Ухвала
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 313/597/19
провадження № 61-9945ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 09 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом
до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі з 16 серпня 2003 року по 03 травня 2018 року, під час якого ними за спільні кошти було придбано: житловий будинок АДРЕСА_1 ; автомобіль ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; персональний комп'ютер ASUS 2000, вартістю 4 040 грн; пральну машину ZANUSSІ ZWSE 6100 V, вартістю
6 199 грн; меблі, вартістю 9 690 грн. Зазначала, що автомобіль, комп'ютер, пральна машина та меблі перебувають у користуванні відповідача, проте у добровільному порядку поділити майно він не бажає.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на її користь 1/2 частину від вартості автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , персонального комп'ютеру ASUS 2000, пральної машини ZANUSSІ ZWSE 6100 V, меблів у розмірі 48 931,15 грн та судові витрати.
Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 27 лютого 2020 року позов задоволено частково. У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . У частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1
1/2 частини вартості транспортного засобу ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , персонального комп'ютеру ASUS 2000, пральної машини ZANUSSІ ZWSE 6100 V, меблів у розмірі 48 931,15 грн відмовлено.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за
ОСОБА_2 ідеальну частку у спільному майні подружжя у розмірі 1/2 частини: автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , персонального комп'ютеру ASUS 2000; пральної машини
ZANUSSІ ZWSE 6100 V, меблів.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 ідеальну частку у спільному майні подружжя у розмірі 1/2 частини: автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , персонального комп'ютеру ASUS 2000, пральної машини ZANUSSІ ZWSE 6100 V, меблів.
Майно подружжя, а саме: автомобіль ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , персональний комп'ютер ASUS 2000, пральну машину
ZANUSSІ ZWSE 6100 V, меблі залишено у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 27 лютого 2020 року у частині вирішення позовних вимог щодо поділу спільного майна подружжя: персонального комп'ютеру ASUS 2000, пральної машини
ZANUSSІ ZWSE 6100 V, меблів та розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Виділено ОСОБА_1 у власність персональний комп'ютер марки ASUS 2000, пральну машину ZANUSSІ ZWSE 6100 V, меблі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/2 частки персонального комп'ютеру ASUS 2000, пральної машини ZANUSSІ ZWSE 6100 V, меблів у розмірі 9 964,50 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення Веселівського районного суду Запорізької області
від 27 лютого 2020 року залишено без змін.
У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , в якійзаявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень
статті 71 СК України, статті 365 ЦК України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод та порушення норм процесуального права. Також заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, заявник не погоджується із стягненням з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частинами другою та третьою статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
За загальним правилом, при розгляді справ про поділ спільного майна подружжя вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Судами правильно встановлено, що спірне майно, а саме: персональний комп'ютер ASUS 2000, пральна машина ZANUSSІ ZWSE 6100 V, меблі належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності та їхні частки є рівними.
За змістом частини другої, четвертої та п'ятої статті 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Виходячи з системного тлумачення частин четвертої та п'ятої статті 71 СК України, згоду на отримання компенсації за частину майна при його поділі повинен надати той з подружжя, на чию користь така компенсація присуджується, оскільки іншому з подружжя присуджується майно. Вимога одного з подружжя про стягнення з іншого з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, не породжує обов'язку відповідача попередньо вносити відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду. Правила, визначені частиною п'ятою вказаної статті, застосовуються, коли позивач висуває вимогу про виділення йому в натурі певного майна в порядку поділу, а відповідачу - пропонує грошову компенсацію. Лише у такому випадку позивач зобов'язаний попереднього внести грошові кошти на депозитний рахунок суду, які при задоволення позову будуть виплачені відповідачу як грошова компенсація його частки у спільному майні.
Враховуючи наведене, виходячи з інтересів сторін у справі, принципу рівності часток у спільному майні подружжя, а також фактичного перебування майна у користуванні лише ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про реальний поділ в натурі спільного майна подружжя, а саме: персонального комп'ютеру ASUS 2000, пральної машини ZANUSSІ ZWSE 6100 V, меблів, виділивши зазначене майно у власність ОСОБА_3 та стягнувши з нього на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості її частки у праві спільної власності у розмірі 9 964,50 грн, виходячи із дійсної вартості спільного майна подружжя.
Абсолютність презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними під час шлюбу, підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.
Висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовим висновкам, висловленим Верховним Судом у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 316/1521/15-ц, який було враховано судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи.
Також судом апеляційної інстанції за результатами дослідження доказів встановлено, що позивач сплатила адвокату 5 тис. грн в якості гонорару згідно договору про надання правничої допомоги від 02 серпня 2019 року, тому пропорційно розміру задоволених позовних вимог суд апеляційної інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 842,50 грн.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права
й дотримання процесуальних норм при розгляді справи не викликає розумних сумнівів, висновки апеляційного суду відповідають правовим висновкам щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеним у постановах Верховного Суду, а касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 09 червня 2020 року є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись частиною першою, пунктом 5 частини другої, частиною шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 09 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович