Іменем України
21 липня 2020 року
Київ
справа №9901/360/19
адміністративне провадження №П/9901/360/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
головуючого - Радишевської О.Р.,
суддів - Бевзенка В.М., Кашпур О.В., Смоковича М.І., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання: Волощука В.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Кравчука В.І.,
представника відповідача: Кіцнака П.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження як суд першої інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним і скасування рішення,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія, відповідач) з вимогами:
1.2. визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 29 травня 2019 року № 159дп-19 «Про накладення на заступника керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області Чуприни А.В. дисциплінарного стягнення».
ІІ. Процесуальні дії у справі
2. Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
3. Цією ж ухвалою Суд установив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження в справі для подання відзиву на позовну заяву.
4. 19 серпня 2019 року до Суду надійшов відзив на позовну заяву.
5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 26 листопада 2019 року №1981/0/78-19 у зв'язку з відрядженням члена судової колегії Смоковича М.І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 9901/360/19 .
6. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2019 року, указану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Бевзенка В.М., Губської О.А., Кашпур О.В., Уханенка С.А.
7. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів замінено на правонаступника - Третю кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 13 грудня 2019 року № 2124/0/78-19 у зв'язку з відпусткою судді Губської О.А. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 9901/360/19 .
9. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 грудня 2019 року, указану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Бевзенка В.М., Кашпур О.В., Смоковича М.І., Уханенка С.А.
10. Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року відповідача - Третю кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів замінено на її правонаступника - Кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
11. З набранням чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» Верховному Суду як суду першої інстанції не підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
12. Проте, ураховуючи закріплене в частині третій статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України правило про те, що справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду, Верховний Суд продовжує розгляд цієї справи.
ІІІ. Аргументи сторін
13. У позові позивач доводить незаконність рішення Комісії від 29 травня 2019 року № 159дп-19, посилаючись на таке:
- засідання Комісії, на якому було прийняте оскаржуване рішення, відбулося за відсутності ОСОБА_1 , хоча він завчасно повідомив про неможливість взяти в ньому участь через хворобу;
- розглянувши питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності без його участі, Комісія позбавила його права надати усні пояснення по суті доводів дисциплінарної скарги й висловити заперечення щодо викладених у ній обставин;
- висновок Комісії про наявність у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, отриманих із застосуванням негласних слідчих (розшукових) дій, використання яких для цілей, непов'язаних із кримінальним провадженням, забороняється;
- надана оцінка доказів у межах дисциплінарного провадження є необ'єктивною, адже Комісія не врахувала, що його взаємовідносини з захисником ОСОБА_2 мали місце виключно в аспекті обов'язків прокурора, покладених на нього Законом України «Про звернення громадян» та Інструкцією про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України;
- мети одержання неправомірної вигоди в ОСОБА_1 не було і таку вигоду він ні з ким не обговорював.
14. Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначив, що оскаржуване рішення є законним, а вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку підтверджується сукупністю доказів, зібраних під час дисциплінарного провадження, яким надана повна і всебічна оцінка.
15. Заперечуючи щодо підстав позову, відповідач зазначив таке:
- позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання Комісії 10 квітня 2019 року та 29 травня 2019 року, але правом на учать у них не скористався, чим спростовуються його доводи про позбавлення його права надати усні пояснення по суті дисциплінарної скарги;
- оскільки доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні про відкладення розгляду дисциплінарної справи, ОСОБА_1 до Комісії не подав і повторно не прибув на засідання Комісії, остання мала право розглянути справу за його відсутності;
- відомості, необхідні Комісії для здійснення своїх повноважень, можуть бути отримані з будь-яких джерел у порядку, установленому законом;
- притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені в кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була в кримінальному провадженні виправданою, не суперечить вимогам чинного законодавства та відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
IV. Установлені судом фактичні обставини справи
16. ОСОБА_1 із жовтня 2001 року проходив службу в органах прокуратури на різних посадах.
17. Наказом прокурора Житомирської області від 15 грудня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області.
18. 26 вересня 2018 року Головним слідчим управлінням Національної поліції України до Єдиного реєстру досудових розслідувань унесені відомості та розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42018000000002374 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачений частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
19. 18 жовтня 2018 року ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.
20. 19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, що полягає в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення нею в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
21. Згідно з повідомлення про підозру ОСОБА_1 у двадцятих числах вересня 2018 року, знаходячись біля приміщення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, під час спілкування із захисником у кримінальному провадженні №12017060320000490 ОСОБА_2 , користуючись своїм службовим становищем і наданою владою, висунув вимогу передати йому кошти в розмірі 2000 доларів США за зміну обвинувачення в цьому кримінальному провадженні зі статті 186 КК України на статтю 190 КК України.
22. Після цього, 18 жовтня 2018 року ОСОБА_1 , зустрівшись у заздалегідь обумовленому місці на автомобільній стоянці поблизу магазину «Олді» в м. Житомирі з ОСОБА_2 , підтвердив свої наміри одержати неправомірну вигоду за зміну обвинувачення в кримінальному провадженні та одержав кошти в розмірі 2000 доларів США.
23. 02 січня 2019 року до Комісії надійшла дисциплінарна скарга прокурора Житомирської області Війтовича Л.М. про вчинення заступником керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області Чуприною А.В. дисциплінарного проступку.
24. Дисциплінарна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області та будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 12017060320000490 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 186 КК України, частиною першою статті 353 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 186 КК України, частиною першою статті 353 КК України та статті 359 КК України, у вересні-жовтні 2018 року зустрічався із захисником у вказаних кримінальних провадженнях ОСОБА_2 та обговорював із ним стан його розгляду, зокрема можливість зміни обвинувачення за винагороду.
25. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 08 січня 2019 року № 11/2/4-10дс-3дп-19 відкрито дисциплінарне провадження.
26. За результатами перевірки обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, відповідальним членом Комісії складений висновок від 28 лютого 2019 року № 11/2/4-10дс-3дп-19, яким запропоновано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з прокуратури.
27. Про засідання Комісії, призначене на 10 квітня 2019 року, позивач був повідомлений листом від 20 березня 2019 року № 11/2/1-2515вих-19, якого було надіслано на адресу Бердичівської місцевої прокуратури, а також листом від 20 березня 2019 року № 11/2/1-2516вих-19, якого було надіслано за місцем проживання позивача: АДРЕСА_1 .
28. 09 квітня 2019 року позивач на електронну пошту Комісії надіслав заяву, у якій, посилаючись на хворобу, просив відкласти розгляд дисциплінарної справи.
29. На засідання Комісії, призначене на 10 квітня 2019 року, позивач не з'явився.
30. У зв'язку з неявкою позивача, розгляд дисциплінарної справи був відкладений.
31. Листом від 08 травня 2019 року № 11/2/1-4138вих-19, якого було надіслано за місцем проживання позивача: АДРЕСА_1 , Комісія повідомила позивача про те, що розгляд дисциплінарної справи відбудеться 29 травня 2019 року.
32. 28 травня 2019 року позивач на електронну пошту Комісії надіслав заяву, у якій, посилаючись на перебування на лікарняному, просив відкласти розгляд дисциплінарної справи.
33. Беручи до уваги повторну неявку позивача, Комісія вирішила розглядати дисциплінарну справу без його участі.
34. Розглянувши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія уважала доведеним, що ОСОБА_1 мав позаслужбові відносини з ОСОБА_2 , який був захисником у кримінальному провадженні, у якому ОСОБА_1 виконував функції процесуального керівника, і обговорював із ним (захисником) питання зміни обвинувачення ОСОБА_3 за винагороду.
35. За висновками Комісії такими діями ОСОБА_1 учинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 5 і 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», тобто одноразове грубе порушення правил прокурорської етики й вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
36. Рішенням Комісії від 29 травня 2019 року № 159дп-19 вирішено притягнути заступника керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.
37. Не погоджуючись із рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
38. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
39. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбаченого, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
40. Правовідносини, пов'язані з проходженням служби працівниками органів прокуратури, регулюються Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1697-VII), Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року.
41. Відповідно до пунктів 5 і 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження [за] вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5); систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункт 6).
42. Згідно з частиною другою статті 43 Закону №1697-VII притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.
43. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 45 Закону №1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
44. Частиною четвертою статті 46 Закону №1697-VII передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки.
45. Згідно з частиною десятою статті 46 Закону №1697-VII член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
46. Відповідно до частини одинадцятої статті 46 Закону №1697-VII висновок і зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та мають бути отримані його членами не пізніш як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.
47. Частиною першою статті 47 Закону №1697-VII передбачено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
48. Відповідно до частини третьої статті 47 Закону №1697-VII висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з'явився на засідання, не повідомивши про причини неявки; 3) не з'явився на засідання повторно.
49. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.
50. Згідно з частиною п'ятою та шостою статті 47 Закону №1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів заслуховуються пояснення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.
51. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів подавати заяву про його відвід.
52. Частиною третьою статті 48 Закону №1697-VII передбачено, що при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
53. Відповідно до частини шостої статті 48 Закону №1697-VII рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності; 2) обставини, встановлені під час здійснення провадження; 3) мотиви, з яких Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення; 4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення; 5) порядок і строк оскарження рішення.
54. Згідно з частиною першої статті 49 Закону №1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
55. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону №1697-VII прокурор зобов'язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
56. Статтею 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, передбачено, що прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі вступати в позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища.
57. Згідно із статтею 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
58. Прокурору слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.
59. Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.
VI. Позиція Суду
Щодо додержання Комісією процедури у дисциплінарному провадженні
60. Суд зазначає, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності, що забезпечується обов'язковістю участі прокурора або його представника під час засідання Комісії з правом давати пояснення, відмовитися від їхнього надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена Комісії - подавати заяву про його відвід.
61. Аналіз вимог частини третьої статті 47 Закону № 1697-VII дає підстави для висновку про те, що висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли прокурор, якого повідомлено про дату, час і місце засідання, повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; не з'явився на засідання Комісії, не повідомивши про причини неявки; або не з'явився на засідання повторно.
62. Отже, друга поспіль неявка прокурора на засідання Комісії є підставою для розгляду справи без його участі, незалежно від того, чи була така неявка пов'язана з існуванням поважних причин.
63. Зважаючи на те, що позивач на засідання Комісії 10 квітня 2019 року та 29 травня 2019 року не з'явився і не надав Комісії доказів, які б підтверджували існування поважних причин неявки, Суд дійшов висновку, що Комісія мала правові підстави розглянути дисциплінарну справу за відсутності позивача.
64. Стверджуючи про порушення Комісією принципу змагальності, позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що Комісія не створила для нього умов, які б дозволяти взяти участь у засіданні Комісії, або ж наявності обставин, що об'єктивно перешкоджали цьому.
65. За таких обставин Суд дійшов висновку про те, що Комісією було забезпечено право позивача на участь у розгляді висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора, а тому Суд уважає, що Комісією було дотримано процедуру прийняття оскаржуваного рішення.
Щодо наявності у діях позивача ознак дисциплінарного проступку
66. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у силу положень статей 43, 44, 45 Закону № 1697-VII має повноваження здійснювати дисциплінарне провадження щодо прокурорів і притягувати їх до дисциплінарної відповідальності з підстав систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.
67. Для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики Комісія має установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс. Водночас обов'язкова наявність судового рішення, яким би було визнано особу прокурора винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого б передбачав відповідні діяння, не є умовою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
68. У спірних правовідносинах підставою для висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку стало встановлення Комісією факту налагодження позивачем позаслужбових відносин із захисником у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , з яким позивач, будучи процесуальним керівником у цьому ж кримінальному провадженні, обговорював у непроцесуальний спосіб можливість зміни обвинувачення.
69. Як убачається з оскаржуваного рішення Комісії, висновок про існування позаслужбових відносин між позивачем і ОСОБА_2 та їхній зміст ґрунтується на аналізі матеріалів, отриманих у межах кримінального провадження № 42018000000002374 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачений частиною 3 статті 368 КК України, а саме: протоколів допиту свідка ОСОБА_2 , протоколів додаткового огляду протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відеоконтролю), а також протоколу обшуку від 18 жовтня 2018 року.
70. Дослідивши докази, на яких ґрунтуються висновки Комісії про наявність у діях позивача складу дисциплінарного правопорушення, Суд погоджується з наданою Комісією їм оцінкою.
71. Судом установлено, що ОСОБА_1 здійснював процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12017060320000490 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 186 КК України, частиною першою статті 353 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 186 КК України, частиною першою статті 353 та статті 359 КК України.
