ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" липня 2020 р. справа № 300/166/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
27.01.2020 ОСОБА_1 (надалі, також - позивач) звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), у якій просить:
- визнати протиправною відмову Івано-Франківського обласного військового комісаріату надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 1 березня 2018 року.
- зобов'язати Івано-Франківський обласний військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 1 березня 2018 року.
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії з врахуванням в грошовому забезпеченні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 1 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення визначеного станом на 1 березня 2018 року, наданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом, з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 відкрито провадження у даній адміністративній справі, відповідно до приписів статті 260 КАС України (а.с.19-20).
Ухвалою суду від 06.03.2020, зупинено провадження в даній адміністративній справі, до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 (Пз/9901/20/19), ухваленим 17.12.2019 (а.с.51-53).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 поновлено провадження у справі №300/166/20, з огляду на набрання чинності рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі за №160/8324/19 (провадження Пз/9901/20/19), ухваленим 17.12.2019.
17.03.2020 позивачем подано заяву про відвід судді Скільського І.І., яка мотивована тим, що провадження у даній справі зупинено з надуманих підстав і з порушенням норм процесуального права. Вказана обставина, на переконання позивача, викликає сумніви щодо неупередженості судді у даній справі, а тому відповідно до статті 36 КАС України підлягає відводу.
Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, врегульовано порядок заявлення та процедуру вирішення питань пов'язаних з відводами.
Так, у відповідності до вимог абзацу 1 частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України встановлено вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Так, у відповідності до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року за №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При цьому, наведені приклади таких випадків:
1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.
3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
З даного приводу, суд зазначає, що положення статей 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України, визначають вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) та перебувають у логічному взаємозв'язку з нормами Бангалорських принципів поведінки суддів.
Суд вказує на те, що самого лише сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді недостатньо для його відводу, та обов'язково повинні бути обґрунтовані підстави для цього сумніву.
Окрім цього, частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тобто, незгода позивача з ухвалою суду про зупинення провадження, ухвалене головуючим по справі, не може бути підставою для відводу судді.
Окрім цього, як вбачається із поданої позивачем заяви, жодних інших обставин, які в змісті положень ст.36 КАС України є підставами для відводу судді, окрім незгоди із судовим рішенням, ним не наведено.
Таким чином заява позивача про відвід судді є безпідставною та необґрунтованою.
Згідно частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що дану справу слід передати для вирішення питання про відвід іншому судді.
Керуючись ст. ст.36, 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу №300/166/20, для вирішення питання про відвід судді.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.