Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 263/16311/19
провадження № 61-3151св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на постанову Донецького апеляційного суду від 16 січня 2020 року у складі колегії суддів: Мироненко І. П., Баркова В. М., Мальцевої Є. Є.,
Короткий зміст вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2019 року Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області) звернулося до суду з заявою про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі -
АТ КБ «ПриватБанк»).
Заява мотивована тим, що ГУ ДПС у Донецькій області відпрацьовується інформація, отримана листом Державної фіскальної служби України від 29 жовтня 2018 року
№ 33433/7/99-99-13-04-03-17 щодо невідповідності (розбіжності) між сумами доходів, виплачених юридичними особами на користь фізичних осіб, та обсягом доходів від провадження підприємницької діяльності, задекларованих за 2016-2018 роки платником податків ФОП ОСОБА_1 , яким порушено пункт 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, у частині перевищення загальної суми доходу від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню та сукупно перевищують 1 000 000,00 грн (протягом останніх 12 календарних місяців), та обов'язковій реєстрації як платника податку на додану вартість у терміни, передбачені пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України. 26 квітня
2019 року на письмовій запит ГУ ДПС у Донецькій області від ФОП ОСОБА_1 отримані письмові пояснення, згідно з яких останній не погоджувався із зазначеними порушеннями у частині обов'язкової реєстрації, як платника податку на додану вартість у терміни, передбачені пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, із 27 серпня 2019 року розпочато документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП Кобиляцького Р. М., з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності із 01 липня 2016 року по 30 червня 2019 року, своєчасності та правильності нарахування, сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності
із 01 липня 2016 року по 30 червня 2019 року. Повідомлення та копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки отримано особисто
ФОП ОСОБА_1 03 вересня 2019 року. На порушення підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пунктів 44.3 та 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не надано необхідні документи, про що складений відповідний акт від 18 вересня 2019 року № 82/05-99-33-06.
Оскільки ОСОБА_1 не надано документи для визначення оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності, отримати інформацію про отримані доходи, можливо лише шляхом розкриття банківської таємниці на підставі рішення суду. При цьому, відповідно до даних АІС «Податковий облік» ФОП ОСОБА_1 має наступні рахунки у АТ КБ «ПриватБанк»: № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритий 17 липня 2017 року, закритий 22 жовтня 2017 року; № 26001054007578 (українська гривня), відкритий 01 грудня 2017 року, закритий 23 грудня 2017 року;
№ 26002054011068 (українська гривня), відкритий 28 грудня 2017 року;
№ 313354290000026002054011068 (українська гривня), відкритий 28 грудня
2017 року; № 093354290000026006054005508 (українська гривня), відкритий
20 лютого 2015 року.
Таким чином, на підставі викладеного вище, ГУ ДПС у Донецькій області встановлено порушення податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 у частині надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), у тому числі надання документів, що підтверджують рух коштів за розрахунковими рахунками, відкритими у банківській установі за період із 01 липня 2016 року по 30 червня 2019 року. Для встановлення господарських операцій у повному обсязі, необхідна наявна банківська інформація та копії документів, щодо руху грошових коштів за банківськими рахунками ФОП ОСОБА_1 за період із 14 серпня 2017 року по 30 травня 2019 року.
Посилаючись на вказані обставини, ГУ ДПС у Донецькій області просило надати інформацію, яка перебуває у володінні АТ КБ «ПриватБанк» про обсяг та рух коштів на розрахункових рахунках, відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 із зазначенням призначення платежу, суми платежу, дати платежу, назви та коду ЄДРПОУ/РНОКПП контрагентів, а саме: № НОМЕР_2 , відкритий у Маріупольській філії АТ КБ «ПриватБанк» м. Маріуполь за період із 17 липня
по 22 жовтня 2017 року; № НОМЕР_3 , відкритий у Маріупольській філії
АТ КБ «ПриватБанк» м. Маріуполь за період із 01 по 23 грудня 2017 року;
№ НОМЕР_4 , відкритий у Маріупольській філії АТ КБ «ПриватБанк»
м. Маріуполь за період із 28 грудня 2017 року по 30 червня 2019 року;
№ НОМЕР_5 , відкритий у Маріупольській філії
АТ КБ «ПриватБанк» м. Маріуполь за період із 28 грудня 2017 року по 30 червня
2019 року; № НОМЕР_6 , відкритий у Маріупольській філії
АТ КБ «ПриватБанк» м. Маріуполь за період із 01 липня 2016 року по 30 червня
2019 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 25 листопада 2019 року у задоволені заяви ГУ ДПС у Донецькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що на момент прийняття наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 25 липня 2019 року № 1419, так і наказу про продовження перевірки
від 09 вересня 2019 року № 50, та складання акту про ненадання первинних документів до документальної позапланової невиїзної перевірки
ФОП Кобиляцького Р. М. від 18 вересня 2019 року № 82/05-99-33-06, згідно з
статтею 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» діяв мораторій, зокрема, на проведення позапланових перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, а отже, суб'єкт владних повноважень, здійснюючи позаплановий захід, діяв не на підставі закону, що унеможливлює задоволення судом заяви ГУ ДПС у Донецькій області про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, як наслідок вжиття заходів реагування за результатами позапланової перевірки, на проведення якої законом введено мораторій.
Постановою Донецького апеляційного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Донецькій області задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 листопада 2019 року скасовано.
