про залишення позовної заяви без розгляду
21 липня 2020 рокум. Ужгород№ 260/582/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Костелей І.Ф.
за участю:
позивача: ФОП ОСОБА_1 - не з'явився,
відповідача 1 : Державна фіскальна служба України - представник не з'явився,
відповідача 2: ГУ ДФС у Закарпатській області, представник - Токар М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Ухвали. Повний текст Ухвали виготовлено та підписано 27 липня 2020 року.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень.
Представник позивача у судове засідання не з'явився та надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Визначаючись щодо наявності підстав для відкладення судового розгляду справи, суд враховує, що після з'ясування та дослідження обставин справи і строків оскарження, саме за клопотанням представника позивача було оголошено перерву в судовому засіданні для надання письмових обґрунтувань щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Станом на час розгляду справи такі суду надані не були.
Крім того представником позивача було неодноразово направлено на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи. Зокрема 09.12.2019 року, 29.01.2020 року, 24.02.2020 року, 31.03.2020 року, 02.04.2020 року, 10.06.2020 року та 20.07.2020р.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги факт, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи.
Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, явку представника не забезпечив.
Представник Відповідача 2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила та заперечила проти відкладення розгляду справи та додатково зазначила, що позивачем порушено строк звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 ст. 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У відповідності до п. 56.23 ст. 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Водночас, пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до пп. 56.17.3 п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Суд враховує правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, відповідно до якого рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, передбаченого нормами ПК України та подав до ДФС України скарги на рішення комісії ГУ ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, судом встановлено, що скарга на рішення комісії від 04 грудня 2018 року № 1012265/2310814437 про відмову в реєстрації податкової накладної надійшла до ДФС України 07 грудня 2018 року, що підтверджується електронною квитанцією № 1.
За результатами вищевказаної скарги ДФС України прийнято рішення від 17 грудня 2019 року № 52432/2310814437/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Скарга на рішення комісії від 04 грудня 2018 року № 1012264/2310814437 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 09 листопада 2018 року надійшла до ДФС України 13 грудня 2018 року, що підтверджується електронною квитанцією № 1.
За результатами вищевказаної скарги ДФС України прийнято рішення від 22 грудня 2018 року № 53443/2310814437/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Скарга на рішення комісії від 22 грудня 2018 року № 1033348/2310814437 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 30 листопада 2018 року надійшла до ДФС України 02 січня 2019 року.
За результатами вищевказаної скарги ДФС України прийнято рішення від 11 січня 2019 року № 2164/2310814437/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
При цьому, суд зазначає, що позивач у своїх письмових поясненнях не заперечує, щодо отримання 17 грудня 2018 року, 22 грудня 2018 року та 11 січня 2019 року рішень за результатами розгляду скарг на оскаржені рішення.
Відтак, з огляду на адміністративне оскарження позивачем рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних тримісячний строк оскарження до суду:
- рішення № 1012265/2310814437 завершився 17 березня 2019 року,
-рішення № 1012264/2310814437 завершився 22 березня 2019 року,
-рішення № 1033348/310814437 завершився11 квітня 2019 року.
З позовом про оскарження вищезазначених рішень позивач звернувся до суду 24 квітня 2020 року, що свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Як вже зазначалося судом, відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою ст.123 цього Кодексу.
Ваховуючи вищенаведене, та те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, жодних причин, які об'єктивно ускладнювали або унеможливлювали реалізацію прав позивача у встановлений строк, позивач не навів і такі судом не встановлено, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст. 240 КАС особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі наведеного та керуючись ст. 122, 123, 240, 243, 248, 256, 296 КАС України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк