21 липня 2020 року
м. Київ
справа №826/2318/18
адміністративне провадження №К/9901/58203/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №826/2318/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 (головуючий суддя Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Губська О.А.),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2018 адміністративний позов повернуто позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" оскаржило її в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у допуску до участі в судовому засіданні по справі №826/2318/18 ОСОБА_1 відмовлено. Апеляційний суд посилався на те, що з 01.01.2018 представництво інтересів юридичних осіб в судах апеляційної інстанції має здійснюватись адвокатами. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність. Водночас, ОСОБА_1 вказує на положення частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Разом з тим, станом на 03.07.2018 уповноваженою особою на представництво юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» у правовідносинах з третіми особами, зазначено ОСОБА_2 (керівник та підписант). Відомості щодо наявності у ОСОБА_1 повноважень представляти інтереси Товариства в Єдиному державному реєстрі відсутні. Зазначена інформація не спростована учасниками справи.
Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо повноважень ОСОБА_1 на вчинення дій від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» позбавляє останнього можливості представляти інтереси Товариства в суді апеляційної інстанції при розгляді справи.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД", звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018. У касаційній скарзі позивач зазначає, що засобами поштового зв'язку останнім отримано копію окремої ухвали апеляційного суду від 03.07.2018, якою відмовлено у допуску до участі у судовому засіданні по справі №826/2318/18 ОСОБА_1 . Як вказує позивач, ОСОБА_1 є адвокатом, у свою чергу, останній призначений членом виконавчого органу позивача та мав намір реалізувати право на участь у судовому засіданні у порядку самопредставництва юридичної особи. Позивач зауважує, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості прийняття судом рішення про усунення юридичної особи від участі у судовому процесі шляхом відмови у допуску члена виконавчого органу юридичної особи до участі у судовому засіданні. Законодавством не передбачена можливість оскарження такого роду ухвал апеляційного суду в касаційному порядку, зокрема, частина третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не надає можливість оскарження у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про результати розгляду судом питання про допуск члена виконавчого органу юридичної особи до участі в судовому засіданні, однак, зазначена норма передбачає можливість касаційного оскарження окремих ухвал. Позивач звертає увагу, що як визначено статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити окрему ухвалу у випадку порушення законодавства адвокатом та зауважує, що ОСОБА_1 є адвокатом. При цьому, позивач не вважає за доцільне надавати Верховному Суду копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю через відсутність згоди на це ОСОБА_1 . У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі №826/2318/18.
Ухвалою Верховного Суду від 08.08.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі №2318/18.
На виконання вимог закону особам, які беруть участь у справі, надіслано копії ухвали про відкриття касаційного провадження та інформація про їхні права та обов'язки, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинною на час постановлення оскаржуваної ухвали) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали (частина третя статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у чинній редакції).
З аналізу наведеного законодавства вбачається, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на окрему ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018, якою відмовлено у допуску до участі в судовому засіданні ОСОБА_1 . Позивач вказує, що у назві судового рішення відсутні слово «окрема», вказівка і строк для надання відповіді на неї, проте, оскільки ОСОБА_1 є адвокатом, то оскаржуване судове рішення за результатами розгляду процесуального питання допуску ОСОБА_1 до участі у судовому засіданні цілком охоплюється визначенням «окрема ухвала».
Положення статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає (частини перша-сьома цієї статті).
У справі, що розглядається, зі змісту оскаржуваного судового рішення не вбачається, що ухвала про відмову у допуску до участі в судовому засіданні є окремою ухвалою, а відтак вказане рішення не регулюється вимогами статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає можливість касаційного оскарження окремої ухвали. Крім того, слід вказати, що положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено ухвали суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, не обумовлено право на касаційне оскарження ухвали про відмову у допуску до участі в судовому засіданні.
Отже, з урахуванням приписів Кодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у допуску до участі в судовому засіданні касаційному оскарженню не підлягає.
На підставі норм права, що підлягають застосуванню, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження у даній справі підлягає закриттю.
Разом з тим, варто зазначити наступне. Як вже вказано, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2018 адміністративний позов повернуто позивачу.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, з'ясовано, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2018 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2018, яке набрало законної сили і сторонами у справі оскаржено не було, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" відмовлено.
Керуючись статтями 243, 328, 345, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі №826/2318/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду