про залишення позовної заяви без руху
24 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/7616/20
категорія 102000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Овруцького районного сектору Управління державної міграційної служби в Житомирській області, третя особа - Управління Державної міграційної служби в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Овруцького районного сектору Управління Державної міграційної служби в Житомирській області, третя особа - Управління Державної міграційної служби в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Овруцького районного сектору Управління Державної міграційної служби в Житомирській області у вклеєні фотокарточки при досягненні віку 45 років у його паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 12 січня 2000 року Овруцьким РВ УМВС України в Житомирській області, чи обміняти його на новий у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України 26 червня 1992 року;
- зобов'язати Овруцький районний сектор Управління Державної міграційної служби в Житомирській області вклеїти фотокарточку при досягненні віку 45 років у - зобов'язати Овруцький районний сектор Управління Державної міграційної служби в Житомирській області вклеїти фотокарточку при досягненні віку 45 років у його паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 12 січня 2000 року Овруцьким РВ УМВС України в Житомирській області, чи обміняти його на новий у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України 26 червня 1992 року. його паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 12 січня 2000 року Овруцьким РВ УМВС України в Житомирській області, чи обміняти його на новий у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України 26 червня 1992 року.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 8 ст. 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Позивачем в порушення вищезазначених норм не зазначено у позовній заяві про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону, а також не додано документ про сплату судового збору.
Однак, в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просив суд звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з тим, що він ніде не працює та не має доходів, в підтвердження чого додав надав до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених йому доходів за період з І кварталу 2018 року по І квартал 2020 року.
Розглянувши вищезазначене клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту викладених норм випливає, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи майновий стан сторони, суд має право звільнити особу від сплати судового збору.
Умовою для звільнення особи від сплати судового збору є її незадовільний майновий стан.
Разом з тим, законодавчі норми щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати наділяють суд правом а не обов'язком. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання. Реалізація цієї функції становить правозастосовчу інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких рішення про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд може прийняти лише у випадку, якщо при дослідженні доказів та встановленні інших обставин справи, дійде висновку про можливість задоволення відповідного клопотання.
Суд також відмічає, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 КАС України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Позивач просить звільнити його від сплати судового у зв'язку з складним фінансовим становищем, посилаючись на відсутність доходів.
На підтвердження свого скрутного матеріального становища ОСОБА_1 надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених йому доходів від 17.06.2020 №38312/06-30-55-73-03, з яких вбачається, що інформація про доходи позивача за 2019 календарний рік в реєстрі відсутня.
З даного приводу суд зазначає, що та обставина, що позивач не має офіційного доходу не свідчить про його відсутність у нього. Крім того, суд звертає увагу, що позивач є особою працездатного віку.
Більш того, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Оцінивши доводи позивача, що наведені в обґрунтування наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, враховуючи положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та ст. 129 Конституції України, в якій як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що при подачі даного позову до суду позивачем вимог ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України дотримано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп.1 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2102,00 гривень.
Таким чином, позивач за подачу даного позову до суду повинен сплатити судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
Розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 2102,00 грн. х 0,4 х 1 = 840,80 грн., де: 2102,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01 січня 2020 року; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру заявлених позивачем у поданій позовній заяві.
Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень.
Платіжні реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: Житомирська міська отг 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38035726
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Житомирський окружний адміністративний суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович