Ухвала
23липня 2020 року
м. Київ
справа № 200/3607/14-ц
провадження № 61-9947ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в інтересах якого діє Крилова Олена Леонідівна на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2020 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський банківський Союз» від 12 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 12 листопада 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №SAMDN500ТС001076501 від 18 серпня 2008 року в сумі 22 078,32 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2014 року заяву ПАТ КБ «Приватбанк» про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 12 листопада 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Видано виконавчий лист по рішенню третейського суду по справі №4435/2013 від 12 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №б/н станом на 30 вересня 2013 року у сумі 22 078,32 грн, суму витрат пов'язаних з розглядом справи в третейському суді в розмірі 500 грн та судовий збір за подання заяви про видачу виконавчого листа у сумі 243,60 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2014 року у справі за заявою ПАТ КБ «Приватбанк» про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський банківський Союз» від 12 листопада 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано.
У задоволенні заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський банківський Союз» від 12 листопада 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
03 липня 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» в інтересах якого діє Крилова О. Л.в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2020 року та залишити в силі ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2014 року.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову в даній справі становить 22 078,32 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200 грн).
Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.
Касаційна скарга містить посилання на те, що дана справа має виняткове значення. Верховним Судом перевірено, чи мають місце підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких касаційне провадження у малозначній справі підлягає відкриттю, та з урахуванням обставин, на які посилався заявник в касаційній скарзі, зазначених підстав не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» в інтересах якого діє Крилова О. Л . , подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в інтересах якого діє Крилова Олена Леонідівна на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2020 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський банківський Союз» від 12 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк