду
21 липня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Кухар Н.А.
секретар судового засідання Шавель М.М.
з участю:
прокурора - Немцов Є.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання щодо залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах в особі: Адміністрації Державної прикордонної служби України Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України, Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі ,-
Військовий прокурор Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України звернувся в інтересах Адміністрації Державної прикордонної служби України ( 01601, вул. Володимирська,26, м. Київ) в інтересах держави в особі: Національної академії Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького (29000, вул. Шевченка,46, м. Хмельницький) з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі . Ухвалою суду від 04 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду 28 травня 2020 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Разом з позовною заявою подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
21 липня 2020 року представником відповідача подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у відповідності ч.3 ст.123 КАС України. Клопотання обґрунтовано тим, що спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню норми частини п'ятої статті 122 КАС України. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16. На думку представника відповідача початком строку звернення до адміністративного суду із заявленими позивачем у даній справі позовними вимогами вважається 03.01.2019 року тобто дата оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанови Великої Палати Верховного Суду України від 12.12.2018 року у справі № 804/285/16. Зазначає, що позивач знаючи про зміну судової практики з 03.01.2019 року (з моменту оприлюднення постанови Великої Палати Верховного Суду), звернувся в березні 2019 року до Старосамбірського районного суду Львівської області в порядку цивільного судочинства. Після відкриття провадження у цивільній справі № 455/567/19 саме за заявою прокурора Сторосамбірським районним судом Львівської області залишено позов без розгляду. До Львівського окружного адміністративного суду позивач звернувся тільки в квітні 2020 року, тобто з пропуском строку звернення до суду встановленого п'ятою статті 122 КАС України понад 1 рік і 1 місяці.
17 липня 2020 року Військова прокуратура Білгород - Дністровського гарнізону Південного регіону України подала до суду заперечення на клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 65800) в яких вказав, що перебування справи № 455/567/19 в порядку цивільного судочинства в провадженні Старосамбірського районного суду Львівської області за позовом прокурора до ОСОБА_1 , унеможливлювало звернення прокурора в порядку адміністративного судочинства до Львівського окружного адміністративного суду про відшкодування ОСОБА_1 , витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі у сумі 50 561, 28 гривень, до моменту залишення без розгляду позовної заяви по справі № 455/567/19. Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 02.03.2020 року по справі 455/567/19 позовну заяву прокуратури подану в порядку цивільного судочинства залишено без розгляду. З 01.04.2020 року (тобто в межах визначеного ст. 122 КАС України місячного терміну з моменту залишення без розгляду Старосамбірським районним судом Львівської області від 02.03.2020 року позовної заяви прокурора) військовий прокурор Білгород-Дністровського гарнізону звернувся з даним позовом в порядку адміністративного судочинства до Львівського окружного адміністративного суду, разом із заявою про поновлення строків. Також зазначають, що Старосамбірським районним судом Львівської області при відкритті 20.05.2019 року провадження у справі 455/567/17 за позовом прокурора в порядку цивільного судочинства призначено перше судове засідання для розгляду позовної заяви лише на 02.03.2020 року. Крім цього вказують, що в період з 20.05.2019 року по 02.03.2020 року прокурор був позбавлений можливості вчиняти будь - які дії у справі 455/567/19, в тому числі ініціювати питання та отримати процесуальне рішення про залишення позовної заяви без розгляду, з метою надання можливості звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства, відповідно до правової позиції Верховного суду.
Аналогічні пояснення зазначено у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Прокурор в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав клопотання в якому просить судовий розгляд у тому числі призначене на 21.07.2020 року о 12:00 год., здійснювати за відсутності відповідача та його представника.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Вимоги позову обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , проходив навчання та військову службу у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького у період з 08 серпня 2015 року по 12 березня 2016 року на посаді курсанта. 04.01.2016 року між тимчасово виконуючим обов'язки ректора НАДПСУ ім. Б. Хмельницького полковником ОСОБА_2 , та курсантом ОСОБА_1 , укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України строком на 5 років, з 12.03.2016 по 11.03.2021 року.
Відповідно до п. 5.2 укладеного контракту ОСОБА_1 , зобов'язаний добровільно відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі відповідно до вимог ч. 10 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в разі дострокового розірвання контракту та при відмові від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у Державній прикордонній службі після закінчення академії.
На підставі наказу Голови Державної прикордонної служби України (по особовому складу) № 180-ОС від 12.03.2016 року лейтенанта ОСОБА_1 призначено старшим інспектором прикордонної служби (по роботі з іноземцями та адміністративного провадження) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІІ категорії (тип Б) 25 прикордонного загону (І категорії) ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 м. Білгород - Дністровський Одеської області).
08 листопада 2016 року наказом Голови Державної прикордонної служби України (по особовому складу) № 1121- ОС лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас на підставі п. «е» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність).
