61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
про залишення позовної заяви без руху
24.07.2020 Справа № 905/1379/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )
до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (84302, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Комерційна, будинок 8; код ЄДРПОУ 00131268)
про скасування рішення комісії по розгляду акту порушень ПРРЕЕ №0001062 від 19.11.2019 оформлений протоколом засідання комісії №115 від 12.05.2020, -
До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про скасування рішення комісії по розгляду акту порушень ПРРЕЕ №0001062 від 19.11.2019 оформлений протоколом засідання комісії №115 від 12.05.2020.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява має містити, зокрема, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців).
З поданої заявником позовної заяви не вбачається, що позовна заява подана від імені ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця.
При цьому, як вбачається з оспорюваного Протоколу (рішення) засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ №115 від 12.05.2020, його прийнято по відношенню до ФОП ОСОБА_1
З огляду на викладене заявнику слід надати пояснення з приводу того, в якості фізичної особи чи фізичної особи-підприємця виступає з даним позовом ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, який набрав чинності 01 листопада 2011 року, визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Так, згідно частини першої статті 6, частини першої статті 9 Закону, судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Так, за подання вказаної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір в розмірі 2 102,00 гривень.
При дослідженні позовної заяви, судом не виявлено доказів сплати судового збору.
При цьому, заявником зазначено про звільнення його від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Пункт 22 статті 1 надає визначення терміну "споживач", який вживається в даному Законі, - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Як вбачається зі складеного Нікольським РЕМ акту про порушення ПРРЕЕ №0001062 від 19.11.2019 споживачем за договором №1575 є фізична особа-підприємець ОСОБА_1
З викладеного вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не є споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а тому підстави для звільнення останнього від сплати судового збору за звернення до господарського суду з позовною заявою відсутні.
Отже, Господарський суд Донецької області відмовляє у задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору та залишає позовну заяву без руху з наданням позивачу строку для сплати судового збору.
Крім того, згідно частини другої статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 2, 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Судом встановлено, що до позовної заяви додано не всі докази, що обґрунтовують вимоги позивача та мають значення для вирішення справи, а саме, не додано договір №1575 на підставі якого споживачу надавалась електрична енергія.
Окрім цього, додатком №18 заявником у позовній заяві вказано фототаблицю на флешці, однак, під час відкриття поштового конверту вказаний доказ виявлено не було, що підтверджується Актом Господарського суду Донецької області б/н від 21.07.2020.
Суд вказує на наступне, заявником за текстом позовної заяви (абзац перший) адресою об'єкту на якому виявлено порушення ПРРЕЕ вказано - смт. Нікольське, вул. Кооперативна, будинок №55-А.
Однак, згідно з актом про порушення ПРРЕЕ №0001062 від 19.11.2019 об'єктами перевірки є пекарня, магазин, адміністративна будівля та склад за адресою: смт. Нікольське, вулиця Свободи, будинок 117.
З метою уточнення викладених обставин справи, суд пропонує заявнику надати письмові пояснення щодо невідповідності адреси, за якою проводилась перевірка, вказаної ним у позовній заяві та адреси зазначеної у акті про порушення ПРРЕЕ №0001062 від 19.11.2019.
Крім того, згідно з частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Судом встановлено, що позовну заяву ОСОБА_1 підписано її представником Темір М. І. , на підтвердження повноважень якого надано довіреність.
Відповідно до ч.1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Разом з тим, суд зазначає, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Таким чином, обов'язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.
Частинами 1 та 3 статті 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє (частина 1 статті 240 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статей 248, 249 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.
Частина 1 статті 58 ГПК України встановлює, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника посвідчуються договором про надання правової допомоги, довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 57 ГПК України визначає випадки участі у справі законних представників.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що представником позивача має бути або адвокат, або законний представник.
У випадку коли представником позивача є адвокат, до матеріалів справи мають бути додані документи, що підтверджують наявність у представника відповідного адвокатського посвідчення.
Таким чином, суд зобов'язаний перевірити щонайменше дві складових представництва, а саме факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду у конкретний момент часу.
Проте, всупереч вищевказаних положень діючого законодавства, до позовної заяви не було додано доказів на підтвердження того, що Темір М.І. має право на здійснення адвокатської діяльності, що б підтверджувало наявність у Теміра М.І. повноважень на підписання від імені позивача позовної заяви.
Додана до позовної заяви копія довіреності, виданої на ім'я Теміра М.І. , сама по собі, за відсутності підтвердження, що останній є адвокатом не є належним доказом на підтвердження у Теміра М.І. повноважень на підписання від імені позивача позовної заяви.
Крім того, вказана довіреність видана від імені фізичної особи ОСОБА_1 , в той час як заявником у даній справі, з огляду на оскаржуваний Протокол №115 від 12.05.2020, має бути саме фізична особа-підприємець ОСОБА_1
Таким чином, заявнику слід усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом надання належних доказів, що підтверджують наявність у Теміра М.І. повноважень на представництво інтересів позивача в Господарському суді Донецької області.
Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням встановлених недоліків, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху на підставі ч.1 ст.174 ГПК України із встановленням 5-деннного строку з дня вручення копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду документів, зокрема, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 2 102,00 гривень за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - УК мХаркові/мХаркiв/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999649
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Рахунок отримувача - UA628999980313141206083020002
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Донецької області (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до приписів частин 3 та 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 56, 58, 162, 164, 174, 180, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду:
- пояснень з приводу того, в якості фізичної особи чи фізичної особи-підприємця виступає з даним позовом ОСОБА_1 ;
- доказів сплати судового збору в розмірі 2 102,00 гривень за реквізитами Господарського суду Донецької області;
- належним чином засвідченої копії договору №1575;
- фототаблицю на флешці, що вказана додатком №18 у позовній заяві;
- пояснень щодо невідповідності адреси, за якою проводилась перевірка, вказаної з0аявником у позовній заяві та адреси зазначеної у акті про порушення ПРРЕЕ №0001062 від 19.11.2019;
- доказів на підтвердження повноважень Теміра М.І. на підписання даної позовної заяви.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику відповідно до п.п. 4, 5 ст. 174 ГПК України.
Ухвала набрала чинності з моменту її підписання 24.07.2020 та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Фурсова