Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2020 р. Справа №200/6800/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Арестова Л.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -
Приватне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» 22 липня 2020 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Донецькій облатсі про сплату боргу (недоїмки) № Ю-645-52 від 12 травня 2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Відтак, суддя зазначає, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18. Строк оскарження таких вимог становить десятиденний термін.
Суддя зазначає, що позивачем помилково зроблено висновок про застосування до вказаних правовідносин 6-місячний строк оскарження податкової вимоги.
Так, позивачем було застосовано досудовий порядок оскарження податкової вимоги, рішення про результати розгляду скарги від 25.06.2020 року № 2-180/6/99-00-06-03-01-06 отримано позивачем 30.06.2020 року, що вбачається з даних пошукового запису трекінгу поштового відправлення, з офіційного сайту укрпошти https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html?.
Проте, позовна заява надіслана позивачем до суду 17.07.2020 року, з огляду на зазначене, позивач порушив строк звернення до суду з позовною заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет" від 14 листопада 2019 року № 294-IX, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 2102 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 21 020,00 грн.
Суддя зазначає, що для зарахування до державного бюджету судового збору необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів Слов'янське УК/м. Слов'янськ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37803368; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку IBAN: UA408999980313121206084005075; код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: "Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35099148 (суду, де розглядається справа)" та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".
Суддя зазначає, що позивачем заявлені позовні вимоги про оскарження податкової вимоги на суму 1 838 153,61 грн.
Позивачем сплачено суму судового збору в сумі 2 102,00 грн., що вбачається з платіжного доручення № 1399 від 23 червня 2020 року.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити суму судового збору в розмірі 18 918 гривень.
Відповідно до п. 1, 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті та всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позовної заяви не додано других копій документів, що приєднуються до позовної заяви, для відправлення їх відповідачу.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимогу - залишити без руху.
Надати позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, в продовж якого позивач має надати:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду або докази на підтвердження додержання 10-денного строку звернення до суду з позовною заявою;
- квитанцію про сплату судового збору в розмірі 18 918 гривень;
- надання копії адміністративного позову та копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Тобто, позивач має привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачу, що при усуненні недоліків в наданий строк, позовна заява буде вважатись поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
В разі невиконання вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Суддя Л.В. Арестова