72. Судом також з'ясовано, що захисником Верещака П.Л. у вказаному кримінальному провадженні є адвокат ОСОБА_2
73. Як убачається з показань ОСОБА_2 , що відібрані в нього в межах кримінального провадження № 42018000000002374, які оформлені протоколами допиту свідка від 29 вересня 2017 року, 17 жовтня 2018 року, 18 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 в кінці серпня 2018 року ініціював зустріч з ОСОБА_1 , після чого зустрічався з ним на початку вересня 2018 року в його робочому кабінеті в Бердичівській місцевій прокуратурі, у двадцятих числах вересня 2018 року біля приміщення Бердичівського міськрайонного суду, 10 жовтня 2018 року біля магазину «Гопак», що розташований по вул. Київській у місті Житомирі, 18 жовтня 2018 року на автостоянці біля супермаркету «Олді» у місті Житомирі, під час яких обговорювалася можливість зміни обвинувачення ОСОБА_3 за грошову винагороду в розмірі 2000 доларів США.
74. Дослідженими в судовому засіданні протоколами додаткового огляду предметів від 27 березня 2019 року, об'єктом яких були протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відеоконтролю) стосовно ОСОБА_1 , підтверджується, що зміст телефонних розмов та особистих зустрічей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стосувався обставин кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 та умов, за яких можлива зміна обвинувачення в ньому.
75. Водночас, як убачається з протоколів затримання й обшуку від 18 жовтня 2018 року, в автомобілі ОСОБА_1 , якого було затримано 18 жовтня 2018 року за адресою: м . Житомир, вул. Вітрука, 9, виявлено та вилучено кошти в розмірі 2000 доларів США, які були завчасно оглянуті, описані та надані ОСОБА_2 для виконання постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину в кримінальному провадженні №42018000000002374.
76. Надаючи оцінку зазначеним діям позивача, а саме його телефонним розмовам й особистим зустрічам із захисником ОСОБА_2 , Суд уважає, що з огляду на їхній зміст, обставини, за яких вони відбувалися, службове становище позивача та його процесуальний статус у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_2 виконував функції захисника, Комісія дійшла обґрунтованих висновків про доведеність факту вступу ОСОБА_1 у позаслужбові відносини з ОСОБА_2
77. Суд зазначає, що особливість ознак діяльності органів прокуратури випливає з ролі та місця прокуратури в системі державних органів, із специфіки її функцій, особливостей правового статусу прокурора.
78. Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності й неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
79. Відповідно до пункту 7 Рекомендації R (2000) 19 Комітету міністрів державам-членам Ради Європи про роль державного обвинувачення в системі кримінального правосуддя (прийнята Комітетом міністрів 06 жовтня 2000 року на 724-му засіданні Заступників міністрів, далі - Рекомендації) державні обвинувачі повинні знати: a) принципи та етичні обов'язки своєї служби; b) конституційні та правові гарантії прав підозрюваного, потерпілого і свідка; c) права і свободи людини, зазначені в Європейській конвенції з прав людини і основних свобод, особливо права, встановлені статтями 5 і 6 цієї Конвенції; d) принципи і практику організації роботи, управління та кадрової політики в юридичному контексті; e) механізми та матеріали, які вносять вклад в узгодженість їх діяльності.
80. Згідно із пунктом 35 Рекомендації держави мають передбачити, щоб при виконанні своїх обов'язків державні обвинувачі були обмежені «кодексом поведінки».
81. Правила професійної етики та поведінки прокурорів установлюють стандарти поведінки та практичної діяльності, виконання яких очікується від усіх прокурорів. Ними передбачено, що прокурор має не допускати поведінки, що може зашкодити його репутації та/або поставити під сумнів чесність і непідкупність органів прокуратури.
82. Суд погоджується з доводами Комісії про те, що ініціювання або прийняття прокурором, який підтримує публічне обвинувачення в кримінальному провадженні, ініціативи непроцесуальних відносин із стороною захисту; обговорення в непроцесуальний спосіб зі стороною захисту умов зміни обвинувачення у кримінальній справі або висування будь-яких вимог стороні захисту для реалізації таких повноважень прокурором є проявом поведінки, що несумісна з вимогами професійної етики.
83. За таких обставин Суд уважає правильними висновки Комісії про те, що своїми діями прокурор ОСОБА_1 грубо порушив правила прокурорської етики та вимоги Закону України «Про прокуратуру», учинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, а також у чесності та непідкупності органів прокуратури.
84. Отже, висновок Комісії про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 5 і 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII є правильним.
85. Суд зазначає, що вчинення прокурором дисциплінарного проступку, що має характер грубого порушення, є несумісним з подальшим зайняттям цим прокурором будь-якої посади в органах прокуратури і не може мати наслідком накладення більш м'якого стягнення ніж звільнення з посади в органах прокуратури. Тому особа прокурора, відсутність дисциплінарних стягнень в силу вимог закону, наявність заохочення не надають підстав для застосування більш м'якого дисциплінарного стягнення, а відповідно не надають підстав вважати, що Комісія порушила принцип пропорційності при прийнятті оскаржуваного рішення.
86. Суд відхиляє аргументи позивача, які зводяться до тверджень про недопустимість притягнення його до дисциплінарної відповідальності, ґрунтуючись на окремих матеріалах кримінального провадження, до встановлення його вини у вчинені інкримінованого йому злочину.
87. Суд зауважує, що хоча дисциплінарне провадження і ґрунтувалося на матеріалах, отриманих від органів досудового слідства, оцінювалися вони Комісією лише в аспекті того, чи були в діях ОСОБА_1 ознаки дисциплінарного проступку. Комісія не робила висновку про обґрунтованість будь-яких кримінальних обвинувачень, висунутих позивачеві, у зв'язку з чим питання наявності або відсутності вини у вчиненні інкримінованого позивачеві злочину не охоплюється предметом доказування у цій справі.
88. Також Суд зазначає, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка послідовно висловлювалась у постановах від 25 квітня 2018 року в справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 03 липня 2018 року в справі № 800/549/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 9901/14/17, від 14 березня 2019 року в справі № 9901/789/18, від 26 березня 2019 року в справі № 9901/544/18, від 18 червня 2019 року в справі № 9901/699/18, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора може ґрунтуватися на відомостях, наявних у матеріалах кримінального провадження, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була в кримінальному провадженні виправданою чи таке провадження було закрите.
89. Велика Палата Верховного Суду у вказаних рішеннях, посилаючись на практику застосування Європейським судом з прав людини положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також сформувала правову позицію, відповідно до якої презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі. Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження.
90. Суд відхиляє аргументи позивача про те, що копії матеріалів кримінального провадження були отримані Комісією незаконно, що унеможливлює їхнє використання під час здійснення дисциплінарного провадження.
91. Як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження, процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 42018000000002374 відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) був наданий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування.
92. Отже, використання зазначених матеріалів кримінального провадження було здійснено відповідно до вимог КПК України з дозволу прокурора.
93. Підсумовуючи викладене, Суд зазначає, що позивачем не було доведено належними та достатніми доказами викладених у позові тверджень про порушення Комісією процедури прийняття оспорюваного рішення, які б обмежили чи порушили права позивача, як особи, щодо якої здійснюється дисциплінарне провадження.
94. Комісією під час дисциплінарного провадження було повно і всебічно встановлено обставини дисциплінарного проступку, його наслідки, роль та вину позивача в його вчинені, на підставі чого було обрано дисциплінарне стягнення, що повністю відповідає характеру проступку, особі позивача та ступеню його вини.
95. За таких обставин, беручи до уваги положення зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їхній сукупності, Суд дійшов висновку, що рішення від 29 травня 2019 року № 159дп-19 «Про накладення на заступника керівника Бердичівського місцевої прокуратури Житомирської області Чуприни А.В. дисциплінарного стягнення» прийнято Комісією на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, а тому Суд не знаходить підстав для його скасування.
VІІ. Судові витрати
96. З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
97. Керуючись статтями 241-246, 250, 255, 262, 266 КАС України, Суд
98. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним і скасування рішення відмовити.
99. Судові витрати не розподіляються.
100. Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано.
101. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
102. Апеляційна скарга на судове рішення Верховного Суду подається безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
103. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
104. Повний текст судового рішення складено 24 липня 2020 року.
Головуючий суддя: О.Р. Радишевська
Судді: В.М. Бевзенко
О.В. Кашпур
М.І. Смокович
С.А. Уханенко