У задоволення заяви ГУ ДПС у Донецькій області про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, заінтересовані особи: ОСОБА_1 ,
АТ КБ «ПриватБанк», відмовлено.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що ГУ ДПС у Донецькій області належним чином не обґрунтувало необхідності розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо ФОП ОСОБА_1 , не довело існування обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об'єктивна потреба у розкритті такої таємниці.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У лютому 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду від 16 січня
2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки ОСОБА_1 не надано документи для визначення оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності, то одержати інформацію про отримані доходи, можливо лише шляхом розкриття банківської таємниці на підставі рішення суду.
У червні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу ГУ ДПС у Донецькій області, у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені судами обставини
Департамент податків і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України листом від 29 жовтня 2018 року № 33433/7/99-99-13-04-03-17 повідомив, що здійснив аналіз результатів роботи територіальних органів ДФС в частині відпрацювання ФОП, які на протязі 2016 - І півріччя 2018 років допустили перевищення граничного обсягу доходу у розмірі 5 000 000,00 грн, чим порушили правила перебування на спрощеній системі оподаткування, у зв'язку з чим зобов'язав надати узагальнені результати аналізу причин розбіжностей, які здійснені на підставі первинних документів платників податків, з наведенням висновків щодо відповідності здійснених фінансово-господарських операцій вимогам діючого законодавства, у тому числі правилам перебування на спрощеній системі.
Головне управління ДФС у Донецькій області 08 квітня 2019 року направило
ФОП ОСОБА_1 запит № 28929/10/05-99-13-02-29 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо невідповідності (розбіжності) між сумами доходів, виплачених юридичними особами на користь фізичних осіб та обсягом доходів від провадження підприємницької діяльності, задекларованих платниками податків за 2016 - І півріччя 2018 року, який отриманий останнім під підпис 16 квітня 2019 року.
На зазначений запит 26 квітня 2019 року ФОП ОСОБА_1 направив Головному управлінню ДФС у Донецькій області свої пояснення щодо викладених фактів, згідно з якими платник не погоджується з порушенням вимог пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, у частині обов'язкової реєстрації, як платника податку на додану вартість у терміни, передбачені пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України.
Наказом ГУ ДФС у Донецькій області від 25 липня 2019 року № 1419 прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки
ФОП Кобиляцького Р. М . із 27 серпня 2019 року, тривалістю 10 робочих днів.
Листом ГУ ДФС у Донецькій області від 31 липня 2019 року повідомило
ФОП ОСОБА_1 про проведення із 27 серпня 2019 року документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, своєчасності та правильності нарахування, сплати єдиного внеску за період із 01 липня 2016 року по 30 червня 2019 року.
Наказом ГУ ДПС у Донецькій області від 09 вересня 2019 року № 50 продовжено строк проведення документальної позапланової невиїзної перевірки
ФОП ОСОБА_1 на 5 робочих днів, із 10 вересня 2019 року.
18 вересня 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області складений акт № 82/05-99-33-06 про порушення ФОП ОСОБА_1 підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пунктів 44.3 та 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України щодо ненадання первинних документів до документальної позапланової невиїзної перевірки.
За результатами проведеної перевірки 23 вересня 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області складений акт № 44/05-99-3-06/2896409973 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період діяльності
із 01 липня 2016 року по 30 червня 2019 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, та за період діяльності із 01 липня 2016 року по 30 червня 2019 року з питань своєчасності та правильності нарахування, сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлені порушення податкового законодавства.
25 жовтня 2019 року на підставі зазначеного акту ФОП ОСОБА_1 направлені податкові повідомлення-рішення: № 0001203306 на суму 510,00 грн;
№ 0001213306 на суму 510,00 грн; № 0001223306 на суму 170,00 грн.
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частиною першою статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта; відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до статті 348 ЦПК України у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я представника заявника, коли заява подається представником;
3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
Порядок розкриття банківської таємниці встановлений Законом України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року.
Пунктом першим частини другої статті 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що банківською таємницею, зокрема, є відомості про стан рахунків клієнтів, в тому числі стан кореспондентських рахунків банків у Національному банку України.
За положеннями статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи, або за рішенням суду.
З аналізу зазначеної правової норми виходить, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську таємницю, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.
Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність провести перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб'єктом господарської діяльності.
При цьому своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата податків та зборів (обов'язкових платежів) здійснюється шляхом проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, підстави та порядок яких визначені законом.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Відповідно до вимог пунктів 20.1.4, 20.1.5 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках.
У статті 75 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За таких обставин, апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви щодо розкриття банківської таємниці, оскільки розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими без розкриття банківської таємниці.
Проте за обставинами, встановленими у цій справі, позапланова перевірка
ФОП ОСОБА_1 проведена, що підтверджується актом від 23 вересня
2019 року. ГУ Державної податкової служби у Донецькій області при зверненні до суду у листопаді 2019 року не обґрунтована необхідність розкриття банківської таємниці після завершення перевірки.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не надано документи для визначення оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності, не заслуговують на увагу, оскільки за наявними у справі матеріалами, Департамент податків і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України листом
від 29 жовтня 2018 року № 33433/7/99-99-13-04-03-17 повідомив, що здійснив аналіз результатів роботи територіальних органів ДФС в частині відпрацювання ФОП, які на протязі 2016 - І півріччя 2018 років допустили перевищення граничного обсягу доходу у розмірі 5 000 000,00 грн, отже, контролюючим органом встановлено розміри отриманих доходів суб'єктами оподаткування.
Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не урахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 761/44245/17-ц (провадження № 61-10234св19), є необґрунтованими, оскільки у зазначеній постанові, та у справі, що є предметом перегляду, встановлені різні фактичні обставини.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильного висновку апеляційного суду по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного суду від 16 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков
Г. І. Усик