Ухвала
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 752/20319/18
провадження № 61-9792ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 04 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,
01 липня 2020 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу в справі № 752/20319/18 на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)
статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не зазначено в касаційній скарзі підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
До касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1 980 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру залежно від ціни позову.
На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 752/20319/18 в розпорядженні Верховного Суду відсутні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
ОСОБА_1 оскаржує постанову апеляційного суду в частині вирішення вимог про визнання права власності на 1/2 частину нежилих приміщень з № 1 по № 17 (групи приміщень) загальною площею 271 кв.м по АДРЕСА_3 , а отже в даному випадку розмір судового збору має визначатися виходячи із вартості вказаного майна
(1/2 частини нежилих приміщень).
Таким чином особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати розмір сплаченого судового збору виходячи із ціни позову (в межах оспорюваної суми) обчисленої згідно частини першої статті 176 ЦПК України і статті 4 Закону України «Про судовий збір», а у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вказаним вимогам закону, доплатити судовий збір та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі і порядку.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до УК у Печерському районі/ Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Вказані недоліки мають бути усунені шляхом: 1) зазначення в касаційній скарзі підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України; 2) обґрунтування розміру сплаченого судового збору виходячи із ціни позову (в межах оспорюваної суми) обчисленої згідно частини першої статті 176 ЦПК України і статті 4 Закону України «Про судовий збір». У разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вказаним вимогам закону, заявнику необхідно доплатити судовий збір та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі і порядку.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених
статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог
статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року у цивільній справі № 752/20319/18 залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович