Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 липня 2020 р. Справа№200/4740/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом заступника керівника Артемівської місцевої прокуратури до Соледарської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державна установа «Центр пробації», про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 травня 2020 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) заступник керівника Артемівської місцевої прокуратури звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Соледарської міської ради про визнання протиправною бездіяльності позивача з питання невиконання заходів щодо погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території ради із Бахмутським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області; зобов'язання позивача розглянути питання про вжиття заходів для погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно користі роботи, видів таких робіт із Бахмутським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області та передбачення в бюджеті видатків для сплати порушникам за виконання адміністративного стягнення - суспільно корисних робіт.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на приписи статей 31-1, 325-1, 325-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які прямо передбачають обов'язок відповідача щодо визначення (погодження) з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт, а також обов'язок щодо нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів. Проте, відповідач в листах від 25 та 28 лютого 2020 року відмовився від виконання вказаних обов'язків, посилаючись на скрутне фінансове становище.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державну установу «Центр пробації».
10 червня 2020 року від Соледарської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в позові з підстав відсутності у бюджеті на 2020 рік, затвердженому рішенням Соледарської міської ради від 19 грудня 2019 року № 7/50-1175, видатків на фінансування суспільно корисних робіт. Відсутність коштів у бюджеті унеможливлює їх оплату і протиправність в бездіяльності позивача.
10 червня 2020 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державної установи «Центр пробації» надійшли пояснення щодо позову, в яких вона просить позов задовольнити, оскільки невиконання відповідачем вимог законодавства призводить до порушення інтересів держави в частині забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання та життя, а також унеможливлює виконання постанов суду щодо виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Листом від 03 січня 2020 року Бахмутським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Донецькій області спрямовано щорічний запит на початку року до Соледарської міської ради щодо визначення видів суспільно корисних робіт та переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть такі роботи.
Запит направлено відповідно до статей 31-1, 325-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Листом від 25 лютого 2020 Соледарською міською радою надана відповідь, що комунальні підприємства Соледарької міської ради у зв'язку зі скрутним становищем не мають можливості прийняти на роботу громадян, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, так як ці роботи є оплачуваними за рахунок підприємства; а щодо інших підприємств міста, то рада тільки направила листи для погодження суспільно корисних робіт.
27 лютого 2020 року на виконання постанови Артемівського міськрайонного суду від 29 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , згідно з якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт строком 120 годин, Бахмутським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Донецькій області видано порушникові направлення до Соледарької міської ради для вирішення питання щодо відбуття адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт за місцем його мешкання.
Направлення видано на виконання статті 325-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Листом від 28 лютого 2020 року Соледарською міською радою направлена відповідь на адресу Бахмутського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Донецькій області щодо неможливості забезпечити ОСОБА_1 за направленням від 27 лютого 2020 року робочим місцем з огляду на скрутне матеріальне становище комунальних підприємств ради.
Листом від 28 лютого 2020 року Бахмутським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Донецькій області направлено інформацію до Артемівської місцевої прокуратури про порушення Соледарською міською радою статті 325-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що призвело до неможливості виконання постанови Артемівського міськрайонного суду від 29 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 .
Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про виникнення між відповідачем та третьою особою спірних відносин щодо: 1) виконання відповідачем обов'язку, встановленого статтями 31-1, 325-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2) виконання відповідачем обов'язку, встановленого статтею 325-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» № 2234-VIII від 07 грудня 2017 року запроваджено новий вид адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Відповідно до частини першої статті 31-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування.
Згідно з частиною другою статті 325-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
На виконання цих норм пункт 1.6 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 березня 2013 року № 474/5 (далі - Порядок № 474/5), зобов'язує щороку на початку року уповноважений орган з питань пробації надсилати запит (додаток 1) до органів місцевого самоврядування щодо визначення видів громадських робіт та переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть такі роботи.
Судом встановлено, що листом від 03 січня 2020 року Бахмутським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Донецькій області було спрямовано такий запит до Соледарської міської ради.
Докази визначення Соледарською міською радою видів суспільно корисних робіт та переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть такі роботи, відсутні в матеріалах справи. В листі від 25 лютого 2020 Соледарською міською радою надана відповідь, що комунальні підприємства Соледарької міської ради у зв'язку зі скрутним становищем не мають можливості прийняти на роботу громадян, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, так як ці роботи є оплачуваними за рахунок підприємства; а щодо інших підприємств міста, то рада тільки направила листи для погодження суспільно корисних робіт. У відзиві від 10 червня 2020 року відповідачем також не вказується про визначення ним видів суспільно корисних робіт та переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть такі роботи.
