ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27.07.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/320/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз Збут"
до відповідача: Територіального управління Державної судової адміністрації України
в Івано-Франківській області
про стягнення заборгованості в сумі 239589,10 грн,
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз Збут" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в сумі 239589,10 грн, з яких: 236519,51 грн - заборгованість за спожитий газ, 2701,24 грн - пеня, 368,35 грн - 3% річних.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз Збут" (вх.№6105/20) прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження у справі від 27.04.2020).
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем - 06.05.2020; даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Позиція позивача.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41SB767-941-19 від 25.11.2019 в частині проведення розрахунку за природній газ, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за отриманий природній газ в сумі 236519,51 грн.
З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховано до стягнення з відповідача, за період з 11.02.2020 по 29.02.2020, пеню в сумі 2701,24 грн. та 3% річних в сумі 368,35 грн.
Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 625, 626, 629, 655 ЦК України, статті 174, 179, 193, 216, 230, 265 ГК України.
Позиція відповідача.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 27.04.2020 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Обставини справи, дослідження доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив таке. 25.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз Збут" (постачальник) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41SB767-941-19 та додаткові угоди до нього, а саме: № 2 від 27.12.2019, № 3 від 13.01.2020, якими частково вносилися певні зміни та доповнення.
Додатковою угодою № 2 внесено зміни до п.1.3. договору "Планові обсяги постачання газу по місяцях". Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання, та поширює свою дію на відносини, що склалися в період з 01.10.2019 по 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Додатковою угодою № 3, на виконання частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились продовжити дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2020 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, внесено зміни до п. 1.3 Договору № 41SВ767-941-19 від 25.11.2019 року.
Зазначений вище Договір (а.с. 8-15) та додаткові угоди до нього (а.с.16-17) укладено у письмовій формі, підписано сторонами, підписи засвідчено печатками, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України; погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковим.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2019 році газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначений договором.
Річний плановий обсяг газу - до 54954 куб. м. (п.1.2. договору).
У пункті 1.3. Договору сторони узгодили планові обсяги постачання газу по місяцях.
Якість, обсяг природного газу та умови його постачання визначені в розділі II договору.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що місячний обсяг відбору (споживання) газу Споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на + - 5% . Відповідно до п. 2.9.1. договору, за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператором ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріпити печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обгрунтовану відмову від підписання акта приймання- передачі газу (пункти 2.9.2, 2.9.3. договору ).
На виконання умов Договору та додаткових угод, Постачальник протягом січня 2020 року здійснив постачання природного газу Споживачу в обсязі 39874,75 куб. м. на суму 326519,51 грн, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, належним чином оформленим, підписаним сторонами та скріпленим печатками юридичних осіб, актом приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 25.11.2019 року №41SВ767-941-19 за січень 2020 року (а.с.18).
Порядок та строки проведення розрахунків визначені у розділі IV договору.
Розрахунковий період із Договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (пункти 4.1, 4.2.1 договору).
Пунктом 4.2.3 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (пункт 4.3 договору).
В пункті 5.4.2 договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.
Пунктом 5.4.5 договору встановлено зобов'язання споживача самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків розрахунків за Договором; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу виділеного
Споживачу.
Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, вартість газу оплатив частково - 29.01.2020, в розмірі 90000 грн; в решті - 236519,51 грн. у споживача перед постачальником утворилася заборгованість.
Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи, підписаним сторонами та скріпленим печатками, актом звіряння взаємних розрахунків від 17 лютого 2020 року (а.с. 21-22).
7 лютого 2020 року, позивачем на адресу відповідача направлено лист вих. № 767-Сл-446-0220 про заборгованість ТУ ДСА України в Івано-Франківській області згідно Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №413В767-941-19 від 25.11.2019 року.
11 лютого 2020 року, відповідачем направлено позивачу відповідь на вищевказаний лист вих. № 06-04/186/20 (а.с. 20); зі змісту листа ТУ ДСА України в Івано-Франківській області вбачається, що відповідач визнає перед позивачем заборгованість за договором № 41SВ767-941-19 від 25.11.2019 в сумі 236519,51 грн., проте вважає, що дане питання може бути вирішено виключно в судовому порядку.
Відповідальність сторін визначена у розділі VI договору.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України (п. 6.1 договору).
Пунктом 6.2.1 договору сторони погодили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо оплати поставленого газу; вартість поставленого постачальником природного газу в січні 2020 року оплачена частково в розмірі 90000 грн; сума несплаченого основного боргу становить 236519,51 грн.
У зв'язку з прострочкою виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивач згідно з п. 6.2.1 договору нарахував останньому пеню за період з 11.02.2020 по 29.02.2020 в сумі 2701,24 грн, а також, керуючись ст.625 Цивільного кодексу України, 3% річних за період з 11.02.2020 по 29.02.2020 в сумі 368,35 грн та звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.
Відповідно до наведеного договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 25.11.2019 № 41SB767-941-19 є договором поставки.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (ст. 599 ЦК України). Сторони в договорі встановили порядок розрахунків за поставлений природний газ, відповідно до якого остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3договору).
Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов'язання щодо поставки природного газу відповідачу.
Відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем в січні 2020 року природного газу; розмір часткової оплати становить 90000 грн. Решта заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 236519,51 грн. не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та визнається відповідачем, отже вимога про стягнення з ТУ ДСА України в Івано-Франківській області заборгованості в сумі 236519,51 грн. обгрунтована та підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов'язання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2.1 договору визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Також, в акті приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 25.11.2019 року № 41SB767-941-19 зазначено, що кінцевий термін оплати згідно договору - 10.02.2020 року (а.с 18).
Судом з'ясовано обставини, пов'язані з правильністю нарахування пені та здійснено оцінку доказів, на яких ґрунтується розрахунок позивача.
При цьому судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано пеню, розрахунок пені здійснено арифметично та методологічно правильно, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2701,24 грн, за період з 11.02.2020 по 29.02.2020, обгрунтована та підлягає задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Зважаючи на те, що факт прострочки виконання зобов'язання за договором постачання природного газу підтверджується матеріалами справи, розрахунок 3% річних здійснено арифметично та методологічно правильно, суд дійшов висновку що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 368,35 грн, за період з 11.02.2020 по 29.02.2020, обґрунтована та належить до задоволення.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.
Відповідач будь-яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
В контексті наведеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Судові витрати.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно приписів ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання позову позивачем було сплачено до Державного бюджету судовий збір в розмірі 3665,28 грн.
Натомість, при ціні позову 239589,10 грн. належний до сплати судовий збір становить 3593,84 грн (1,5 відсотка ціни позову).
З огляду на вищевикладене, позивачем при поданні позову до суду внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої зазначеної вище статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір"). Отже, судовий збір у розмірі переплаченої суми, у даному випадку 71,44 грн, повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, а тому, враховуючи відсутність відповідного клопотання позивача на час ухвалення даного рішення, у суду відсутні підстави для його повернення.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір в розмірі 3593,84 грн. належить покласти на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 86, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз Збут" до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в сумі 239589,10 грн, з яких: 236519,51 грн - заборгованість за спожитий газ, 2701,24 грн - пеня, 368,35 грн - 3% річних задоволити.
Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000 (код ЄДРПОУ 26289647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз Збут", вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010 (код ЄДРПОУ 39595350) - заборгованість за спожитий газ в сумі 236519,51(двісті тридцять шість тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень п'ятдесят одна копійка) на р/р НОМЕР_1 в АБ "Кліринговий дім".
Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000 (код ЄДРПОУ 26289647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз Збут", вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010 (код ЄДРПОУ 39595350) - пеню в сумі 2701,24 (дві тисячі сімсот одна гривня двадцять чотири копійки), 3 % річних в сумі 368,35 (триста шістдесят вісім гривень тридцять п'ять копійок) та судовий збір в сумі 3593,84 (три тисячі п'ятсот дев'яносто три гривні вісімдесят чотири копійки) на р/р НОМЕР_2 в АБ "Кліринговий дім".
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 27.07.2020.
Суддя Л.М. Неверовська