61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
27.07.2020 Справа № 905/1388/20
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тасстрой» по справі № 905/1388/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тасстрой», м. Авдіївка Донецької області
до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради, м. Авдіївка Донецької області
про стягнення грошових коштів у розмірі 218 771, 04 грн.
Без виклику представників сторін
Суть заяви:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тасстрой», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради про стягнення грошових коштів у розмірі 218 771, 44 грн., з яких: 173 115, 00 грн. - основна заборгованість, 23 492, 94 грн. - індекс інфляції, 22 164, 20 грн. - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 04-09/22 від 02.05.2016р. в частині оплати за поставлений товар, внаслідок чого з'явилась заборгованість у розмірі 173 115, 00 грн. та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.
Разом з позовною заявою від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову по справі № 905/1388/20, а саме у розмірі 218 773, 04 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.
Клопотання про забезпечення позову мотивовано тим, що грошові зобов'язання відповідачем систематично не виконуються з листопада 2019 року, у зв'язку з чим позивач звертався до представників відповідача з претензій про сплату заборгованості, але відповідачем у відповіді було зазначено про неможливість погашення заборгованості за договором, що у свою чергу вимусило позивача звернутися до суду із захистом своїх прав.
Позивачем зазначено, що увесь цей проміжок часу відповідач веде господарську діяльність, витрачає та отримує грошові кошти на особові рахунки, але заборгованість за цим договором не погашає. На думку позивача, відповідач затягує час задля уникнення виконання договірних зобов'язань.
Позивач вважає, що у випадку задоволення заяви про забезпечення позову прискориться процес виконання рішення суду та унеможливить уникнення відповідачем виконання своїх грошових зобов'язань.
У зв'язку з викладеним вище позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову задля забезпечення виконання рішення у разі ухвалення такого рішення на користь позивача.
Суд, дослідивши клопотання про забезпечення позову,-
Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовується судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення того, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Позивач наполягає на задоволенні клопотання про забезпечення позову виходячи з того, що відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань.
П. 3 ч .1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову повинна містити у собі обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Але, в матеріалах заяви та матеріалах справи відсутні будь-які докази свідомого намагання відповідача ухилитися від виконання рішення за цією справою або іншими справами. Позивач не надав жодного доказу наміру ухилитися від невиконання судового рішення в цієї справі, якщо воно буде постановлено на користь позивача.
За змістом усталеної судової практики, яка знайшла своє відображення п. 3 постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Але, саме по собі невиконання відповідачем договірних зобов'язань не може свідчити про унеможливлення виконання рішення за цією справою, припущення з боку заявника на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання грошових зобов'язань без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином на час розгляду клопотання про забезпечення позову позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду по справі № 905/1388/20.
На переконання суду, інститут забезпечення позову існує задля впровадження адекватних заходів для забезпечення виконання рішення у майбутньому, зокрема шляхом арешту коштів відповідача, за наявності обставин, що свідчать про реальну загрозу невиконання рішення суду.
Суд, проаналізувавши позицію позивача, дійшов висновку, що на час розгляду клопотання про забезпечення позову відсутні будь-які докази ймовірного ухилення відповідача від виконання рішення за цим провадженням.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у задоволенні клопотання про забезпечення позову не призведе до втрати можливості позивачем стягнути встановлену рішенням суду заборгованість за цією справою в примусовому порядку у разі прийняття такого рішення на користь позивача.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з підстав, викладених вище.
Проте, суд зазначає, що відмова у забезпечені позову не перешкоджає позивачеві в порядку ст. 136 ГПК України звернутися на будь-якої стадії розгляду справи із новою заявою у разі наявності реальних обставин, які ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 136, 137, 138 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тасстрой» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову по справі № 905/1388/20, а саме у розмірі 218 773, 04 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів п.4 Прикінцевих та п.17 Перехідних положень.
Суддя П.В. Демідова
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.