За цих обставин суд дійшов висновку про тривале невиконання відповідачем обов'язку, встановленого статтями 31-1, 325-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Доводи Соледарської міської ради про відсутність протиправності в бездіяльності, оскільки рішенням ради не затверджувались видатки на фінансування суспільно корисних робіт, суд не приймає до уваги, оскільки, по-перше, виконання обов'язку, встановленого статтями 31-1, 325-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не обмежується включенням до переліку лише комунальних підприємств міста, до нього можуть бути включені всі підприємства, організації та установи у межах адміністративно-територіальної одиниці, перелік який повинен визначити відповідач. Реалізація цього обов'язку фактично зводиться до організаційних дій відповідача, оскільки ні визначення відповідачем видів робіт, ні переліку об'єктів на прямую не пов'язано з фінансуванням. По-друге, держава не може ставити виконання своїх зобов'язань в залежність від фінансування бюджету, оскільки це призводить до порушення принципів Конституції України щодо правої, соціальної держави. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, повинна забезпечити його реалізацію.
Статті 31-1, 325-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що відповідний орган місцевого самоврядування визначає вид суспільно корисних робіт та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині шляхом визнання протиправною бездіяльності позивача з питання невиконання заходів щодо визначення переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території ради; зобов'язання позивача розглянути питання про вжиття заходів для визначення переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно користі роботи, та видів таких робіт.
Отже, суд частково задовольняє позовні вимоги на підставі статей 31-1, 325-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на приписи цих статей у позовній заяві, що узгоджується з викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Статті 31-1, 325-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містять приписів щодо обов'язку оплатити суспільно корисні роботи, а тому вимоги в частині зобов'язання відповідача передбачити в бюджеті видатки для сплати порушникам за виконання адміністративного стягнення - суспільно корисних робіт не підлягають задоволенню на підставі вказаних статей.
Крім того, статтею 325-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт.
Відповідно до цієї статті на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт; контроль за виконанням порушниками призначених їм робіт; своєчасне повідомлення органу центрального органу виконавчої влади, визначеного абзацом другим цієї статті, про ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт; ведення обліку та інформування органу центрального органу виконавчої влади, визначеного абзацом другим цієї статті, про кількість відпрацьованих порушником годин; нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Порядок реалізації цієї норми передбачений Порядком № 474/5.
Абзац 1 пункту 3.15 Порядку № 474/5 визначає, що відповідно до визначеного органами місцевого самоврядування переліку об'єктів, на яких порушники відбувають суспільно корисні роботи, уповноважений орган з питань пробації у десятиденний строк з дня отримання постанови суду видає порушнику направлення (додаток 23) на один з цих об'єктів.
За змістом пункту 3.16 № 474/5 власник підприємства видає наказ або розпорядження про початок відбування порушником суспільно корисних робіт. […]. Витяг з наказу (розпорядження) та графік завіряються підписом керівника та печаткою підприємства і не пізніше наступного дня надсилаються до уповноваженого органу з питань пробації. Зазначені документи долучаються до особової справи порушника.
Судом встановлено, що 27 лютого 2020 року Бахмутським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Донецькій області видано порушникові направлення до Соледарької міської ради для вирішення питання щодо відбуття адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт за місцем його мешкання. Проте, таке направлення було видано передчасно, оскільки перелік об'єктів, на яких порушники відбувають суспільно корисні роботи, ще не визначено.
Отже, обов'язок, встановлений статтею 325-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ще не виник у відповідача з огляду на встановлений законодавством порядок, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог на підставі статті 325-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Виходячи із сукупного аналізу абзацу 1 частини першої, частини третьої статті 139 КАС України, судовий збір за подання адміністративного позову з відповідача на користь позивача, який є суб'єктом владних повноважень, не стягується, тому підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов заступника керівника Артемівської місцевої прокуратури до Соледарської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державна установа «Центр пробації», про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Соледарської міської ради з питання невиконання заходів щодо визначення переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території ради.
Зобов'язати Соледарську міську раду (код ЄДРПОУ: 04052873, місцезнаходження: вул. Паркова, буд. 3, м. Соледар, Донецька область, 84545) розглянути питання про вжиття заходів для визначення переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно користі роботи, та видів таких робіт на території ради.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27 липня 2020 року.
Суддя Ю.М. Льговська