16 листопада 2016 року наказом начальника Білгород - Дністровського прикордонного загону № 408-ОС старшого інспектора прикордонної служби (по роботі з іноземцями та адміністративного провадження) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІІ категорії (тип Б) лейтенанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (з військової служби у запас) та зі всіх видів забезпечення з 16.11.2016 року.
Таким чином, спір виник з приводу відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвело до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, а тому даний спір стосується проходження відповідачем публічної служби, навіть якщо притягнення особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувалося після звільнення особи.
Згідно з проведеним розрахунком сума фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі становить 50 561, 28 грн.
Суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої палати Верхового Суду від 05.12.2018 у справі №818/1688/16, у якій вона відступила від висновків, викладених у постановах від 10.04.2018 у справі №533/934/15-ц, від 20.06.2018 у справі № 815/5027/15, 03.10.2018 у справі №755/2258/17.
Враховуючи наведене, дана справа відноситься до категорії справ, для яких частиною п'ятою статті 122 КАС України встановлений місячний строк звернення до суду.
На підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
З матеріалів справи судом встановлено, що прокурор в межах строків визначених Цивільним кодексом України було подано до Старосамбірського районного суду Львівської області позовну заяву в інтересах держави в особі АДПС України, НАДПСУ ім. Б. Хмельницького до громадянина ОСОБА_1 , про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі у сумі 50 561, 28 гривень.
Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 20.05.2019 року по справі № 455/567/19 прийнято до розгляду та відкрито провадження за вказаною позовною заявою, судове засідання у даній справі призначено на 02 березня 2020 року.
У запереченні на клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду прокурор зазначає, що після відкриття провадження Старосамбірським районним судом Львівської області, під час вивчення судової практики в 2019 році військовою прокуратурою Білгород - Дністровського гарнізону встановлено факт зміни судової практики щодо розгляду справ вказаної категорії. Зокрема, постановою Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі № 804/285/16 зроблено правовий висновок, що спори з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Однак, 02 березня 2020 року, майже через рік після звернення до суду, Старосамбірським районним судом Львівської області було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. В описовій частині ухвали було зазначено, що 02.03.2020 року представник військової прокуратури Білгород - Дністровського гарнізону Південного регіону України Старосельська Т.С., в судовому засіданні подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, оскільки така повинна розглядатися в адміністративному порядку.
З моменту звернення до суду із заявою та до моменту залишення позовної заяви без розгляду у справі, Військовий прокурор Білгород - Дністровського гарнізону Південного регіону України вправі був очікувати розгляду справи по суті. На час та тривалість розгляду справи Старосамбірським районним судом Львівської області Військовий прокурор Білгород - Дністровського гарнізону Південного регіону України не міг вплинути, ці чинники перебували за його волею та бажанням.
Після залишення позовної заяви без розгляду у справі (у зв'язку із неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства) Військовий прокурор Білгород - Дністровського гарнізону Південного регіону України 10 квітня 2020 року звернувся з до суду з цим позовом.
Також судом встановлено, що Військовий прокурор Білгород - Дністровського гарнізону Південного регіону України не мав процесуального права на звернення до Львівського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства, оскільки п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначають, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
З огляду на викладене, прокурор мав процесуальне право на подання позовної заяви в порядку адміністративного судочинства, лише після винесення рішення Старосамбірським районним судом Львівської області та з врахуванням вимог ст. 160 КАС України.
Проаналізувавши факт звернення позивача до суду з позовом вперше з дотриманням строків звернення, дотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання позовної заяви, тривалість розгляду справи (в порядку цивільного судочинства), на яку позивач об'єктивно не могли вплинути; поведінку позивача після отримання рішення суду про залишення позовної заяви без розгляду у справі у зв'язку із поданням клопотання Військовим прокурором Білгород - Дністровського гарнізону Південного регіону України про залишення без розгляду позовної заяви, оскільки така повинна розглядатися в адміністративному порядку, який відразу звернувся до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства, суд вважає, що своїй сукупності ці обставини в рамках спірних правовідносин свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 30 березня 2020 року у справі №826/10808/18 (провадження №К/9901/9958/19).
Таким чином, заява про поновлення строку звернення до суду підлягає до задоволення, а клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та таким, що не підлягають задоволенню.
Щодо заяви адвоката Мицика Олега Володимировича про стягнення на користь відповідача понесених витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн., у зв'язку з тим, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на думку адвоката, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відтак, приписами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено відшкодування судових витрат при задоволенні або частковому задоволенні позову.
Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено відшкодування судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, у разі відмови у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що заява представника відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., які відповідач поніс у зв'язку з розглядом заяви про залишення позовної заяви без розгляду, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 243, 248, 250, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про поновлення строку звернення до суду задоволити.
Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк звернення до суду.
У задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до п.3 розділу УІ «Прикінцеві положення» КАС України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину.
Повний текст ухвали складений 27 липня 2020 року.
Суддя Кухар Н.А.